Справа № 131/479/26
Провадження №11-сс/801/334/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.03.2026,
якою відмовлено в задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про визначення застави та задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи 27.03.2026, тобто з моменту затримання і до 25.05.2026 включно, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Оратів, Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , мотивоване тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025240040002270, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, під час розслідування якого виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Окрім того, в обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначає, що старший солдат ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді навідника в/ч НОМЕР_1 , 19.01.2025 самовільно залишив місце служби в населеному пункті Андріївка Донецької області та ухилявся від виконання обов'язків до моменту затримання представниками ВСП 15.03.2025. Після прикомандирування до в/ч НОМЕР_2 підозрюваний повторно залишив місце служби у селі Рахни Вінницької області 11.04.2025 та проводив час на власний розсуд до 23.05.2025. Надалі, проходячи службу у в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України на посаді старшого кулеметника, ОСОБА_8 після завершення стаціонарного лікування у місті Дніпро 11.12.2025 не з'явився вчасно до місця дислокації частини у місті Калинівка. Своїми діями підозрюваний тривалий час умисно ухилявся від проходження військової служби в умовах воєнного стану, не повідомляючи про себе правоохоронним органам, до моменту його затримання працівниками поліції 27.03.2026.
З огляду на особу підозрюваного, злочин, який ним вчинений, слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення підозрюваним дій, пов'язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні).
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 , слідчий ОСОБА_9 , клопотання підтримали, просили його задовольнити, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 просили в задоволенні клопотання відмовити у зв'язку із відсутністю ризиків, а у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили визначити заставу в мінімальному розмірі.
Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.03.2026 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи 27.03.2026, тобто з моменту затримання і до 25.05.2026 включно.
В задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника про визначення застави - відмовлено.
Постановлене рішення мотивовано тим, що 27.03.2026 ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру в межах вказаного кримінального провадження. Зі змісту оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено наявність указаних в клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Також ним враховано обставини, які свідчать про існування цих ризиків.
Вирішуючи відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про визначення застави, слідчий суддя виходив з того, що відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, в т. ч. ст. 407 КК України. Відтак, вважав за доцільне не визначати розмір застави у даному провадженні, оскільки стороною захисту належним чином не обґрунтовано підстави для її визначення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухваленим рішенням, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі або визначити для підозрюваного розмір застави в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на те, що ризики, наведені у клопотанні слідчого, не доведені та не були підтверджені в судовому засіданні належними доказами. На переконання захисника, суд абсолютно необґрунтовано та бездоказово зазначив про те, що ОСОБА_8 буде ухилятися від органу досудового слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини по справі чи впливати на свідків. Окрім того, підозрюваний свою вину визнає повністю, щиро кається, дає зізнавальні свідчення, виявляє бажання повернутись до військової служби. Проте, перебуваючи під вартою, віднайти військову частину, яка би надала згоду, у відповідності до вимог ст. 401 КК України, на продовження військової служби буде утруднено. Також захисник вважає, що ухвала слідчого судді не містить обґрунтування, чому, в даному випадку, суд дійшов висновку саме про застосування до його підзахисного найсуворішого запобіжного заходу - у виді тримання під вартою.
Крім того, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 посилаючись на положення, передбачене ч. 4 ст. 183 КПК України, якою визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, зазначає, що в даному випадку відсутня пряма заборона на застосування такого альтернативного запобіжного заходу як застава.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просили задовольнити її в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника.
Мотиви та висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Тобто, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 8 статті 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
За змістом абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що наразі відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62025240040002270, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Так, необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею мотивовано зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності та взаємозв'язку. Отримані органом досудового розслідування докази, шляхом проведення слідчих дій, можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, а значить підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального провадження.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Наведені слідчим суддею дані, що підтверджуються відповідними письмовими доказами, на яких слідчий суддя послався в ухвалі, а саме щодо того, що ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем тричі самовільно залишав місця проходження військової служби під час воєнного стану, після чого проводив час на власний розсуд аж до моменту його фактичного затримання, доводять необхідність застосування відносно нього запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою за станом здоров'я, з посиланням на відповідні належні докази, стороною захисту під час розгляду клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, наведено не було.
Отже, застосований стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає обставинам провадження та встановленим ризикам, а наведені в апеляційній скарзі стороною захисту доводи не спростовують викладених в ухвалі слідчого судді висновків.
Також, з огляду на доводи та вимоги апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції перевіряє висновки слідчого судді про наявність підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом абз. 3 ч. 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що за наявності обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 407 КК України, вирішення питання про визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, належить до дискреційних повноважень слідчого судді, суду.
У цьому провадженні слідчий суддя, скориставшись наданими йому дискреційними повноваженнями, вважав за доцільне не визначати розмір застави, обґрунтовуючи своє рішення тим, що стороною захисту належним чином не обґрунтовано підстави для її визначення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 28.03.2026 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4