06 квітня 2026 рокуСправа №160/30120/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії, -
17.10.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Годько Інна Олегівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2020 року № Ф-3780-50/67У та від 03 лютого 2021 року № Ф-3780-50/67У сформовані Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29526,20 грн. та 8262,54 грн. відповідно.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав. Відповідно до довідки форми ОК-5 та довідки форми ОК-7, у той період, за який йому було нараховано податковий борг, останній був найманим працівником. Наголошує, на тому, що якщо фізична особа-підприємець одночасно є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року поновити позивачу пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.11.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
11.11.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на наступне. За даними ІКС Державної податкової служби України Волков Вадим Євгенійович (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.11.2006 року по 10.09.2025 року перебував на податковому обліку в ГУ ДПС, Дніпровська ДПІ, м. Дніпро як фізична особа - підприємець та обліковувався на загальній системі оподаткування. Стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 10.09.2025 року. В ІКП по ККДБ 71040000 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі за період з 01.01.2017 року по 30.11.2020 року нараховано зобов'язань на загальну суму 37788,74 грн, а саме: за 2017 рік - 8448,00 грн по строку сплати 09.02.2018 року; за 1 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.04.2018 року; за 2 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.07.2018 року; за 3 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.10.2018 року; за 4 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 21.01.2019 року; за 1 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 19.04.2019 року; за 2 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 19.07.2019 року; за 3 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 21.10.2019 року; за 4 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 20.01.2020 року; за 1 квартал 2020 року - 2 078,12 грн по строку сплати 21.04.2020 року; за 2 квартал 2020 року - 1039,06 грн по строку сплати 20.07.2020 року; за 3 квартал 2020 року - 3 178,12 грн по строку сплати 19.10.2020 року; за жовтень - листопад 2020 року - 2200,00 грн по строку сплати 19.01.2021 року. У зв'язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на 05.11.2025 року в ІКП по ККДБ 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 37 788,74 гривень. За даними інформаційної системи податкового органу ФОП ОСОБА_1 за 2017 -2020 роки звітність не подавалась. Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 06.04.2026 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.11.2006 року по 10.09.2025 року перебував на податковому обліку в ГУ ДПС, Дніпровська ДПІ, м. Дніпро як фізична особа - підприємець та обліковувався на загальній системі оподаткування. Стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 10.09.2025 року.
В ІКП по ККДБ 71040000 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі за період з 01.01.2017 року по 30.11.2020 року нараховано зобов'язань на загальну суму 37788,74 грн, а саме:
- за 2017 рік - 8448,00 грн по строку сплати 09.02.2018 року;
- за 1 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.04.2018 року;
- за 2 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.07.2018 року;
- за 3 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 19.10.2018 року;
- за 4 квартал 2018 року - 2 457,18 грн по строку сплати 21.01.2019 року;
- за 1 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 19.04.2019 року;
- за 2 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 19.07.2019 року;
- за 3 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 21.10.2019 року;
- за 4 квартал 2019 року - 2 754,18 грн по строку сплати 20.01.2020 року;
- за 1 квартал 2020 року - 2 078,12 грн по строку сплати 21.04.2020 року;
- за 2 квартал 2020 року - 1039,06 грн по строку сплати 20.07.2020 року;
- за 3 квартал 2020 року - 3 178,12 грн по строку сплати 19.10.2020 року;
- за жовтень - листопад 2020 року - 2200,00 грн по строку сплати 19.01.2021 року.
Так, станом на 31.01.2020 року по ФОП ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 29 293,44 грн, у зв'язку з чим ГУ ДПС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 року № Ф-3780-50/67 та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням за адресою: АДРЕСА_1 , який повернуто із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
На момент формування узгодженої вимоги в Новокадацькому відділі ДВС перебувало на виконанні виконавче провадження на суму 21030,90 грн за вимогою від 20.05.2019 грн. № Ф-3780-50/67.
У зв'язку з несплатою заборгованості та на виконання пункту 5 розділу VІ Інструкції № 449, після процедури узгодження, ГУ ДПС по платнику сформовано узгоджену вимогу 14.02.2020 року № Ф-3780-50/67У на різницю заборгованості, а саме 8 262,54 грн (29293,44 грн. - 21030,90 грн.) та передано її на примусове виконання до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі орган ДВС).
Станом на 31.01.2021 року сума заборгованості зросла за рахунок щоквартальних нарахувань, у зв'язку з чим ГУ ДПС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3780-50/67 від 03.02.2021 року на загальну суму 37788,74 грн та направлено платнику засобами поштового зв'язку з рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: м. Дніпро, Новокадацький район, вул. Шелгунова буд 4, який повернуто із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
На момент формування узгодженої вимоги виконавче провадження за вимогою від 20.05.2019 року № Ф-3780-50/67 на суму 21030,90 грн було повернуто органом ДВС та повторно не направлялось.
У зв'язку з несплатою заборгованості та на виконання пункту 5 розділу VІ Інструкції № 449, після процедури узгодження, ГУ ДПС по платнику сформовано узгоджену вимогу 03.02.2021 року №Ф-3780-50/67У на різницю заборгованості, а саме 29526,20 грн (37788,74 грн. - 8262,54 грн.) та передано її на примусове виконання до Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі орган ДВС).
У зв'язку з несплатою нарахованого єдиного внеску станом на 05.11.2025 року в ІКП по ККДБ 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 37 788,74 гривень.
За даними інформаційної системи податкового органу ФОП ОСОБА_1 за 2017 -2020 роки звітність не подавалась.
Не погодившись із зазначеними нарахуваннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) в частині відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом приписів статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати, який з 01 січня 2017 року складає 3200,00 грн., відповідно мінімальний страховий внесок складає 704,00 грн (3200,00 грн. х 22 відсотки).
Сума мінімального страхового внеску за кожен місяць у 2018 році складає 819,06 грн., так як відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати складає 3723,00 грн. (3723,00 грн. х 22 відсотки).
На 2019 рік в Законі України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати, який з 01 січня 2019 року складає 4173,00 грн., відповідно мінімальний страховий внесок складає 918,06 грн. (4173,00 х 22 відсотки).
У 2020 році встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року - 1 039,06 грн, з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року - 1 100,00 грн.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.
При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
З огляду на предмет спору у цій справі та вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд дійшов висновку, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону №2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд при вирішенні спору повинен, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, форма ОК-7), за ОСОБА_1 сплачувались страхові внески за період: січень-серпень 2017 року, лютий - серпень 2018 року, жовтень - грудень 2018 року, січень - травень 2019 року, серпень - грудень 2019 року, січень - березень 2020 року, травень - листопад 2020 року, не менше мінімального страхового внеску.
Таким чином, не сплаченими в розмірі мінімального страхового внеску залишаються такі періоди:
- вересень, листопад, грудень 2017 року на суму 2112,00 грн. (704,00 грн. х 3);
- січень, вересень 2018 року на суму 1638,12 грн. (819,06 грн. х 2);
- червень, липень 2019 року на суму 1836,12 грн. (918,06 грн. х 2);
- квітень 2020 року на суму 1039,06 грн. (1039,06 х 1).
Всього не сплачено за позивача мінімальний страховий внесок за спірний період складає 2112,00 грн. + 1638,12 грн. + 1836,12 грн. + 1039,06 грн. = 6625,30 грн.
Тоді як сплаченими в розмірі мінімального страхового внеску є такі періоди:
- січень-серпень 2017 року на суму 5632,00 грн. (704,00 грн. х 8);
- лютий - серпень 2018 року на суму 5733,42 грн. (819,06 грн. х 7);
- жовтень - грудень 2018 року на суму 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3);
- січень - травень 2019 року на суму 4590,30 грн. (918,06 грн. х 5);
- серпень - грудень 2019 року на суму 4590,30 грн. (918,06 грн. х 5);
- січень - березень 2020 року на суму 3117,18 грн. (1039,06 грн. х 3);
- травень - листопад 2020 року - на суму 7456,24 грн. (1039,06 грн. х 4 + 1100 грн. х 3).
Всього сплачено за позивача мінімальний страховий внесок за спірний період складає 5632,00 грн. + 5733,42 грн. + 2457,18 грн. + 4590,30 грн. + 4590,30 грн. + 3117,18 грн. + 7456,24 грн. = 33576,62 грн.
За таких обставин відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у позивача обов'язку сплати за ЄСВ за вказані періоди (крім тих, за які не сплачено мінімальний страховий внесок) за себе як фізичної особи-підприємця, який фактично не здійснює господарську діяльність (факт відсутності у платника податку доходів та неподання ним звітності відповідачем не заперечується).
Слід зазначити, що заборгованість на суму 8262,54 грн. відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3780-50/67У від 14.02.2020 року складається із сум заборгованості за ІІ квартал 2019 року - ІV квартал 2019 року, тоді як за позивача було сплачено за цей період мінімальні страхові внески на суму 6426,42 грн.
Також заборгованість на суму 29526,20 грн. відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03 лютого 2021 року № Ф-3780-50/67У складається із сум заборгованості за І квартал 2020 року - ІІІ квартал 2020 року, 2017 рік - І квартал 2019 року, тоді як за позивача було сплачено за цей період на суму 27150,20 грн. мінімальних страхових внесків.
Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2020 року № Ф-3780-50/67У на суму 6426,42 грн. та від 03 лютого 2021 року № Ф-3780-50/67У на суму 27150,20 грн., сформовані Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29526,20 грн. та 8262,54 грн. відповідно, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 19.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
Питання щодо організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).
У пункті 2 розділу І вказаного Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Пунктом 5 розділу І Порядку № 422 передбачено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У підпунктах 1, 2 пункту 4, підпунктами 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 422 закріплено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов'язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).
До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.
Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП: на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день; на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади; на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.
Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.
У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з'ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов'язаний забезпечити достовірність та об'єктивність даних що в ній містяться.
При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.
Суд зазначає, що рішення суду про визнання протиправними та скасування в певній частині податкових спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ще не набрало законної сили, тому в частині здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29526,20 грн. та 8262,54 грн. відповідно вимоги позивача є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління ДПС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1076,19 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 лютого 2020 року № Ф-3780-50/67У на суму 6426,42 грн., сформовану Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 .
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) та від 03 лютого 2021 року № Ф-3780-50/67У на суму 27150,20 грн., сформовану Головним управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог в сумі 4212,12 грн. відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений за позовну заяву судовий збір у розмірі 1076,19 грн.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна