06 квітня 2026 рокуСправа №160/29951/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.10.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дзісь Андрій Романович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 27.08.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсію за вислугу років позивачу було призначено в 2004 році. Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року, та на дату призначення пенсії складав 1,08117. Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1994 року по 31.10.1999 року, з 01.07.2000 року по 31.05.2009 року. Зараз коефіцієнт заробітку складає 0,77841. Позивач 27.08.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117. За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 25.09.2025 року у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 04.11.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
06.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 06.04.2026 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсію за вислугу років позивачу було призначено в 2004 році. Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року, та на дату призначення пенсії складав 1,08117.
Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01.11.1994 року по 31.10.1999 року, з 01.07.2000 року по 31.05.2009 року. Зараз коефіцієнт заробітку складає 0,77841.
Позивач 27.08.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
За результатами розгляду поданого звернення, відповідач листом від 25.09.2025 року №36701-35542/І-01/8-0400/25 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку.
Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117, звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи,
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Як убачається із матеріалів даної справи, позивач перебуває на обліку Головного управління та з 2004 року отримувала пенсію за вислугу років, надалі з 2009 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058, пенсію розраховано при страховому стажі 47 років 1 місяць, середньомісячна заробітна плата визначена за період з 01.11.1994 року по 31.10.1999 року, з 01.07.2000 року по 31.05.2009 року, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати знизився і становить 0,77841, що є протиправно.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що перерахунок пенсії позивача у зв'язку з продовженням роботи після призначення їй пенсії за віком, може бути здійснене: виходячи із страхового стажу, здобутого до призначення позивачці у 2004 році пенсії за віком та з урахуванням заробітної плати (доходу), з якого така пенсія обчислювалася, коефіцієнт 1,08117 (абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV); виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення у 2004 році пенсії та з урахуванням заробітної плати за період з липня 2000 року, зокрема й тієї, яка виплачувалася позивачці після призначення пенсії, коефіцієнт 1,08117 (абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV).
У зв'язку з цим, згідно з положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України №1058-IV позивач мала право на перерахунок пенсії, у зв'язку із збільшенням страхового стажу. При цьому, як свідчать матеріали справи, після призначення пенсії, вона працювала з меншим заробітком, ніж той, з якого було визначено розмір її пенсії, а тому, не виявляла бажання здійснювати перерахунок з пенсії із додаванням як стажу, так і заробітної плати.
Всупереч положенням ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV відповідач перерахував пенсію позивача із додаванням стажу та із зменшенням коефіцієнту заробітної плати із 1,08117 до 0,77841.
Разом з тим, як відображено у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №160/1052/19 (провадження №К/9901/33650/19), зміст статті 42 Закону №1058-IV свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 42 Закону №1058-ІV при перерахунку пенсії відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
Позивач вважає, що має право не лише на врахування до страхового стажу періодів роботи, а й виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року, оскільки саме цей період є найбільш вигідним для обрахунку пенсії, у такому разі застосовується показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Суд погоджується із доводами позивача, що при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV пенсіонеру надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, та з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
У постанові від 29.06.2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.
Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 13.10.2010 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі від 18 березня 2025 року №160/16191/24.
Суд зазначає, що позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просив відповідача обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 27.08.2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, з 01.07.2000 року по 25.09.2004 року та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,08117.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна