06 квітня 2026 року Справа № 280/7528/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В, розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 8 839,50 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
У позовній заяві зазначено наступне, що ОСОБА_1 має на праві приватної власності житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74959590 від 10.09.2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 394172912 від 10.09.2024. Відповідно до згаданого витягу документом, поданим для державної реєстрації була ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2024 по справі № 333/4660/24. Отже, у 2024 році до моменту набрання вищезазначеною ухвалою суду законної сили позивач на праві спільної сумісної власності володів частиною житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 122,25 кв.м., що є від загальної площі будинку у 244,50 кв.м. електронного кабінету платника податку 31.07.2025 позивач дізнався про наявність у нього суми податкового боргу у розмірі 8 839,50 грн. Вказана сума податкового боргу виникла у зв'язку із нарахуванням позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2024 рік. Податковим повідомленням-рішенням № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 8 839,50 грн. Із зазначеним податковим повідомленням-рішенням було отримано розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 . У розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік зазначено пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування в залежності від періоду володіння, відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України, у розмірі 120 кв.м. для житлового будинку. Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді від 01.09.2025 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються за рішенням мiсцевої ради, залежно вiд місця розташування та типів таких об'єктів, а не вiд бази оподаткування (загальної площі) об'єкта/об'єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток. Крім того, Кодексом не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку, передбачено підпунктом 266.7.1 "г'" пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу. Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» за громадянкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються об'єкти житлової нерухомості, розташовані за адресою: -житловий будинок, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 244,5 м2,; З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 8 839,50 грн, які разом з податковим розрахунком відправлені платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем податкової адреси. Лист повернуто у зв'язку із закінченням строку зберігання. Відповідач вказує, що податкове повідомлення-рішення винесено з дотриманням строків та у відповідності до чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню. Також слід зазначити, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 за аналогічною справою 280/9407/24 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області було задоволено, а у задоволені позовної заяви - відмовлено. Відповідач вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 має на праві приватної власності житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74959590 від 10.09.2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 394172912 від 10.09.2024.
Відповідно до згаданого витягу документом, поданим для державної реєстрації була ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2024 по справі № 333/4660/24.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2024 по справі № 333/4660/24 затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та позивачем наступного змісту:
«1. Сторони домовились про вирішення мирним шляхом спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у справі 333/4660/24 та розподілу спільного сумісного майна подружжя.
2. Сторони визнають, що до складу майна, яке було придбане в період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, входить:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 244,5 кв.м., житловою - 104,9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: навіс, баня, сарай, душ, вбиральня, альтанка;
- земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0498 га, кадастровий номер 2310100000:03:036:0161 за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Сторони домовились, що ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 вартість її частки у спільному сумісному майні подружжя, що складає ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та - 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0498 га, кадастровий номер 2310100000:03:036:0161 за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 належну їй частку вищезазначеного нерухомого майна.
4. До підписання цієї угоди ОСОБА_1 передав (сплатив), а ОСОБА_2 прийняла грошову компенсацію належних їй часток у спільному сумісному майні подружжя, зокрема: 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 244,5 кв.м., житловою - 104,9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: навіс, баня, сарай, душ, вбиральня, альтанка та 1/2 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0498 га, кадастровий номер 2310100000:03:036:0161 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 30 000,00 доларів СПІА.
5. Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 244,5 кв.м., житловою - 104, 9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: навіс, баня, сарай, душ, вбиральня, альтанка;
- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0498 га, кадастровий номер 2310100000:03:036:0161 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, у 2024 році до моменту набрання вищезазначеною ухвалою суду законної сили, а саме 12.07.2024, позивач на праві спільної сумісної власності володів частиною житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка становить 122,25 кв.м., що є 1/2 від загальної площі будинку у 244,50 кв.м.
ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 8 839,50 грн, які разом з податковим розрахунком відправлені платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем податкової адреси.
Лист повернуто у зв'язку із закінченням строку зберігання.
З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025 позивач не погоджується та вважає, що вони протиправно винесені ГУ ДПС у Запорізькій області, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
У ст.266 Податкового кодексу України зазначено: … 266.4. Пільги із сплати податку 266.4.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). ….
Згідно з пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування. (…).
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за № 5 Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради № 5 (надалі Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 5, від 26.02.2016 за № 30, від 25.08.2016 за № 50, від 21.12.2016 за № 49, від 26.04.2017 за № 51, від 27.05.2020 за № 49.
Зазначені Рішення Запорізької міської ради судом протиправними та нечинними не визнавались.
Відповідачем протилежного не доведено.
В абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (зокрема, з урахуванням змін внесених Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 5, від 26.02.2016 за № 30, від 21.12.2016 за № 49) зазначено: «2.5.2 Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів. …».
Відповідач повинен був враховувати у своїй діяльності зазначені Рішення Запорізької міської ради.
Враховуючи наведене та з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 володів об'єктом нерухомості, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності із громадянкою ОСОБА_2 у рівній частині, а саме загальної площі об'єкту нерухомості, відмінного від земельної ділянки, що складає 122,25 кв.м.
Про необхідність врахування контролюючими органами у своїй діяльності рішень органів місцевого самоврядування щодо пільг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах, наприклад від 06.12.2022 у справі № 2140/1892/18 (адміністративне провадження № К/9901/15199/19); від 27.06.2023 у справі № 804/15401/15 (адміністративне провадження № К/9901/24913/18).
Лист Державної регуляторної служби України від 11.08.2021 за вих.№ 5849/0/20-21 суд не може прийняти до уваги, оскільки: лист є лише доказом листування між конкретними особами; у листі висвітлюється власна позиція Державної регуляторної служби України; суд не може у межах даної справи перевірити правомірність прийняття Запорізькою міською радою Рішень щодо податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) це не є предметом спору у даній справі.
Водночас, відповідачем не надано до суду доказів того, що наведені Рішення Запорізької міської ради щодо податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) не були чинними на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та зазначеного у ньому податкового періоду.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 280/9407/24 не може бути врахована та застосована судом у даній адміністративній справі № 280/10648/25, оскільки ОСОБА_1 учасником в адміністративній справі № 280/9407/24 не був.
Також, у Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 280/9407/24 судом апеляційної інстанції не повно відображено зміст Рішення Запорізької міської ради від 26.02.2016 за № 30 «Про внесення змін до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2015 № 5 (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 30.06.2015 № 5)».
Зокрема, у Рішенні Запорізької міської ради від 26.02.2016 за № 30 «Про внесення змін до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2015 № 5 (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 30.06.2015 № 5)» зазначено: «… Запорізька міська рада ВИРІШИЛА: 1. Внести зміни до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 30.06.2015 № 5). В абзаці «а» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова «120 кв. метрів» замінити цифрами та словами «60 кв. метрів»; в абзаці «б» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова «250 кв. метрів» замінити цифрами та словами «120 кв. метрів»; в абзаці «в» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова «370 кв. метрів» замінити цифрами та словами «180 кв. метрів». Абзац 1 підпункту 2.4.2 пункту 2.4 частини 2 Положення викласти в наступній редакції: «Міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями)». Абзац 7 підпункту 2.4.2 пункту 2.4 частини 2 Положення після слова «Пільга» доповнити словами «(звільнення від сплати)». Абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів «за 1 кв. метр бази оподаткування» доповнити словами «за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів». …».
Тобто, в абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» (зокрема, з урахуванням змін внесених Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 5, від 26.02.2016 за № 30, від 21.12.2016 за № 49) зазначено: «2.5.2 Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; …».
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 280/9089/24 (адміністративне провадження № К/990/19071/25).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025 прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України, абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Враховуючи наведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025 ГУ ДПС у Запорізький області є протиправними та підлягають скасуванню.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач 04.09.2025 надіслав до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», а саме заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якій, між іншим, вказав, що дана категорія справ є поширеною та незначної складності, тому сума, яку просить стягнути позивач є не обґрунтованою та завищеною.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представником позивача мали бути надані інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо).
Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги позивачем 31.07.2025 був укладений договір про надання правничої допомоги з Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС», в особі голови Семенова Максима Вячеславовича, в межах якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3 Договору, оплата гонорару визначається за домовленістю сторін. За необхідності з цього питання може бути укладена Додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Як свідчить Акт від 25.08.2025 наданих послуг позивач приймає від Адвоката роботу, згідно переліку та оплачує її в повному розмірі на момент підписання Акта виконаних робіт. Загальна вартість наданих послуг складає 6000,00 грн без ПДВ за наступний перелік послуг: підготовка тексту та направлення до суду позовної заяви.
Акт підписаним обома сторонами. Водночас, на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано відповідні квитанції.
Суд враховує висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 23.12.2021 у справі № 755/7943/20-ц про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. Відповідно до викладеного у постанові висновку цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду.
Суд зауважує, що в додатковій угоді та акті наданих послуг вказано види наданих адвокатом позивачу послуг та вартість. Крім того, оплата послуг підтверджена підписанням акту наданих послуг, що вказано у самому акті.
Тому, перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг, становить 3000,00 грн. Указаний розмір витрат зумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом судового розгляду.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області 0332716-2411-0829-UA23060070000082704 від 17.04.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 8 839,50 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 968,96 коп. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 06 квітня 2026 року.
Суддя Р.В. Сацький