03 квітня 2026 року Справа № 280/728/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
28.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком з 01.05.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14 липня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
Крім того, просить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на призначення їй пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.07.2024 року, а не з 01.05.2025 року, коли відповідач повторно отримав заяву позивачки, що і стало підставою звернення до суду.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 09 травня 2025 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком. 11.02.2026 Управлінням було прийнято рішення №084050020667 про призначення пенсії відповідно до Закону №1058 з 14.07.2024. Оскільки Головним управлінням прийнято рішення про призначення позивачу пенсії з 14.07.2024, спір зобов'язання вчинити відповідні дії відсутній.
Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
13.07.2024 року позивачка досягла 60-річного віку та на той момент перебувала в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор».
29.07.2024 року позивачка звернулась до адміністрації СІЗО із заявою про надання допомоги у роз'ясненні питання про порядок оформлення пенсії в умовах обмеження волі.
24.11.2024 року позивачка знову звернулась до адміністрації СІЗО із заявою про допомогу в оформленні та призначенні їй пенсії за віком.
Начальник ДУ “Запорізький слідчий ізолятор» листом від 17.12.2024 та 18.12.2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області, яким повідомив про необхідність оформлення позивачці пенсії за віком.
Позивач 09.01.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 17.01.2025 року №084050020667 про відмову у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач 01.05.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та прийнято рішення від 09.05.2025 року №084050020667 про відмову у призначені пенсії за віком.
Відповідач листом від 22.08.2025 повідомив позивача, що було переглянуто рішення від 09.05.2025 року №084050020667 про відмову у призначені пенсії за віком та прийнято рішення про призначення пенсії за віком з 01.05.2025.
Позивач вважаючи, що має право на призначення їй пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.07.2024 року, а не з 01.05.2025 року, коли відповідач повторно отримав заяву позивача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі Закон 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1 788-ХІІ від 05.11.1991 та іншими нормативно-правовими актами.
Закон 1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону,
Абзацом 7 частини 2 ст. 5 Закону №1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058) є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч.1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Частина 2 ст. 26 Закону №1058 передбачає у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2025 по 31 грудня 2025 - від 22 до 32 роки.
Також, ч.3 ст. 26 Закону №1058 визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років.
Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
За приписами частин 1, 2 статті 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Положеннями ч.2,3,4 ст.60-1 Кримінально - виконавчого Кодексу України визначено, що засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення; пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання; із пенсій засуджених до обмеження волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому не менш як п'ятдесят відсотків пенсії зараховується установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.
Відповідно до ст. 122 Кримінально - виконавчого Кодексу України унормовано, що засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.
Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. Особа, яка під час відбування покарання набула право на пенсію, надає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням.
Адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання.
Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.
Судом встановлено, що позивачка 13.07.2024 року досягла 60-річного віку та на той момент перебувала в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор».
29.07.2024 року позивачка звернулась до адміністрації слідчого ізолятора із заявою про надання допомоги у роз'ясненні питання про порядок оформлення пенсії в умовах обмеження волі.
24.11.2024 року позивачка знову звернулась до адміністрації слідчого ізолятора із заявою про допомогу в оформленні та призначенні їй пенсії за віком.
Начальник ДУ “Запорізький слідчий ізолятор» листом від 17.12.2024 та 18.12.2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області, яким повідомив про необхідність оформлення позивачці пенсії за віком.
Суд зазначає, що позивачка досягла пенсійного віку в умовах позбавлення волі та не має можливості самостійного звернення до органів Пенсійного фонду України, а адміністрація слідчого ізолятора не забезпечила у належний строк виклик працівника ПФУ.
Враховуючи, що звернення позивача до адміністрації слідчого ізолятора з клопотанням щодо розгляду питання про призначення їй пенсії відбулося у межах тримісячного строку встановленого частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (14.07.2024 року).
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі стягненню на користь позивача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) -задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 14.07.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1065,00 грн (одну тисячу шістдесят п'ять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 03.04.2026.
Суддя О.В. Конишева