ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" квітня 2026 р. справа № 300/7494/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Космірак Н.М.,
представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області - Клебана М.А.,
заявниці - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду заяву про відстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 173990,72 грн, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року шляхом щомісячної сплати суми 21748,84 грн рівними платежами протягом восьми місяців, починаючи з дня набрання законної сили рішення суду у цій справі.
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що через скрутне матеріальне становище не має змоги сплатити борг одноразово, оскільки сума коштів, яка підлягає стягненню, є значною, а фінансове становище на теперішній час складне. У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України заявниця покинула територію країни та тривалий час проживає за її межами. На сьогоднішній день заявниця не має стабільного джерела доходу. Вважає, що негайне виконання рішення суду про стягнення суми у розмірі 173990,72 грн призведе до тяжких наслідків, а саме: відсутності коштів для оплати орендної плати за житло, неможливості придбати базові речі, зокрема продукти харчування, ліки та оплату комунальних послуг, необхідних для забезпечення мінімального рівня життя.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якому зазначає, що у заяві відповідач посилається на виписку з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», за яким не обліковуються кошти. Вважає, що відсутність коштів на одному рахунку не свідчить про відсутність коштів на інших рахунках у різних банках. Заявниця не надала жодної інформації про місце своєї роботи, орієнтовний розмір доходу чи інші джерела фінансування, які могли б підтвердити реальність запропонованого графіку розстрочення. Вважає, що наведені ОСОБА_1 доводи не можуть вважатися належними та достатніми для розстрочення виконання рішення суду, оскільки вони не забезпечують гарантій погашення боргу, а лише свідчать про відсутність фінансової спроможності виконати рішення. Стверджує, що заявниця мала можливість звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення податкового боргу в порядку, визначеному ПК України, проте не скористалася цим правом, що свідчить про відсутність реальних дій, спрямованих на добровільне виконання зобов'язань. Крім того, заявниця не надала жодних доказів, які б підтверджували здійснення сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на добровільне погашення суми податкового боргу. Така пасивна поведінка ставить під сумнів реальність наміру відповідача виконувати судове рішення навіть у разі його розстрочення (а.с.89).
ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала з зазначених у ній підстав. Просить заяву задовольнити.
Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в судовому засіданні стосовно задоволення заяви заперечив з підстав, наведених у запереченні. Просить в задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подану заяву від 11.03.2026, дослідивши в сукупності наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 адміністративній справі №300/7494/25 позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 173990,72 грн.
Вказане рішення суду набрало законної сили 13.03.2026.
Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентовано статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
У відповідності до частини 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, під обґрунтованими підставами для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно складними, непереборними, тобто, такими, що суттєво ускладнюють виконання рішення суду. Також необхідним є настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, що розстрочення/відстрочення виконання судового рішення врегульоване КАС України, за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України). Вказані процедури реалізуються різними суб'єктами та за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).
Підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору у межах спірних правовідносин, від правової природи податкового боргу. Норми статті 100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства (п.100.3 ПК України).
У відповідності до п. 100.4. ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з п. 100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (надалі також - Перелік №1235).
Розділом І Переліку встановлені обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, а також документи, які підтверджують зазначені обставини.
Так, до таких належить, зокрема, загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку. Недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та в повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, чи відсутність у заявника - фізичної особи майна. Зазначена обставина підтверджується результатами проведеного контролюючим органом аналізу поданих заявником документів щодо наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів ((абзац другий пункту 2, абзац 2 пункту 3 розділу I Переліку № 1235).
Як встановлено судом зі змісту заяви, підставою для звернення до суду є скрутне матеріальне становище заявниці.
На підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 надала лише виписку з рахунку в АТ «ПриватБанк» з надходженням 0 грн (а.с. 76).
Разом із тим, у поданій ОСОБА_1 заяві про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 не зазначено жодної з підстав, передбачених спеціальними нормами законодавства (ПК України та Переліком № 1235), що могло б бути враховано судом під час її розгляду.
З огляду на викладене, судом не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для розстрочення виконання судового рішення у цій справі.
Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.03.2026 слід відмовити.
Керуючись статтями 378, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.03.2026 про розстрочення виконання судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Ухвала складена в повному обсязі 06.04.2026.