про витребування доказів
м. Вінниця
06 квітня 2026 р. Справа № 120/16337/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі та клопотання про розгляд в загальному провадженні справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Підшипникцентр" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Підшипникцентр" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
19.12.2025 р. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження обгрунтоване тим, що сума накладних складає понад 11, 9 млн., відтак, недоцільно розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінюючи подане клопотання, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 259 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Положеннями статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що відповідач може подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо це стосується справ, які не належать до категорії справ незначної складності, а також за умови, що спрощене позовне провадження визначено ухвалою суду за клопотанням позивача.
Слід зазначити, що саме судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження , тобто процесуальне рішення прийняте не за наслідком розгляду клопотання позивача. А отже, норми частини четвертої статті 260 КАС України щодо можливості подання відповідачем заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження не розповсюджуюються на цей випадок.
Більш того, слід зауважити, що заявлені вимоги є вимогами немайнового характеру, адже не оскаржуються рішення, на підставі яких можуть бути стягнуті кошти, а тому відсутні підстави відносити цей спір до складних справ, на які розповсюджується п.4, ч. 4 ст. 12 КАС України"
За таких обставин, враховуючи, що дана справа є незначної складності відсутні підстави для її розгляду в порядку загального позовного провадження, відтак, клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.
Також суд вважає за доцільне витребувати докази додаткові докази, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Суд зауважує, що в підтвердження виникнення зобов'язань по ПК №37 від 27.03.2025 р. позивач посилається на видаткову накладну №б00000281 від 27.03.2025 р., разом з тим така виписана на суму 11 689 204, 44 грн., в той час, як накладна зареєстрована на суму 1 689 204, 44 грн.
Відтак, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази щодо постачання /оплати товару по ПК №54 від 20.02.2025 р. та №37 від 27.03.2025 р.
Керуючись ст.ст. 260, 262, 263, 256 КАС України суд, -
в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження - відмовити.
Витребувати у позивача та зобов'язати надати суду до 10.04.26 р. докази щодо постачання /оплати товару по ПК №54 від 20.02.2025 р. та №37 від 27.03.2025 р.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна