Справа № 750/3935/26
Провадження № 3/750/1344/26
06 квітня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., вивчивши у ході підготовки до розгляду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
02.04.2026 з Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 943704 від 27.03.2026, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 08.03.2026 о 18 год. 21 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме розбив її мобільний телефон «iPhone 13», внаслідок чого була завдана (пропущено слово в протоколі) психологічному здоров'ю.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано поліцейським за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто як вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої особи.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Даним вимогам протокол не відповідає.
За змістом ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які б відповідали визначенню психологічного насильства згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону.
Натомість, з викладеної суті адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 розбив мобільний телефон своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , тобто позбавив останню належного їй майна.
Звертаючись 08.03.2026 до поліції з заявою про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_2 повідомила про вчинення 08.03.2026 о 16 год. 30 хв. стосовно неї домашнього насильства, в тому числі батьком ОСОБА_1 . Однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про вчинення відповідного протиправного діяння останнім 08.03.2026 о 18 год. 21 хв.
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.03.2026 ОСОБА_2 повідомила про вчинення стосовно неї домашнього насильства у формах психологічного, економічного та фізичного насильства.
Окрім того, згідно з письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 08.03.2026 її батьки ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (мати) вживали алкогольні напої; у подальшому у батьків з нею виник конфлікт, у ході якого батько нецензурно лаявся на неї, увійшов до її кімнати та вихопив з її рук телефон «iPhone 13», застосовуючи при цьому фізичне насильство, а саме загинаючи її руки; після цього батько почав бити її телефон об арку стіни, внаслідок чого цей телефон отримав пошкодження. Аналогічні пояснення ОСОБА_2 щодо нецензурної лайки батька на неї, застосування фізичного насильства та розбиття мобільного телефона зафіксовано згідно з відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону). Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Отже, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 не відповідають обставинам учиненого протиправного діяння, про яке повідомила потерпіла ОСОБА_2 ; описане в протоколі діяння - розбиття мобільного телефону, саме по собі не свідчить про вчинення домашнього насильства у формі психологічного насильства; поза увагою посадової особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення залишились інші обставини вчиненого домашнього насильство, про яке повідомила ОСОБА_2 .
Зазначене унеможливлює дослідження обставин вчиненого діяння та розгляд справи по суті, тому протокол слід повернути для усунення наведених недоліків і приведення його у відповідність до вимог КУпАП.
Керуючись ст. 254, 256, 278, 283 КУпАП, суддя
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 повернути до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова не може бути оскаржена.
Суддя Б.В. Крапивний