про повернення позовної заяви
06 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3049/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо обчислення і виплати грошового забезпечення за період з 05 червня 2022 року по 16 квітня 2024 року, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату за період з 05 червня 2022 року по 16 квітня 2024 року грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання вимог частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви (надання доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги).
Ухвалою від 23 березня 2026 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 16 березня 2026 року про залишення без руху позовної заяви.
31 березня 2026 року до суду надійшла заява позивача, у якій він повторно вказав, що відповідні докази законності своїх дій має надати відповідач, якщо він заперечує проти позовних вимог.
У контексті заяви позивача необхідно ще раз зазначити, що за правилами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з пунктами 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною четвертою статті 161 КАС України установлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Тобто, позивач відповідне клопотання може заявити при поданні позовної заяви. Поряд з тим пунктом 4 частини другої вказаної статті на учасника справи покладено обов'язок вказати в клопотанні про витребування доказів, які саме заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, суд сприяє позивачу у витребовуванні доказів, які він не може надати на етапі подання позовної заяви, за обґрунтованих умов неможливості їх надати, про що він має доводи у клопотанні про витребовування доказів.
Необхідно також зауважити на позиції Верховного Суду у постановах від 06 червня 2024 року у справі №400/1217/23, у справі №400/10311/23, від 20 червня 2024 року у справі №400/249/23 стосовно наведених процесуальних норм: обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.
Позивач не виконав вимог ухвали про залишення адміністративного позову без руху (з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків), зокрема: не надав доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або обгрунтованого клопотання про витребування доказів із зазначенням: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 45 КАС України).
Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання вимог при оформленні позовної заяви та надання доказів.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Помилкове розуміння позивачем правил, установлених процесуальним законом, не може позбавляти його обов'язку їх дотримуватися.
Наслідки неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк визначені пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Так згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки вимоги ухвали від 16 березня 2026 року про усунення недоліків позовної заяви не виконані у встановлений судом строк, то це має наслідком повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої, частинами п'ятою-восьмою статті 169, статтею 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк