Справа № 466/4197/25 Головуючий у 1 інстанції Баєва О.І.
Провадження № 22-з/811/87/26 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.
06 квітня 2026 року м. Львів
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Романа Павловича, Ванівського Олега Михайловича та Шеремети Надії Олегівни від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2026 року у справі за позовом львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
16 березня 2026 року в результаті автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2026 року у цивільній справі № 466/4197/25 було визначено колегію суддів у складі суддів Цяцяка Р. П. (суддя-доповідач), Ванівського О. М. та Шеремети Н. О.
01 квітня 2026 року до Львівського апеляційного суду поступила заява відповідачки/апелянта ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М. та Шеремети Н. О. від участі у розгляді згаданої вище апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2026 року- з посиланням на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що колегія суддів у згаданому складі приймала участь у апеляційному розгляді справ № 466/12475/23 та № 466/11734/21, результатами розгляду яких заявниця не задоволена. Окрім того, дана справа колегією суддів призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і без повідомлення учасників справи, що позбавляє її права бути почутою і завадити позивачу у продовженні практики неправомірного стягнення коштів за послуги, які не були надані. На думку заявника, вказані обставини викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності (цієї) колегії суддів.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року відвід, заявлений колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О., визнано необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід суддів передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року, для розгляду питання про підставність заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О., визначено суддю Копняк С. М.
За вимогами частини сьомої статті 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України також передбачено вирішення судом питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого відводу, суддя дійшла таких висновків.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Оцінюючи наявність підстав для відводуколегії суддів у складі головуючого судді Цяцяка Р. П., суддів Ванівського О. М. та Шеремети Н. О., приходжу до висновку, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід є надуманими, не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, та зводяться до її незгоди з процесуальними рішеннями даної колегії суддів під час розгляду цієї, та рішеннями даної колегії суддів в інших справ, що відповідно до частини четвертої статті 36 не може бути підставою для відводу судді у розумінні пункту 5 частини першої статті 37 ЦПК України.
Щодо мотивів заяви про відвід колегії суддів в частині того, що дана справа колегією суддів призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і без повідомлення учасників справи, що позбавляє заявницю права бути почутою і завадити позивачу у продовженні практики неправомірного стягнення коштів за послуги, які не були надані, слід звернути увагу на таке.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Справи розглядаються судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими Главою 3 «Апеляційний розгляд» Розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України (частина перша статті 368 ЦПК України).
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи».
Частиною другої цієї статті визначено перелік ухвал суду, апеляційні скарги на які розглядаються без повідомлення учасників справи.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій статті 369 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Щодо участі учасників справи в розгляді справи в судовому засіданні неодноразово висловлював свою позицію Верховний суд (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі №496/5051/19 та ін.), зазначаючи у постановах при розгляді справ, які згідно вимог процесуального закону розглядаються з повідомленням сторін, зокрема, що якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Така позиція Верховного Суду тим більш є застосовною до розгляду справ, який проводиться без повідомлення учасників справ.
Враховуючи, що у справі, яка переглядається за апеляційною скаргою заявниці, ціна позову становить менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів дійшла висновку, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, і не вбачає потреби в наданні додаткових пояснень сторонами, а категорія даної справи підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), після чого копія судового рішення надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України, доходжу висновку, що жодних порушень процесуального чи матеріального права при призначенні справи до розгляду колегія суддів не допустила.
Проведення розгляду справи без повідомлення учасників справи не позбавляє можливості сторони подати суду докази, якими вони обгрунтовують свої доводи та міркування, або спростосують доводи та міркування інших сторін, та письмові пояснення по суті позову.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Також слід звернути увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини в контексті неупередженості судді, який визначає два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб'єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об'єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об'єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Обставини, які би ставили під сумнів об'єктивність або неупередженість суддів Цяцяка Р. П., Ванівського О. М. та Шеремети Н. О. у розгляді цієї справи, не встановлені.
У п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
При цьому, задоволення суддею (судом) заяви про відвід судді без належної на те правової підстави, може свідчити лише про недобросовісне використання суддею (судом) такої заяви, як незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи, що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (підпункт «д» пункт 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
З урахуванням вищенаведеного, доводи, зазначені в заяві про відвід колегії суддів у складі суддів : Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., визнаю безпідставними. Відтак, підстави для їх відводу, передбачені статтею 36 ЦПК України, відсутні.
Враховуючи викладене, у задоволенні відводу, заявленого ОСОБА_1 колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., необхідно відмовити.
Керуючись стятями 36, 37, 40 ЦПК України, суддя,
у задоволенні відводу, заявленого ОСОБА_1 колегії суддів у складі суддів: Цяцяка Романа Павловича, Ванівського Олега Михайловича та Шеремети Надії Олегівни, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Ухвала складена 06 квітня 2026 року.
Суддя С.М. Копняк