Справа № 464/597/26 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.
Провадження № 33/811/421/26 Доповідач: Романюк М. Ф.
03 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.163-2КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 665,60 грн судового збору на користь держави.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПП «Захід ЛП», порушив вимоги п.57.1 ст.57, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), відповідно до якого порушив терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок).
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ніколи не перебував у трудових відносинах із ПП «Захід ЛП» та не обіймав посаду головного бухгалтера чи будь-які іншу посаду на цьому підприємстві та не мав жодного відношення до його фінансово-господарської діяльності.
Зазначає, ОСОБА_2 здійснює незалежну професійну діяльність.
Вказує, що згідно з посвідченням приватного виконавця №0092, виданим Міністерством юстиції України 11 липня 2017 року, є приватним виконавцем ( виконавчий округ м. Києва).
Зазначає, що діяльність як самозайнятої особи також відображена у довідка ПФУ, де страхувальником виступає ОСОБА_1 особисто і це унеможливлює перебування на посаді головного бухгалтера у штаті комерційного підприємства у м. Львові.
Стверджує, що суд першої інстанції не перевірив належним чином особу правопорушника, не встановив факту перебування у трудових відносинах з ПП «Захід ЛП» та поклав в основу постанови виключно матеріали, складені податковим органом з очевидною помилкою щодо ідентифікації посадової особи.
20.03.2026 року у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав пояснення по суті справи та просив задовольнити апеляційну скаргу.
03.04.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
За наведеного, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Цих вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Так, відповідальність за ч.1 ст. 163-2 КУпАП настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 12 КУпАП визначає загального суб'єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб'єктом адміністративного правопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку.
Також виокремлюється спеціальний та особливий суб'єкт адміністративного правопорушення, статус якого набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в тих чи інших складах адміністративних правопорушень, передбачених конкретними статтями Особливої частини КУпАП.
Тобто суб'єктом правопорушення за ч.1 ст. 163-2 КУпАП є спеціальний суб'єкт (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, та встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ПП «Захід ЛП», порушив вимоги п.57.1 ст.57, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), відповідно до якого порушив терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок).
Проте відомостей про призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ПП «Захід ЛП», матеріали справи не містять.
Разом із тим, згідно із довідками форми ОК - 5, ОК - 7 Пенсійного фонду України від 05.03.2026 року, які долучено до апеляційної скарги,встановлено, що у розділі «Найменування страхувальника» міститься перелік роботодавців, серед яких ПП «Захід ЛП» відсутнє.
Окрім того, 02.04.2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 надав довідку директора ПП «Захід ЛП» ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 не перебуває і ніколи раніше не перебував у трудових відносинах із ПП «Захід ЛП».
Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку, що наданими ГУ ДПС у Львівській області доказами не доведено, що ОСОБА_1 займав посаду головного бухгалтераПП «Захід ЛП».
Отже, вищевикладені недоліки, допущені при складенні та оформленні протоколу №012130/Ж13/359/13-01-04-06 від 27.01.2026 рокупро адміністративне правопорушення, є суттєвими, оскільки не дають можливості встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до відповідальності, що в свою чергу, позбавляє можливості достовірно встановити обставини правопорушення, і як наслідок, здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення та ухвалити в ній рішення.
За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають відповідному правоохоронному органу для належного, додаткового оформлення протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП (п.24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14; п.16 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №10).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Без належного оформлення протоколу про адміністративну правопорушення, неможливо постановити законне і обґрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з поверненням матеріалів до Головного управління ДПС у Львівській області для доопрацювання, після усунення яких справа про адміністративне правопорушення, підлягає подальшому направленню до місцевого суду для її розгляду по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернути до Головного управління ДПС у Львівській областідля доопрацювання через Сихівського районного суду м. Львова.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк