16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/428/26
Провадження № 1-кп/730/45/2026
"06" квітня 2026 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_4 ,
законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борзні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270410000003 від 01.01.2026 року, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Борзні Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого на території України без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на обліку у лікаря-психіатра, до якого неодноразово застосовувалися примусові заходи медичного характеру у виді примусового лікування у психіатричній лікарні,
за ознаками вчинення суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України,
26 березня 2026 до Борзнянського районного суду Чернігівської області з Ніжинської окружної прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270410000003 від 01.01.2026, щодо ОСОБА_4 , за ознаками вчинення суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.
З клопотання вбачається, що 16.12.2025 близько 17:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок важкого психічного розладу, не усвідомлюючи значення своїх дій, прибув до під'їзду багатоквартирного двоповерхового будинку, де знаходиться квартира його знайомого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи на сходовій клітині біля вказаної квартири, в ході спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 попросив останнього надати йому у користування болгарку (акумуляторну шліфувальну машинку) зеленого кольору «PRO-CRAFT PWA216 20V» з акумулятором «PRO-CRAFT 20VLi-ion 40Ah», ринкова вартість якої відповідно до висновку експерта № 10/26-24 від 07.01.2026 становить 3 961,50 грн, на що ОСОБА_7 надав свою згоду та передав ОСОБА_4 вказаний електроінструмент.
Після цього ОСОБА_4 узяв акумуляторну шліфувальну машинку зеленого кольору «PRO-CRAFT PWA216 20V» з акумулятором «PRO-CRAFT 20VLi-ion 40Ah» та залишив під'їзд квартири, де проживає ОСОБА_7 , тим самим заволодівши майном останнього.
У подальшому ОСОБА_4 з метою отримання грошових коштів незаконно, без дозволу власника продав належну ОСОБА_7 акумуляторну машинку зеленого кольору «PRO-CRAFT PWA216 20V» з акумулятором «PRO-CRAFT 20VLi-ion 40Ah» ОСОБА_8 , при цьому зазначивши, що вказаний електроінструмент належить йому.
Унаслідок вказаних дій ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду на суму 3 961,50 грн.
Указані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства).
Також, у ніч з 19.12.2025 на 20.12.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок важкого психічного розладу, не усвідомлюючи значення своїх дій, перебував поблизу магазину «Будлайн», що розташований за адресою: м. Борзна, вул. Красносільського, 10 Борзнянської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, побачив біля вказаного магазину припаркований автомобіль ВАЗ-2101, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 .
Після цього ОСОБА_4 підійшов до вказаного автомобіля, та упевнившись, що поряд нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені водійські дверцята потрапив до салону автомобіля, звідки відкрив капот, тим самим отримавши доступ до підкапотного простору автомобіля, таким чином здійснив незаконне проникнення до сховища, звідки, діючи в умовах воєнного стану, що введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово був продовжений та діє на даний час, таємно від оточуючих, діючи повторно, шляхом проникнення до сховища, вчинив крадіжку акумулятора «Kainar 77 ah 12 b/v 750a (en)», ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта № 9/26-24 від 08.01.2026 складає 3 646,50 грн, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, сховавши його неподалік від місця вчинення злочину та у першій половині дня 20.12.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) продав вказаний акумулятор ОСОБА_10 , при цьому зазначивши, що вказаний акумулятор нібито належить йому.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_9 матеріальних збитків на суму 3 646,50 грн.
Указані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Також 22.12.2025 близько 16-30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок важкого психічного розладу, не усвідомлюючи значення своїх дій, прибув до домогосподарства свого знайомого ОСОБА_11 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Перебуваючи на подвір'ї вказаного домогосподарства, у ході спілкування з ОСОБА_11 ОСОБА_4 попросив останнього надати йому в користування велосипед марки «ARDIS EXLUSIVE», ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта № 11/26-24 від 07.01.2026 складає 4 500,00 грн., на що ОСОБА_11 надав свою згоду та передав ОСОБА_4 указаний велосипед.
Після цього ОСОБА_4 узяв велосипед марки «ARDIS EXLUSIVE» та залишив домогосподарство, де проживає ОСОБА_11 , тим самим заволодівши майном останнього.
У подальшому ОСОБА_4 у рахунок наявного у нього боргу перед ОСОБА_12 незаконно, без дозволу власника віддав набутий шахрайським шляхом велосипед марки «ARDIS EXLUSIVE» останньому, при цьому зазначивши, що вказаний велосипед належить йому.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_11 матеріальних збитків на суму 4 500,00 грн.
Указані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Крім того, 30.12.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок важкого психічного розладу, не усвідомлюючи значення своїх дій, перебуваючи у торгівельній залі магазину «Корона», що розташований за адресою: м. Борзна, вул. П. Куліша, 70 Борзнянської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, діючи в умовах воєнного стану, що введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово був продовжений та діє на даний час, скориставшись неуважністю власника зазначеного магазину, таємно від оточуючих шляхом вільного доступу, діючи повторно, учинив крадіжку лазерного рівня «PROCRAFT LE-4G», ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта № 12/26-24 від 07.01.2026 складає 3 765,00 грн, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, залишивши приміщення магазину та направившись до центру м. Борзна, де, зустрівши свого знайомого ОСОБА_13 , продав останньому викрадений лазерний рівень «PROCRAFT LE-4G», при цьому вказавши, що він належить йому.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_14 матеріальних збитків на 3 765,00 грн.
Указані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
За сукупністю ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, та його законний представник заперечили проти застосування примусових заходів медичного характеру, вважають, що ОСОБА_4 може продовжити лікування у домашніх умовах. Просили дозволити ОСОБА_4 проходити лікування амбулаторно. Додатково ОСОБА_4 пояснив, що це дійсно він викрав речі та заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, оскільки були необхідні гроші, кається. Надав пояснення за кожним епізодом.
Захисник зазначив, що необхідність застосування таких заходів убачається з матеріалів, долучених до клопотання, однак просив застосувати амбулаторне лікування.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, надали суду заяви, в яких просять суд справу розглядати без їх участі.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), у тому числі вчинене повторно, перебуваючи у стані, при якому він не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У відповідності до вимог ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Вчинення ОСОБА_4 вищезазначених суспільно-небезпечних діянь, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: витягами з кримінального провадження про внесення відомостей до ЄРДР за письмовими заявами потерпілих; протоколами огляду місця подій з додатками; висновками експертів щодо вартості викраденого майна; протоколами огляду, поясненнями ОСОБА_4 в судовому засіданні.
Аналіз вищезазначених доказів на переконання суду свідчить про їх повну узгодженість між собою та відповідність іншим доказам, що дає підстави суду прийняти до уваги їх як такі, що відповідають дійсності.
Отже, під час судового розгляду даного клопотання поза розумним сумнівом доведено і є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.
За довідкою КНП «Борзнянська міська лікарня» №11 від 13.01.2026р. ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває; з 10.11.2011р. перебуває на обліку в лікаря-психіатра з діагнозом F20.0 (параноїдна шизофренія).
Згідно довідки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» №32-08/134 від 28.01.2026р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікувався у них 12 разів у період з 2011-2025рр. з діагнозами: 1/ з 07.10.2011р. по 10.11.2011р. - «Гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії»; 2/ з 18.06.2012р. по 18.07.2012р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг»; 3/ 26.07.2012р. по 14.09.2012р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг»; 4/ з 15.03.2015р. по 22.04.2015р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг»; 5/ з 26.05.2016р. - по 30.06.2016р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг»; 6/ з 16.03.2018р. по 11.10.2018р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг з наростаючим емоційно-вольовим дефектом»; 7/ з 24.06.2019р. по 04.07.2019р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг з наростаючим емоційно-вольовим дефектом»; 8/ з 18.04.2020р. по 11.06.2020р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг з наростаючим емоційно-вольовим дефектом»; 9/ з 26.12.2020р. по 26.01.2018р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг з наростаючим емоційно-вольовим дефектом, ускладнена вживанням психоактивних речовин (алкоголю, каннабіоїдів)»; 10/ з 02.02.2021р. по 25.02.2021р. - «Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний перебіг»; 11/ з 18.07.2024р. по 07.01.2025р. - «Параноїдна шизофренія»; 12/ з 16.11.2025р. по 15.12.2025р. - «Параноїдна шизофренія», виписаний епікриз №5612.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №65/84, ОСОБА_4 виявляє ознаки психічного розладу у формі параноїдної шизофренії (F20.00 за МКХ-10) і за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 в періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, виявляв та виявляє на теперішній час клінічні ознаки психічного розладу в формі параноїдної шизофренії (F20.0 - за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10 перегляду). ОСОБА_4 за своїм психічним станом на періоди часу, до яких відносяться кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, був позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 за його психічним станом на теперішній час показане застосування примусових заходів медичного характеру з поміщенням його в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно з принципами № 15, 16 «Принципів захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», схвалених Резолюцією Генеральної Асамблеї № 46/119 від 17 грудня 1991 року, коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації. Будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в якості пацієнта у примусовому порядку, або особа, вже госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку, може триматися як пацієнт у психіатричному закладі у примусовому порядку тоді й тільки тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, який працює в області психіатрії, встановить, що ця особа страждає на психічне захворювання, і визначить, що: (а) внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам, або (b) у випадку особи, чиє психічне захворювання є тяжким, а розумові здібності - ослабленими, відмова від госпіталізації або тримання даної особи в психіатричному закладі може призвести до серйозного погіршення її здоров'я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути здійснене лише за умови госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до принципу найменш обмежувальної альтернативи.
Відповідно до п. 3наказу МОЗ України № 397 від 08 жовтня 2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади», вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчиненого нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
Відповідно до роз'яснень, наданих в пунктах 5 та 15 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», розглядаючи справи про застосування примусових заходів медичного характеру, суди повинні враховувати, що такі заходи, як надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним, посиленим або суворим наглядом, передбачені статтею 94 КК, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння (злочини) в стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними. Судам потрібно мати на увазі, що тимчасовий розлад психічної діяльності особи, який позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, що настав після вчинення злочину (як до постановлення вироку, так і під час відбування покарання), також може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, а суд при визначенні виду психіатричного закладу, в який слід помістити психічно хворого, має виходити як з його психічного стану, так і характеру скоєного ним суспільно небезпечного діяння і тому з урахуванням цих вимог. Також, для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.
Положеннями кримінального процесуального закону передбачено дві самостійні процедури здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Перша процедура застосовується до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність у стані неосудності (п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України), друга - до осіб, котрі вчинили суспільно небезпечне діяння у стані осудності, але до постановлення вироку суду захворіли на психічну хворобу.
Визначальним при визначенні конкретної процедури здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, відповідно до положень ч. 1 ст. 18 КК України, є встановлення осудності особи як обов'язкової ознаки суб'єкта кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Тобто, осудність - це юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта злочину та лише психічно здорова людина свідомо обирає варіанти поведінки, здатна розуміти те, що чинить і тому може бути відповідальною за свої діяння. В той час, як неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки при такому стані особа під час вчинення діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної психіки, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
У силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно зі ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальними кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи вищезазначене, тяжкість вчиненого у стані неосудності діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про необхідність застосування до останнього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Доводи ОСОБА_4 та його законного представника щодо можливості лікування у домашніх умовах є непереконливими та спростовуються долученими доказами.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз компенсувати за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 92, 93, 94 КК України, ст. 100, ч. 2 ст. 292, ст. ст. 503, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270410000003 від 01.01.2026 року, за ознаками вчинення суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Речові докази: болгарку (акумуляторну шліфувальну машинку) зеленого кольору «PRO-CRAFT PWA216 20V» з акумулятором «PRO-CRAFT 20VLi-ion 40Ah», акумулятор «Kainar 77 ah 12 b/v 750a (en)», велосипед марки «ARDIS EXLUSIVE», лазерний рівень «PROCRAFT LE-4G», які передані потерпілим на зберігання, - залишити їм за належністю; технічні носії - зберігати в матеріалах справи.
Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1