про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 квітня 2026 р. Справа № 120/4232/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до положень частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відтак передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання відповідача вчинити певні дії є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідного суб'єкта владних повноважень.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради щодо не внесення змін в Генеральний план міста Вінниці не включивши земельну ділянку ОСОБА_1 , площею 73 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів;
- зобов'язати Вінницьку міську раду внести зміни до існуючого Генерального плану міста Вінниці, виключивши земельну ділянку площею 73 кв.м. для будівництва індивідуальних гаражів, належну на праві власності ОСОБА_1 , згідно рішення Вінницької міської ради від 30.03.2018 №1132, врахувавши технічну документацію у вигляді кадастрового плану, виготовленого Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025;
- визначити, що кадастровий план, виготовлений Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025 є невід'ємною частиною рішення суду.
Так, обов'язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.
При цьому, суддя наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Зокрема, формування такої вимоги, як визначити, що кадастровий план, виготовлений Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025 є невід'ємною частиною рішення суду, є незрозумілою суду, що потребує детального уточнення від позивача.
Таким чином, обов'язок щодо належного та найбільш точного формулювання позовних вимог лежить саме на позивачу, оскільки від якості та змісту сформованих позовних вимог залежить обсяг та повнота судового захисту порушених прав позивача.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.
Ставка судового збору становить 1331, 20 грн.
Також, суддя зазначає, що окреме формулювання такої позовної вимоги, як визначити, що кадастровий план, виготовлений Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" від 04.09.2025 є невід'ємною частиною рішення суду, розцінюється суддею як окрема вимога.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 2 662,40 грн (1331,20 грн. х 2).
Разом з тим, позивач надав доказ сплати судового збору лише в сумі 1331,20 грн.
Таким чином, позивачу слід надати суду належні та допустимі докази доплати судового збору на суму 1331,20 грн.
Позивач у своїй прохальній частині просить:
- стягнути з відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Суддя наголошує, що із наданого переліку додатків до позову, неможливо встановити дійсність понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ані ордеру, ані договору про надання правничої допомоги, ані квитанції про оплату правничої домоги позивачем до позову не надано.
Отже, позивачу слід уточнити прохальну частину позовної заяви.
Виявлені недоліки позовної заяви позбавляють суддю можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- надання документу, який підтверджує доплату судового збору в сумі 1331,20 грн за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд та/або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за повний календарний 2025 рік;
- уточнення заявлених позовних вимог, викладених фактичних обставин справи та обґрунтування позову, шляхом подання уточненого позову.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович