Справа № 576/3037/25
Провадження № 2/576/139/26
06 квітня 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 26 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 690431. За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, в порядку, визначеному договором. Сума кредиту 2500 грн.; строк кредиту 420 днів; стандартна процентна ставка 2,2 % в день, знижена процентна ставка 1,1 % в день. 01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит». Зокрема, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19660,00 грн.
Тобто, відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка становить 19660,00 грн. (2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17160,00 грн. заборгованість за процентами).
09 листопада 2025 року відповідачу направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, з метою врегулювання спору у добровільному порядку, однак на даний момент заборгованість не погашена.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 19660,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 690431 від 26.03.2023, а також 2422,40 грн. сплаченого по справі судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за вказаною в позовній заяві адресою відсутній.
З довідки сектору ведення реєстру ЦНАП територіальної громади Глухівської міської ради Сумської області за № 1157/02-06 від 26.11.2025 вбачається, що 28.05.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповіді № 2079648 від 03.12.2025 з Єдиного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.09.2025 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . За таких обставин відповідач повідомлений про перебування у провадженні суду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відзив на позов не подав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 26 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 690431 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». Вказаний договір укладений в електронній формі з використанням електронного підпису відповідача - одноразового ідентифікатору.
За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, в порядку, визначеному договором. Сума кредиту 2500,00 грн.; строк кредиту 420 днів; стандартна процентна ставка 2,2 % в день, знижена процентна ставка 1,1% в день.
При цьому, суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який первісний кредитор мав перерахувати кошти - НОМЕР_1 (п.2.1 договору).
26.03.2023 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту.
Сторонами також погоджено графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 690431 від 26.03.2023.
За змістом листа ТОВ «Пейтек» від 20.10.2025 № 20251020-231 ТОВ «Пейтек» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (раніше 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024, товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 26.03.2023 о 19:51:09 год. на суму 2500,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499125263267.
Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації вбачається, що на ім'я - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 2500,00 грн. 26.03.2023.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит».
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу № 01022024 від 01.02.2024 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19660,00 грн.
Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 690431 від 26.03.2023.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, позивач повідомив ОСОБА_1 шляхом направлення вимоги про погашення кредитної заборгованості на поштову адресу відповідача.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов'язання, сплата неустойки, що передбачено статей 549, 611 Цивільного кодексу України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1088 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
А згідно приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Крім того, у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів є доведений.
Таким чином, виходячи із вимог вищевказаних Законів, а також зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов та заперечити проти нього, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в загальній сумі 19660,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача;
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.
Тому, враховуючи складність вказаної справи, - а саме, що це справа про стягнення заборгованості за кредитними договором, а тому не є складною, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого ним на виконання таких робіт, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження і адвокат не приймав безпосередню участь в судових засіданнях, а його участь фактично звелась лише до складання позовної заяви, а також, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. з урахуванням співмірності виконаних адвокатом робіт та заявленої суми до стягнення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якого: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розташованого по вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, поверх 4 у м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 690431 від 26.03.2023 в сумі 19660,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон