06.04.2026 Справа №607/2614/26 Провадження №2/607/3158/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №101164837, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав 7 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки зареєстрованої відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі. Однак, відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено, кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.
28.02.2024 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення права вимоги № 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28 007,52 грн, з яких: 6 416 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 20 891,52 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 700 грн - прострочена заборгованість за комісією.
Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 101164837 в розмірі 28 007,52 грн, а також судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін. Окрім цього, задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: інформацію про підтвердження факту надходження у період з 02.09.2023 до 07.09.2023 грошових коштів у сумі 7000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк».
03.03.2026 судом зареєстровано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу від 06.02.2026.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з приводу заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що 02.09.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про споживчий кредит за №101164837 (індивідуальна частина), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором U32755 (далі - Договір).
Згідно умов п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п.п. 1.2 - 1.3 Договору, сума кредиту становить 7 000 грн. Кредит надається строком на 120 днів з 02.09.2023 і складається з пільгового і поточного періодів.
Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.10.2023 (рекомендована дата платежу).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 31.12.2023 (дата остаточного погашення заборгованості).
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02.10.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 31.12.2023.
Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3325 грн в грошовому виразі та 11215,00 % річних у процентному значені. Загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складають 22 225,00 грн в грошовому виразі та 7624,00 % річних у процентному значені. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 10325,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за весь строк кредитування складає 29 225,00 грн. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п. 1.5 Договору)
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту становить 700 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2625 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 18 900 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору (п.п.1.5.2, 1.6).
Згідно п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.3. Договору, в один із термінів (дат) вказаних в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (п. 2.2.2 Договору).
За змістом п. 2.3.1 Договору, позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту є такими: 3 дні - 3,00 %; 7 днів - 6,00 %; 15 днів - 10,00 %. Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «МІЛОАН» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «МІЛОАН» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «МІЛОАН» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «МІЛОАН» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2).
Відповідач ОСОБА_1 приймаючи пропозицію ТОВ «МІЛОАН» про укладення кредитного договору, також погодився з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) договору в цілому та підтвердив, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил; не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або, які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «МІЛОАН» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «МІЛОАН», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил (п. 6.3).
Укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору).
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Згідно з Додатком №1 до договору про споживчий кредит за №101164837 від 02.09.2023 (Графік платежів за договором про споживчий кредит), сторонами погоджено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту: кредит 7 000,00 грн строком на 120 днів, проценти за користування кредитом 21 252,00 грн, комісія за надання кредиту 700 грн, загальна вартість кредиту 29 225,00 грн, реальна річна процента ставка 7624,00%.
Всі наведені в цьому графіку розрахунки здійснені виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі та цьому графіку, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в дату платежу. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому Графіку платежів показники не підлягають оновленню у випадку часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання Позичальником зобов'язань, а у випадку продовження Позичальником строку кредитувания, оновленню підлягає лише частина показників. Зокрема, у випадку продовження строку кредитування відповідно до п.2.3 кредитного договору, Позичальник доручає Кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Зміст та форма такого оновленого графіку платежів може відрізнятись від наведеного в цьому додатку, проте після настання будь-якої події передбаченої п.2.3 Договору в оновленому графіку платежів відображаються актуальні відомості про нову дату платежу та розмір заборгованості Позичальника станом на таку дату.
Додатком №2 до договору про споживчий кредит за №101164837 від 02.09.2023 є паспорт споживчого кредиту, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в кредитному договорі.
Відповідно до Анкети-заяви на кредит №101164837 від 02.09.2023, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 в ТОВ «МІЛОАН» на суму 7 000 грн. Також, у вказаній заяві відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви № 101164837.
Як вбачається з довідки ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №101164837 від 02.09.2023 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН» шляхом відправки 02.09.2023 о 19 год. 16 хв. 23 сек. одноразового ідентифікатора U32755 на номер мобільного телефону НОМЕР_3
ТОВ «МІЛОАН» 02.09.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором №101164837 у сумі 7 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_4 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «МІЛОАН» № 71647032 від 02.09.2023.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 101164837, 02.09.2023 відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7000 грн та нараховано комісію у розмірі 700 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 03.09.2023 по 15.01.2024, зокрема: за період із 03.09.2023 по 02.10.2023 - за процентною ставкою відповідно до п.1.5.2 Договору по 87,50 грн за кожен день; за період із 03.10.2023 по 18.10.2023 - за процентною ставкою відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору по 210 грн за кожен день; у період з 19.10.2023 по 02.11.2023 - за процентною ставкою відповідно до п.п. 1.5.2, 2.3.1.1 Договору по 80,20 грн за кожен день; у період з 03.11.2023 по 15.01.2024 за процентною ставкою відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору по 192,48 грн за кожен день. Також з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 18.10.2023 сплатив: комісію за пролонгацію у розмірі 100 грн, погашення тіла кредиту у розмірі 584 грн; погашення процентів у розмірі 540 грн.
Як слідує із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260218/79270-БТ від 22.02.2026 на ухвалу суду від 06.02.2026, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). По рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 7000 грн за період 02.09.2023-07.09.2023: від 05.09.2023; від 02.09.2023.
28.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення права вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає (передає) ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у п.7.1 Договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пп. 6.2.3 Договору).
Відповідно до п.7.1 Договору в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2 240 601,68 грн.
Згідно з копією платіжної інструкції №75540 від 28.02.2024 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти в сумі 2 240 601,68 грн, призначення платежу: оплата згідно договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимог №105-МЛ/Т від 28.02.2024 до ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №101164837 від 02.09.2023, у розмірі 28 007,52 грн, з яких 6416 грн - залишок по тілу кредиту; 20 891,52 грн - залишок по відсотках; 700 грн - залишок по комісії.
Претензією №23403597/3669 від 29.12.2025 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до Договору відступлення права вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 та вимагав сплатити заборгованість за Договором №101164837 від 02.09.2023 в сумі 28 007,52 грн протягом 3 днів.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи Кредитний договір №101164837 від 02.09.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором №101164837 від 02.09.2023 відповідно до Договору відступлення права вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МІЛОАН» правонаступником якого є ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит за №101164837 від 02.09.2023 виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000 грн.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором про споживчий кредит №101164837 від 02.09.2023, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28 007,52 грн, що складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 6 416 грн; заборгованості по процентам у розмірі 20 891,52 грн; заборгованості за комісією у розмірі 700 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку за Кредитним договором №101164837 від 02.09.2023.
Поряд з цим, з приводу розміру нарахованих відсотків, суд зазначає наступне.
Так, 22.11.2023 прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I «Про споживче кредитування» яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що Договір про споживчий кредит №101164837 укладено 02.09.2023, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак строк його дії продовжено після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Водночас, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 21.04.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 22.04.2024 по 19.08.2024 розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, а з 20.08.2024 - 1% від суми кредиту за кожен день.
Судом встановлено, що строк кредитування за Договором про споживчий кредит №101164837 від 02.09.2023, із урахування пролонгації передбаченої п. 2.3.1 Договору становить 135 днів, і саме протягом вказаного строку відповідачу були нараховані проценти за користування кредитом.
Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за процентами в період з 03.03.2023 по 02.10.2023 нараховувалась за ставкою у розмірі 1,25 % за кожен день користування кредитом, у період з 03.10.2023 по 18.10.2023 - у розмірі 3,00 % за кожен день користування кредитом, у 19.10.2023 по 02.11.2023 нараховувалась за ставкою у розмірі 1,25 % за кожен день користування кредитом, а з 03.11.2023 по 23.12.2023 - у розмірі 3,00 % за кожен день користування кредитом, що не суперечить вимогам вищезазначених норм законодавства, оскільки таке нарахування здійснювалось до набрання чинності Законом України № 3498-ІХ та становить 17 004,48 грн.
Разом з тим, за період із 24.12.2023 по 15.01.2024 (23 дні), тобто після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, позивачем нараховувалась процентна ставка у розмірі 3,00 % за кожен день користування кредитом, тоді як в силу вимог п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір процентної ставки за вказаний період не міг перевищувати 2,5 %.
Відтак зважаючи на вказані обставини, беручи до уваги суму кредиту та максимальну процентну ставку 2,5 %, проценти за період з 24.12.2023 по 15.01.2024 не могли перевищувати 3 689 грн (23*160,40 = 3 689), в той час як позивачем нараховано за даний період 4 427,04 грн.
З урахуванням вказаного вище загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за несплаченими процентами міг складати не більше 20 693,68 грн, з яких: 17 004,48 грн - період 03.03.2023 по 23.12.2023 та 3 689 грн за період з 24.12.2023 по 15.01.2024.
Окрім цього, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості, які частково у розмірі 540 грн були зараховані на погашення процентів, які суд також враховує при обрахуванні суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за несплаченими процентами.
Окрім цього, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 700 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Як вбачається із змісту Кредитного договору №101164837 від 02.09.2023, умовами Договору визначено сплату комісії за наданням кредиту у розмірі 700 грн.
Аналіз умов Договору свідчить про те, що дана комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 в справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 в справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 в справі № 209/789/15, від 12.04.2022 в справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що положення Кредитного договору №101164837 від 02.09.2023 щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 700 грн суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемним з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 700 грн, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.
Таким чином, розмір заборгованості за Договором про споживчий кредит №101164837 від 02.09.2023, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 з урахуванням сплачених ним коштів на погашення заборгованості, становить 26 569,68 грн, яка складається із: 6 416 грн заборгованості за кредитом; 20 153,68 грнзаборгованості за процентами.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.
На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що майнові права позивача підлягають захисту, а тому позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №101164837 від 02.09.2023 у розмірі 26 569,68 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Так, повноваження адвоката Усенка М.І підтверджені Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 та ордером на надання правничої допомоги серії ВС №1408806 від 20.10.2025.
Як вбачається з Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, адвокатське бюро «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» погодили, що клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.
Згідно з п. 2.1 Договору порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами і становить собою конфіденційну інформацію.
Відповідно до п. 2.3 Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000 грн без ПДВ.
Актом прийому-передачі наданих послуг № Д/13959 від 05.01.2026 та детальним описом наданих послуг підтверджено, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: усна консультація - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв.; складення та подання позовної заяви - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. Сума наданих послуг становить 8000 грн.
Таким чином позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 8 000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Разом з тим, суд вважає, що необґрунтованими та неспівмірними є витрати на правничу допомогу наведені в Акті прийому-передачі наданих послуг, оскільки вказані витрати не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім цього, зважаючи на складність справи, обсяг наданої правової допомоги, суд вважає, що вони не вимагали від адвоката значних зусиль та часу.
З врахування наведеного та вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2525,72 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (26 569,68 / 28 007,52 *2662,40 = 2525,72).
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит за №101164837 від 02.09.2023 в розмірі 26 569,68 (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок, з яких: 6 416 грн -заборгованість за сумою кредиту; 20 153,68 грн -заборгованість за відсотками.
У задоволені решти вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» 2525 (дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, копус 28, м. Львів, 79018.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 06.04.2026.
Головуючий суддя Н. Р. Кунець