604/202/26
1-кп/604/90/26
06 квітня 2026 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиськ Тернопільської області в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026211100000015 від 06 лютого 2026 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бальківці Волочиського району Хмельницької області, проживаючої та зареєстрованої - АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, освіта середня, не одруженої, на утриманні дітей не має, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354 КК України (далі - КК),
ОСОБА_4 6 лютого 2026 року близько 13:00 год перебувала у селищі Підволочиськ Підволочиської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, де на території автостанції зустріла ОСОБА_5 , який є вальником лісу Скалатського лісництва, про що ОСОБА_4 було достовірно відомо. У ході розмови у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію незаконної винагороди ОСОБА_5 за сприяння у незаконній порубці лісу. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є робітником Скалатського лісництва філії Кременецього надлісництва філії «Подільський лісовий офіс», запропонувала ОСОБА_5 у власних інтересах грошові кошти в сумі 6000,00 гривень в якості неправомірної вигоди, для сприяння у здійсненні незаконної порубки лісу, вчинивши таким чином пропозицію працівнику підприємства неправомірної вигоди. ОСОБА_5 за вказаним фактом пропозиції неправомірної вигоди відмовився від пропозиції та повідомив про незаконні дії ОСОБА_4 працівникам поліції.
Відповідно до наказу начальника управління з виробництва філії «Подільський лісовий офіс» №713-пр/05 від 18.11.2022 «Про прийняття ОСОБА_5 » ОСОБА_5 було прийнято на посаду вальника лісу 6 розряду Скалатського лісництва філії Кременецього надлісництва філії «Подільський лісовий офіс». Відповідно до робочої інструкції вальника лісу 6 розряду ОСОБА_5 відноситься до категорії робітників та не є службовою особою.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася, пояснила, що дійсно висловила намір надати неправомірну вигоду в розмірі 6000,00 гривень своєму знайомому ОСОБА_5 , який працював на лісництві, за порубку лісу, хотіла, щоб він дозволив нарубати дров, оскільки їй потрібно було опалювати хату, однак ОСОБА_5 відмовився від пропозиції. Про скоєне жалкує.
З урахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченою, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд, на підставі ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч.1 ст.354 КК стосовно дати, часу, місця, способу його вчинення, мотивів, так як ці обставини учасниками судового провадження не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. Судом роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.
Суд, допитавши обвинувачену, яка визнала себе винною та добровільно повідомила суд про обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 354 КК України як пропозиція неправомірної вигоди працівнику підприємства, який не є службовою особою, за вчинення ним в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням становища, яке він займає.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.ст. 12, 45 КК України належить до категорії нетяжких корупційних злочинів, відомості про особу обвинуваченої, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судима, визнала свою вину у повному обсязі, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працює, на утриманні дітей не має (позбавлена батьківських прав та діти відібрані у неї), за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій суд визнав: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій суд вважає, що їй необхідно призначити покарання у виді штрафу, на рівні середньої межі санкції інкримінованої статті, оскільки обвинувачена не є суспільно небезпечною особою, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати, речові докази - відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.354 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Підволочиський районний суд Тернопільської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1