Провадження № 1-кс/734/240/26 Справа № 734/1447/26
іменем України
06 квітня 2026 року селище Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні зали суду в с-щі Козелець клопотання слідчого СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню №12026270350000113, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12026270350000113, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання мотивоване тим, що 04.04.2024 поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_7 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_8 виконували свої службові обов'язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію» та посадовими інструкціями, відповідно до розстановки нарядів відділення поліції №1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, перебуваючи на добовому чергуванні у складі патрульного екіпажу «Фауна-300» спільно з інструктором відділення рекрутенгу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , залученого до патрулювання на підставі наказу №120 від 03.04.2026 року з метою забезпечення мобілізаційних заходів, на території Козелецької територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області.
У відповідності до посадових обов'язків поліцейських сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зобов'язані вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (п.1.6); зобов'язані у випадках, визначених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання (п.1.9); зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.1.13).
Так, 04.04.2026 року близько 16 години 30 хвилин, з метою забезпечення виконання завдань поліції, у порядку, визначеному посадовими обов'язками та інструкціями, вказаний наряд патруля на службовому автомобілі марки «Toyota» модель «Corolla», з реєстраційним номерним НОМЕР_1 , в ході здійснення патрулювання у с. Мирне, Козелецької ОТГ, Чернігівського району, Чернігівської області, на вул. Вишневій, за порушення правил дорожнього руху було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від час спілкування з яким у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Згодом на місце події почали прибувати місцеві мешканці вказаного населеного пункту серед яких був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які спровокували словесний конфлікт з працівниками поліції.
В подальшому, 04.04.2026 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_4 , знаходячись по АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є працівниками правоохоронного органу та виконують службові обов'язки, оскільки на місці події вони перебували у складі наряду на службовому автомобілі та перебували у поліцейському однострої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, з мотивів порушення нормальної діяльності правоохоронного органу, підриву його авторитету та перешкоджання законній діяльності працівників правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, які полягали у виявленні адміністративних, кримінальних правопорушень та превентивної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, діючи з прямим умислом, демонструючи зухвалість, спровокував з поліцейськими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 словесний конфлікт, після чого, у зв'язку з виконанням ОСОБА_7 своїх службових обов'язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ним діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, з метою заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, з мотивів явної неповаги до авторитету працівників правоохоронного органу, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки в область потилиці та лівої частини голови ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді поверхневого синця лівої виличної ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
04 квітня 2026 року о 19:44 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
05 квітня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 04.04.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.04.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.04.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.04.2026;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.04.2026;
- протоколами огляду речей від 05.04.2026;
- речовими доказами у кримінальному провадженні;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 04.04.2026;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Запобіжний захід ОСОБА_4 обирається з метою запобігання ризикам, визначених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтуванням ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та/або суду полягає у тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до останнього буде застосоване покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Також на цей час через військові дії російської федерації частина території України є тимчасово окупованою та не підконтрольна органам державної влади, що може надати підозрюваному ОСОБА_4 можливість переховуватися на вказаній території.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може бути виражений у тому, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків та потерпілого, які вже надали викривальні показання щодо вчинення ним вказаного злочину, а також враховуючи те, що серед осіб, які підлягають допиту як свідки будуть його знайомі, які під тиском ОСОБА_4 шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства можуть змінити або не надавати викривальні показання щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що у свою чергу може призвести до неможливості притягнення останнього до кримінальної відповідальності
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Наявність ризиків також обґрунтовується запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану в Україні. Оскільки відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в п. 8 листа «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 № 1/0/2-22 як відповідний ризик має ураховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Також слід врахувати практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
З огляду на зазначені ризики, інший (більш м'який) запобіжний захід застосувати не можливо, так як запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків, також в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру, тому запобіжний захід у вигляді особистої поруки обрати неможливо. Запобіжний захід у вигляді застави також не забезпечить покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки майновий стан підозрюваного на даній стадії досудового розслідування невідомий, а також відсутні будь-які заставодавці, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок.
Тому, враховуючи викладене, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, окрім домашнього арешту, не може запобігти викладеним вище ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обґрунтованою.
Підозрюваний ОСОБА_4 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
На підозрюваного ОСОБА_4 необхідно покласти такі обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або місця роботи;
- в період час з 21 години по 06 години не залишати місце постійного проживання, - АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Необхідність покладення на підозрюваного даних обов'язків обумовлена вищезазначеними ризиками.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту підтримала з підстав зазначених у клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали клопотання та вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
При розгляді даного клопотання суд враховує також загальні положення ч. 3 ст. 176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Нормами ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене, клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозра у скоєнні вищевказаного кримінального, правопорушення (злочинів) обґрунтована і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до останнього буде застосоване покарання у виді обмеження (позбавлення) волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, таким чином у зв'язку із зазначеними вище обставинами неможливо запобігти ризикам, визначених ст. 177 КПК України.
Підозрюваного ОСОБА_4 звільнити негайно з-під варти у залі суду.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 176-179, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню №12026270350000113, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованому та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , терміном на два місяці, але не більше строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- в період час з 21 години по 06 години не залишати місце постійного проживання, - АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків отримання невідкладної медичної допомоги.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити негайно підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.
Слідчий суддя ОСОБА_12
З покладеними обов'язками підозрюваний ознайомлений __________/ ОСОБА_4 (підпис, прізвище)
та копію ухвали отримав «06» квітня 2026 року__________/ ОСОБА_4 (підпис, прізвище)