про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи
за правилами загального позовного провадження
03 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2300/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Пастухова Наталія Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Пастухова Наталія Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2787/7 від 31.12.2025, яким скаргу ОСОБА_1 від 08.10.2025 залишено без розгляду по суті; зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.10.2025 по суті.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
30 березня 2026 року від представника Міністерства юстиції України до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що справу недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, оскільки відповідач має бажання викласти під час публічних слухань свої аргументи, також характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають цього, для повного і всебічного встановлення обставин справи. Крім того, уважає, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права Міністерства юстиції України щодо оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
За приписами частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, справи за позовами фізичних осіб до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язати вчинити дії не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача не навів обґрунтованих мотивів, які б вказували про доцільність розгляду цієї справи незначної складності за правилами загального позовного провадження. Наведені у клопотанні твердження про те, що відповідач має бажання викласти під час публічних слухань свої аргументи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають цього, для повного і всебічного встановлення обставин справи, які необхідно з'ясувати під час судового розгляду, не зумовлюють необхідність продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Предметом поданого адміністративного позову є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2787/7 від 31.12.2025, яким скаргу ОСОБА_1 від 08.10.2025 залишено без розгляду по суті та зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08.10.2025 по суті, тобто судом будуть досліджуватися письмові докази щодо строків звернення позивача із скаргою до Міністерства юстиції України, які є наявні в матеріалах справи.
На думку суду, подане клопотання щодо слухання справи у загальному позовному провадженні не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу саме в судовому засіданні, та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.
При цьому, відповідач може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України).
Суд констатує, що усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України.
Додатково в ухвалі судді про відкриття провадження у справі від 13.03.2026 сторонам у справі роз'яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком відповідач не обмежений у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази. При цьому суд наголошує, що пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі.
Отож, заявлене представником Міністерства юстиції України клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, категорія та складність якої, обсяг та характер доказів у ній, значення справи для сторін та обраний позивачем спосіб захисту не вказують на неможливість і підстави розгляду саме за правилами спрощеного позовного провадження, задоволенню не підлягає.
На думку суду дана справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Пастухова Наталія Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович