06 квітня 2026 рокуСправа №160/33484/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розшук.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити заходи, направлені на виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з переліку військовозобов'язаних, які перебувають у розшуку.
Ухвалою від 01 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до витягу військово-облікового документа з резерву, сформованого 11.11.2025 року, зазначено що позивача є порушення правил військового обліку. Причина звернення до Нацполіції : Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. ОСОБА_1 повістку від ТЦК не отримував ні в якому вигляді.
На адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 не було надано ні якої відповіді.
Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо оголошення його у розшук, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
02.02.3026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де вказав, що Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 25.11.2005 року.
І з вказаного часу, у тому числі з початку оголошення воєнного стану та мобілізації в порушення вимог чинного законодавства, позивач жодного разу до ТЦК та СП не звертався, медичний огляд не перепроходив.
У органів ТЦК та СП до наступного часу відсутні відомості про медичний огляд позивача, що відповідно до норм чинного законодавства є порушенням правил військового обліку. До відзиву додається інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до облікової картки позивача (вказаний РНОКПП) , з якого вбачається відсутність ВЛК в п. (34).
До 02.10.2025 року позивач не користувався правом на відстрочку від мобілізації та не мав бронювання. Та самостійно до ТЦК та СП не з'явився, хоча перебував у картотеці «Підлягає призову на військову службу» та замовчуючи при цьому, що він нехтує своїм військовим обов'язком (проходження військової служби), який передбачений Конституцією України.
Відповідач виконуючи свої обов'язки за містом реєстрації позивача була направлена повістка № 4795568 про явку 22.09.2025 о 09:00 до органів ТЦК та СП для уточнення даних (проходження медичного огляду, встановлення права на відстрочку чи бронювання, призову на військову службу). На виклик позивач не з'явився про причини неявки не повідомив. З вказаних вище підстав, у зв'язку з порушенням позивачем правил військового обліку 30.09.2025 року його було визнано порушником військового обліку про що повідомлено шляхом внесення інформації до Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та «Резерв+». Слід зазначити, що виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку не є можливим поки він не з'явиться до органів ТЦК та СП та пройде військово-лікарську комісію, що передбачено чинним законодавством України.
Задля складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення, ч. 1 ст. 260 КУпАП передбачено адміністративне затримання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яке не слід ототожнювати з арештом або взяттям під варту.
Повідомлення про розшук особи ТЦК та СП не суперечить положенням діючого законодавства та відбувається у випадках, коли ТЦК та СП виявлені ознаки вчинення військовозобов'язаною особою адміністративного правопорушення, яке передбачено ст. 210 або ст. 210-1 КУпАП.
Відстрочка від призову на військову службу Позивачем була отримана тільки 02.10.2025 року і навіть після цього коли ним вже було виявлено порушення в застосунку «РЕЗЕРВ+», Позивач особисто так і не з'явився до ТЦК та СП для вирішення всіх питань.
Представник позивача вказує, що позивач не був позбавлений можливості, навіть за відсутності повістки, прибути до ТЦК та СП для з'ясування підстав для внесення таких відомостей до ЄДРПВР, а також надання пояснень та доказів відсутності порушення з його боку правил військового обліку. Також Позивач мав змогу самостійно взяти направлення на ВЛК через застосунок «РЕЗЕРВ +» та пройти обстеження у встановлений законом термін.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу військово-облікового документа з резерву, сформованого 11.11.2025 року, зазначено що у ОСОБА_1 , є порушення правил військового обліку. Причина звернення до Нацполіції : Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. ОСОБА_1 повістку від ТЦК не отримував ні в якому вигляді.
12.11.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, у якому просила надати інформацію чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правопорушником законодавства про мобілізацію та військовий облік, яку саме норму законодавства порушено, дату порушення, обставини порушення та надати копію листа (подання) ІНФОРМАЦІЯ_6 про доставку ОСОБА_1 , як порушника законодавства про мобілізацію та військовий облік при наявності такого листа (подання), направленого до органів Національної поліції.
Крім того, було зазначено в адвокатському запити, що при відсутності законних підстав перебування ОСОБА_1 у розшуку, як правопорушника законодавства про мобілізацію та військовий облік, направити до органів Національної поліції відповідний лист (подання) про виключення Відомостей про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протиправних дій.
Станом на час звернення до суду з цим позовом на адвокатський запит від 12.11.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповіді не надав.
Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оголошення його у розшук, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 1, 3ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Суд встановив та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 не притягнутий до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів суду не надано.
Той факт, на який відповідач посилається в відзиві на позов, що громадянин ОСОБА_1 не прибув до ТЦК та СП, є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210 та ст.210-1 КУпАП.
Складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Правила військового обліку передбачені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Після виявлення одного з передбачених Порядком №1487 правопорушень працівники ТЦК та СП вправі звернутись до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості про фіксацію такого правопорушення вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних. Відповідно в електронному військово-обліковому документі таких громадян наявна відмітка "виявлені порушення правил військового обліку".
Відповідно до абз. 2 п. 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Відтак військовозобов'язані, які перебувають в розшуку підлягають адміністративному затриманню працівниками поліції та доставленню до районного ТЦК та СП. Останній складає протокол та виписує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Юридичною підставою для звернення до поліції для розшуку порушника є вчинення військовозобов'язаним правопорушення, яке передбачено ст. 210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суду не надано доказів звернення відповідача до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності.
Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення», не доведено, оскільки протокол не складався, факт притягнення до відповідальності відсутній.
Оскільки за приписами ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити заходи, направлені на виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з переліку військовозобов'язаних, які перебувають у розшуку в інформаційній системі «Оберіг».
Враховуючи відсутність документально підтверджених пояснень власної правової позиції від відповідача та зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд робить висновок про задоволення адміністративного позову.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак сплачений позивачем відповідно до квитанції від 24.11.2025 №1441-1489-1291-9593 судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розшук в інформаційній системі «Оберіг».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити заходи, направлені на виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з переліку військовозобов'язаних, які перебувають у розшуку в інформаційній системі «Оберіг».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук