06 квітня 2026 року Справа № 280/2320/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №380/29022/23 щодо невиплати позивачу грошового забезпечення;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №380/29022/23 за період з 01.06.2024 по 22.08.2025 в розмірі 1712083,52 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Так, представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою (вх. №17261 від 01.04.2026) про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує, що рішення суду не виконане у повному обсязі, порушення відповідачем триває та остаточний момент виконання рішення суду відсутній. У цьому контексті правовідносини щодо затримки виконання судового рішення мають триваючий характер, а тому перебіг строку звернення до суду не може обчислюватися з дати часткової виплати (24.06.2025), оскільки така виплата не припинила порушення права позивача. Крім того, лише після повного виконання рішення суду або після встановлення факту його остаточного невиконання, позивач може належним чином реалізувати своє право на звернення до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки. Зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, обчислення строку звернення до суду за стягненням середнього заробітку пов'язане з днем «фактичного виконання рішення суду». Оскільки арифметичний розрахунок підтверджує недоплату (замість належних 606 000 грн виплачено лише 444620,45 грн), обов'язок відповідача щодо повного розрахунку не припинився. Отже, на думку позивача, подія «фактичного виконання», з якою закон пов'язує початок перебігу строку, ще не настала в повному обсязі. З урахуванням викладеного, пропуск строку звернення до суду, навіть у випадку визнання такого факту, є наслідком об'єктивних, непереборних та юридично значимих обставин, що не залежали від волі позивача Таким чином, вважає, що у такому випадку існують об'єктивні підстави для поновлення строку на подачу позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, в рішенні "Іліан проти Туреччини" встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування визнання поважними причин пропущення строку для звернення до суду та поновлення пропущеного строку звернення до суду, та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 122, 160-161 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження, залишення без розгляду чи передачі за підсудністю не встановлено, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України та з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування та складу учасників, а також інших обставин, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Керуючись ст.ст. 19, 20, 121, 122, 171, 241, 248, 257, 260, 262 КАС України, суддя -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даною позовною заявою та поновити йому строк звернення до адміністративного суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №280/2320/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Батрак І.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали разом із витягом про процесуальні права та обов'язки направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак
Пам'ятка про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст.44 КАС України).
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Права та обов'язки сторін (стаття 47 КАС України).
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.