23 січня 2008 р. № 22-25/110-05-3298
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Мележик Н. І., Самусенко С.С., за участю представників позивача -Ільіна Д. В. Дов. № 01/200Д від 08.12.2007 року, відповідача -ПП "ДАФ" -Татіка Ю. М. дов. б/н від 08.01.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу АТ "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року у справі господарського суду Одеської області за позовом Акціонерного товариства “Машинобудівне виробниче об'єднання “Оріон” до ПП “ДАФ”, третя особа -Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
У квітні 2005 року АТ «Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон»звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «ДАФ»про визнання недійсним договору № 47/1 від 14 лютого 2005 року купівлі -продажу будівельних матеріалів, які складають недобудоване нерухоме майно -головний корпус готельного типу загальною площею 2786,5 кв. м і гараж з антресоллю загальною площею 260,7 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10.
Позов обґрунтовано невідповідністю спірного договору вимогам закону.
Справа в судах розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 червня 2006 року в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 5 вересня 2006 року апеляційні скарги Акціонерного товариства “Машинобудівне виробниче об'єднання “Оріон” та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області задоволено.
Рішення господарського суду Одеської області від 22 червня 2006 року скасовано. Позов задоволено в повному обсязі.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 47/1 від 14 грудня 2005 року та зобов'язано відповідача повернути позивачу нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва), яке складається із головного корпусу готельного типу загальною площею 2786,5 м2, відзначене у технічному паспорті літерою "А" та гараж з антресолью загальною площею 260, 7 м2, відзначений у технічному паспорті літерою "Б" розташоване по вул. Літературній, 10 у м. Одесі.
З позивача на користь відповідача також стягнуто 83 993 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2006 року залишено без зміни.
Ухвалою Верховного Суду України від 8 лютого 2007 року відмовлено у відкритті провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України.
У липні 2007 року ПП "ДАФ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 5 вересня 2006 року.
Нововиявленою обставиною зазначив той факт, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2005 року, яким було визнано недійсними рішення загальних зборів від 30 листопада 2004 року акціонерів позивача про обрання головою правління позивача ОСОБА_1, скасовано 27 червня 2007 року Вищим господарським судом України, а справу передано до суду на новий розгляд.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року заяву задоволено.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2006 року скасовано. Рішення господарського суду Одеської області від 22 червня 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2006 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Вважає, що нововиявлені обставини у даному випадку відсутні.
Клопотання, заявлене від імені позивача про відмову від касаційної скарги задоволенню не підлягає, оскільки на момент розгляду касаційної скарги повноважний представник позивача його не підтримав.
У судове засідання не з'явився представник 3-ї особи.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги учасники процесу повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 14 лютого 2006 року між АТ “МВО “Оріон” в особі заступника голови правління ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності від 01.12.2004 р., та ПП “ДАФ” був укладений договір купівлі-продажу № 47/1, за умовами якого позивач передав відповідачу у власність будівельні матеріали, які складаються із недобудованого нерухомого майна -головний корпус готельного типу загальною площею 2786,5 кв.м., відзначений у технічному паспорті літерою “А”, та гараж з антресолею загальною площею 260,7 кв.м., відзначений у технічному паспорті літерою “Б”, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, ступінь будівельної готовності яких склав 95 відсотків.
Відповідно до п.2.1 договору ціна предмету договору за домовленістю сторін визначена в сумі 83 993 грн. з урахуванням ПДВ на суму 13 999 грн.
Обґрунтування ціни здійснено відповідно до звіту № 25 від 14 лютого 2005 року про незалежну оцінку вартості комплексу будівель готельного типу (літ. “А”, “Б”) загальною площею 3047,20 кв.м, розташованих по вул. Літературна, 10, у м. Одесі, виконаного ПП “Експерт-Консалт”.
Згідно з рецензією ПП “Дельта-Консалтинг” звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Судом встановлено, що відповідно до п. 8.4.5 Статуту АТ “МВО “Оріон” голова правління ... має право приймати рішення щодо передачі в заставу, оренду, продаж і відчуження іншими способами майна товариства, балансова вартість якого не перевищує 5 % підсумку балансу, та приймати рішення про затвердження інших договорів (угод).
Відповідно до акту приймання-передачі від 15 лютого 2005 року відбулася передача будівель по вказаному договору.
Даний акт, як і спірний договір, також підписаний ОСОБА_2 на підставі довіреності від 01.12.2004 р., за якою голова правління АТ “МВО “Оріон” ОСОБА_1, якого було обрано згідно з протоколом загальних зборів товариства від 30.11.2004 р., доручив ОСОБА_2 здійснювати представництво інтересів АТ “МВО “Оріон” відповідно до Статуту у всіх організаціях, установах, підприємствах незалежно від форм власності з правом від імені АТ “МВО “Оріон” укладати договори, угоди, контракти, підписувати довіреності, акти прийому-здачі та інші документи, необхідні для укладення угод та їх виконання та ін.
Відповідно до платіжних доручень № 170 від 10.05.2005 р. на суму 21 000 грн., № 175 від 17.05.2005 р. на суму 34 297 грн., № 176 від 19.05.2005 р. на суму 28 696 грн. та виписки ТОВ КБ "Соцкомбанк" №060/002 від 28.08.06р. про рух грошових коштів на поточному рахунку АТ "МВО "Оріон" ТОВ “ДАФ” свої зобов'язання з оплати виконало.
Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2004 р. по справі № 2-7322/2004 визнано недійсним з моменту винесення та скасовані рішення спостережної ради АТ “МВО “Оріон” від 01 жовтня 2004 р. та від 26 жовтня 2004 р., поновлено ОСОБА_3 на посаді голови правління АТ “МВО “Оріон”, зобов'язано правління товариства забезпечити ОСОБА_3 попередні трудові умови та місце для виконання ним своїх функціональних обов'язків голови правління, усунувши всі перешкоди для їх виконання.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2005 р. по справі № 2-2269/05 було визнано недійсними загальні збори акціонерів АТ “МВО “Оріон” від 30 листопада 2004 року, а всі рішення, прийняті на цих зборах, скасовані з моменту їх винесення.
Дані рішення були допущені до негайного виконання та не скасовані судом.
Судом також було встановлено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2004 року по справі № 2-2269/05 було заборонено спостережній раді та правлінню, в тому числі ОСОБА_2, обраному 30 листопада 2004 року загальними зборами акціонерів, здійснювати будь-які та правовстановлюючі дії від імені АТ “МВО “Оріон”, в тому числі й приймати рішення про реорганізацію товариства, передавати в якості внеску у статутний фонд інших господарюючих суб'єктів, підприємств та об'єднань підприємств майно та право користування майном, відчужувати та передавати в оренду згідно цивільно-правовим договорам основні та оборотні засоби (нерухомість, автотранспорт та інше майно), відчужувати, передавати у користування особам знаки для товарів і послуг.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2005 року.
Переглядаючи власну постанову, Одеський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що факт скасування рішення місцевого суду є нововиявленою обставиною, яка має суттєве значення для правильного вирішення спору в частині визначення повноважень особи, яка уклала спірну угоду.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Однак, суд апеляційної інстанції в повному обсязі не прийняв до уваги зазначені умови перегляду рішення за нововиявленими обставинами і не перевірив, чи з'ясовувались при вирішенні спору обставини щодо повноважень осіб, які укладали спірну угоду, чи могли бути відомі ці обставини на момент вирішення спору заявникові.
Крім того, Одеський апеляційний господарський суд не навів переконливих доводів щодо наявності ознак нововиявлених обставин в постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 2-2269/05 і на спростування доводів позивача щодо виникнення нових доказів у справі.
З огляду на викладене, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року визнати законною не можна, тому вона підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити, чи дійсно мали місце нововиявлені обставини, які саме, чи мали вони суттєве значення для справи і чи могли вони бути відомі заявникові на момент вирішення спору в апеляційній інстанції та прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 серпня 2007 року.
Справу передати до Одеського апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т.Козир
Судді Н. Мележик
С. Самусенко