Номер провадження: 11-кп/813/1158/26
Справа № 522/16932/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 ,
представника органу пробації ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 якою було відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській обл. ОСОБА_10 про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання ОСОБА_7 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Зазначеною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській обл. ОСОБА_10 про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання ОСОБА_7 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Мотивуючи вказану ухвалу суд 1-ої інстанції послався на те, що відсутні переконливі докази того, що ОСОБА_7 не бажає стати на шлях виправлення, умисно ухиляється від явки на реєстрацію. Поведінка засудженого, не свідчить про наявність у нього наміру ухилятися від виконання покладених обов'язків чи вчиняти серйозні правопорушення, тому підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням останнього для відбування призначеного покарання немає.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 вказує на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з таких підстав.
Так, засуджений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений органом пробації про покладені на нього обов'язки систематично вчиняв адміністративні правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Водночас, ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності 10.05.2023 за ч.1 ст. 178 КУпАП, постановою від 10.11.2023 за ст. 176 КУпАП, та у подальшому органом пробації було винесене письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання.
Окрім того, в рамках к/п №12024163520000101 ОСОБА_7 28.02.2024 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Також, у к/п №12024163520000135 від 04.03.2024 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України, при цьому судовий розгляд зазначених обвинувальних актів триває у Приморському районному суді м. Одеси.
Більш того, постановами від 01.04.2024 та від 18.02.2025 ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП та за ст. 175-1 КУпАП, у зв'язку з чим органом пробації було винесене письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання. Відтак, зазначена поведінка засудженого вочевидь свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин, прокурор ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу від 08.10.2025 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській обл. ОСОБА_10 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_7 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор та представник органу пробації підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити, натомість засуджений заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
При цьому, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України), якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Як вбачається з матеріалів, які надані апеляційному суду, ОСОБА_7 був засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та на підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 4 роки.
Згідно вироку місцевого суду на засудженого були покладені наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок місцевого суду набрав законної сили 19.04.2023.
Матеріали щодо засудженого 13.06.2023 надійшли до Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, того ж дня засудженого було взято на облік згідно вимог чинного законодавства.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_7 протягом 2023 6 разів не з'являвся до органу пробації. Окрім того, відносно нього на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси перебували 2 обвинувальні акти та він тричі притягувався до адміністративної відповідальності.
Відтак, на переконання прокурора та представника органу пробації виправлення ОСОБА_7 неможливе без відбування покарання.
Вивчивши доводи апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали особової справи апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винуватого, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Абзацом 2 п. 2 Розділу IX Параграфу 3 Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, затвердженого Наказом Мін'юста України від 29.01.2019 №272/5 (далі-Порядок) встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в п. 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
При цьому, абзац 4 зазначеного вище п. 2 Розділу IX Параграфу 3 Порядку визначає, що невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).
Виправлення засудженого - це процес змін в особистості, спрямований на формування готовності до самокерованої правослухняної поведінки та прийняття соціальних норм. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити дотримуватися положень закону, у тому числі про кримінальну відповідальність.
Так, судом 1-ої інстанції було встановлено, що ОСОБА_7 не з'являвся за викликом до органу пробації у зв'язку з амбулаторним лікуванням КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» ООР, про що надавав медичні довідки.
Як пояснив засуджений ОСОБА_7 , що кримінальне провадження, яке перебувало у Приморському районному суді м. Одеси за його обвинуваченням у вчинені злочину передбаченому ч. 4 ст.185 КК України було закрито у зв'язку із декриміналізацією, що не було спростовано прокурором.
Також, засуджений також повідомив, що сплатив всі штрафи, призначені йому у виді покарання за вчинення адміністративних правопорушень.
Водночас, у судовому засіданні було встановлено, що з моменту звернення начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській обл. ОСОБА_10 із відповідним поданням до суду засуджений ОСОБА_11 не притягувався до адміністративної або кримінальної відповідальності не порушував покладених на нього обов'язків та з'явився до судів для розгляду як подання так і апеляційної скарги прокурора.
Разом з тим, колегія суддів також враховує, що засуджений ОСОБА_7 має ряд хронічних захворювань, проживає з матір'ю, яка має групу інвалідності та здійснює догляд за нею.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування призначеного судом покарання, та передчасність подання органу пробації, оскільки зазначені вище обставини свідчать про те, що органом пробації не було доведено поза розумним сумнівом намір засудженого ухилятись від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та небажання ставати на шлях виправлення.
Відповідно до приписів п. 1) ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду 1-ої інстанції є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора немає.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 532, 537-539, 615КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 якою було відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській обл. ОСОБА_10 про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання ОСОБА_7 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4