Дата документу 06.04.2026 Справа № 337/3413/17
Єдиний унікальний № 337/3413/17
Провадження № 22-ц/807/1015/26-3
про відкриття апеляційного провадження
06 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «УкрСиббанк», про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АКІБ «УкрСиббанк», про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно, за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування ухвали, приведення її у належний стан, виправлення помилки, продовження процесуального строку, звільнення від покладеного обов'язку, про відкладення розгляду справи, про повторний допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відмовлено.
Скасовано ухвалу від 04.10.2021 року в частині допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Р.Л. подав апеляційну скаргу, в якій містяться клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначає, що судове засідання 20.12.2022 року у справі №337/3413/17 було проведено без належного повідомлення сторін, та без належного повідомлення його представника, якого на той час ще не було призначено. Зауважує, що про оскаржувану ухвалу стало відомо та отримано адвокатом тільки 12.03.2026 року під час судового засідання, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено 20.12.2022 року, судом першої інстанції було направлено ОСОБА_1 копію ухвали 04.01.2023 року, проте конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 16, а.с. 101, 102).
Колегія суддів зазначає, що повернення конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом отримання копії оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені п.п. 1-2, 9-23, 26-29 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 04.06.2025 року № 1049Зап, призначено ОСОБА_40 для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у справі по розподілу спільного майна подружжя (т. 18 , а.с. 87).
17.06.2025 року адвокат Балковий Р.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою від 16.06.2025 року про ознайомлення з матеріалів справи (т. 18, а.с. 84, 85).
Відповідно до повідомлення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2025 року адвокату Балковому Р.С. зазначено, що на виконання ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 року матеріали справи №337/3413/17, 01.06.2023 року скеровані до Верховного Суду, після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції буде надана можливість адвокату ознайомитися з матеріалами справи (т. 18 , а.с. 91).
З матеріалів справи не вбачається коли саме адвокат Балковий Р.С. ознайомився з матеріалами справи, коли вручена/доставлена в «Електронний суд» оскаржувана ухвала, або надано доступ до цієї справи в «Електронному суді» відповідно до ст. 14 ЦПК України.
Також, з матеріалів справи не вбачається коли саме отримав оскаржувану ухвалу ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 стверджує, що про оскаржувану ухвалу стало відомо 12.03.2026 під час судового засідання.
За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Цивільним процесуальним законодавством передбачено, що тільки обізнаність зі змістом судового рішення чи ухвали, матеріалами справи дає стороні реальну можливість оскаржити судове рішення та викласти доводи апеляційної скарги у відповідності з вимогами закону.
Колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
Конституційний Суд України в Рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 року Головним обов'язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України).
Крім того, відповідно до абзацу другого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, частини першої статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту.
У свою чергу, в абзаці п'ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод; у правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
Враховуючи наведене, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Як зазначалося вище, апеляційна скарга також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що роботодавцем скаржника є ПП ОСОБА_2 (протилежна сторона по справі 337/3413/17), що підтверджуються рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2021р. у справі № 334/5697/17, яке було залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 27.07.2021р., провадження №22- ц/807/2606/21. Заробітна плата ФОП ОСОБА_2 згідно трудової угоди не виплачується.
Зауважує, що у зв'язку з важким економічним становищем в крайні, він має незадовільне матеріальне становище. Це підтверджує витяг з реєстру ДПС України, довідка ДПС України, згідно з якою у 2025 році доходів у скаржника немає, якою підтверджується, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Згідно довідки про доходи позивача за минулий календарний рік - 2025 рік, його доходи становлять 0 гривень, у зв'язку з чим скаржник не має можливості сплатити судовий збір.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів,за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 січня 2025 року № 2-р(ІІ)/2025 у справі № 3-131/2023(242/23) зазначив, що конституційні приписи не містять заборони на встановлення законом судового збору як умови доступу до суду (пункт 4.8. мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходив із того, що законодавець, визначаючи справляння судового збору, має чинити за принципом справедливості (абзац третій підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024)).
У державі, керованій правовладдям, реалізація права на доступ до суду має залежати насамперед від суті спору та інших значущих обставин, що пов'язані з питаннями права у справі, й не має залежати першочергово або винятково від фінансових можливостей сторони юридичного спору (пункт 4.11. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2025 року № 2-р(ІІ)/2025)).
На підтвердження свого майнового стану скаржником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 07.02.2026 року, в якому зазначено про відсутність нарахованого доходу за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Відповідно до ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Враховуючи майновий стан скаржника, який підтверджується наданими доказами, апеляційний суд вважає за необхідне з метою реалізація права скаржника на доступ до правосуддя, клопотання задовольнити, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу подано до належного суду, особою, що має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом скарга відповідає ст. 356 ЦПК України.
Не встановлено підстав для застосування положень ст. 357 ЦПК України та інших обставин, які перешкоджають апеляційному провадженню.
Підстав для відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 358 ЦПК України, не виявлено, тому провадження у справі підлягає відкриттю.
Керуючись ст.ст. 354-361, 368, 369 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі.
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Балкового Руслана Леонідовича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2022 року у цій справі.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Балкового Руслана Леонідовича на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «УкрСиббанк», про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛГРУП», Державного реєстратора Пелих Віталія Віталійовича, Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, третя особа: АКІБ «УкрСиббанк», про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно, за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Учасникам справи разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
В порядку статті 278 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати відзив на апеляційну скаргу.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частин 3, 4 статті 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В порядку частини 3 статті 359 ЦПК України учасники справи протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати заперечення щодо поданих заяв чи клопотань.
Роз'яснити учасникам право заявити клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку ст. 212 ЦПК України або розгляд справи за їх відсутності відповідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Одночасно апеляційний суд роз'яснює учасникам справи право заявляти відвід суддям або всьому складу суду, який відповідно до вимог статті 39 ЦПК України повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Для забезпечення апеляційного розгляду справи провести підготовчі дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.А.Трофимова
Судді: М.С.Гончар
Е.А.Онищенко