06 квітня 2026 року Справа № 280/515/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2025 року № 1111/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року).
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року у справі № 280/4988/25, а саме: довідки від 20.11.2025 року № 1111/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року), починаючи з 17.12.2025 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (набавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання судового рішення у справі № 280/4988/25 було видано та направлено на адресу ГУ ПФУ в Запорізькій області довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії ОСОБА_1 від 20.11.2025 року № 1111/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року). 17.12.2025 року Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 01.02.2023 року на підставі Довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2025 року № 1111/с у відповідност до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач отримав заяву позивача 22.12.2025 року, що підтверджується поштовою квитанцією про відправку та інформацією з сайту Укрпошта, однак жодної відповіді станом на 21.01.2026 року не надав. З бездіяльністю ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач не згоден та просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 26.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що Верховний Суд у постанові від 17.12.2025 у справі № 200/5250/24 дійшов висновку: з дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704. Відповідач наголошує, що текст примітки до Додатку 1 до Постанови № 704 у цьому контексті не має суттєвого значення, оскільки правова увага зосереджена на редакції пункту 4 Постанови № 704 та розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду (постанови від 15.06.2023 у справі № 380/13603/21 та від 30.04.2025 у справі № 620/9741/24), відповідач вказує, що з 29.01.2020 застосовується прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня календарного року. Проте, на думку відповідача, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суддя Стрельнікова Н.В. з 23.03.2026 по 29.03.2026 перебувала у відпустці.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №280/4988/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017 року), п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу (тарифний розряд 6); окладу за військовим званням «ст. прапорщик»; відсоткової надбавки за вислугу років 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; а також з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за доступ до державної таємниці 10% посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; та премії 243% посадового окладу), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, з урахуванням пункту 4 (в редакції від 30.08.2017 року), п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням розміру грошового забезпечення (посадового окладу (тарифний розряд 6); окладу за військовим званням «ст. прапорщик»; відсоткової надбавки за вислугу років 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; а також з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за доступ до державної таємниці 10% посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; та премії 243% посадового окладу), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.
Вказане рішення набрало законної сили 28.10.2025.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №280/4988/25 ІНФОРМАЦІЯ_5 було підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 20.11.2025 № 1111/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023).
Позивач, звернувся до відповідача з питання перерахунку пенсії на підставі зазначених довідок, проте відповідачем не було надано відповіді щодо здійснення перерахунку пенсії.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018, далі - Постанова №704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Надалі, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
При цьому, 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу слід віддати положенням закону як акту вищої юридичної сили
Щодо застосування положень пункту 4 Постанови № 704 Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22 дійшов наступних висновків:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Аналогічний підхід Верховний Суд застосував також у постанові від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 04.01.2023 у справі №640/17686/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 підготовлено та надано довідку про розмір грошового забезпечення від 20.11.2025 № 1111/с станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача.
При цьому, суд зазначає, що орган Пенсійного фонду не має права надавати оцінку правомірності видачі довідки уповноваженим органом, оскільки саме орган, що видав довідку несе відповідальність за відомості у ній зазначені, як і відповідальність у разі безпідставної видачі такої довідки.
Таким чином, застосовуючи висновки Верховного Суду у контексті обставин справи, суд зазначає, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що вказані довідка є чинною та не була відкликана органом, який їх видав. Правомірність видачі довідки про розмір грошового забезпечення не є предметом спору в даній справі.
З огляду на викладені вище норми та встановлені обставини справи, відповідач, як державний орган, зобов'язаний був у відповідності до статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, Порядку №45 здійснити такий перерахунок після отримання довідки про грошове забезпечення від уповноваженого органу. Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було вчинено дій щодо його проведення.
Щодо прохання позивача зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 280/4988/25, а саме: довідки від 20.11.2025 №1111/с (про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023), починаючи з 17.12.2025, суд зазначає наступне.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Відтак, позивач, на переконання суду, має право на отримання пенсії відповідно до чинної на час її призначення редакції Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі вказаної довідки з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру (підвищення розміру грошового забезпечення особам, що проходять службу.
Застосовуючи висновки Верховного Суду до обставин справи, суд вказує, що відповідач, не здійснивши перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи заявлений спір, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, і за приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) ЄСПЛ вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 353/265/17 та від 04 травня 2022 року у справі № 805/5133/18-а.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде:
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2025 року № 1111/с починаючи з 01.02.2023, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (набавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльніть Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2025 року № 1111/с.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2025 року № 1111/с починаючи з 01.02.2023, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (набавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог- відмовити.
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова