Справа № 489/2191/26
Провадження № 1-кп/489/636/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
06 квітня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження №12026152030000332 від 10.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, номер телефону НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу місця свого проживання по АДРЕСА_1 , виявив сухі дикоростучі насадження рослини роду коноплі, які вирішив зірвати для власного вживання як наркотичного засобу без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_3 зірвав верхівки зазначених рослин роду коноплі, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, після чого переніс до домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав з метою подальшого вживання у невстановленій кількості, але загальною масою не менше 557,214 г.
12.01.2026 у період часу з 13:32 год до 19:20 год в ході проведення, на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва, обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, загальною масою 0,7125 г, та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 557,214 г, що є великим розміром наркотичного засобу, які ОСОБА_3 незаконно зберігав за вказаною адресою без мети збуту.
Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті, зокрема, що дійсно у вересні 2025 року поблизу місця свого проживання по АДРЕСА_1 виявив два сухі дикоростучі рослини роду коноплі, з яких зірвав верхівки та суцвіття, які переніс до місця свого проживання, де став зберігати в господарчих приміщеннях та вживав особисто шляхом куріння з допомогою фрагментів пластикових пляшок. 12.01.2026 в ході проведення обшуку вказаного домоволодіння у нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб - екстракт канабісу та канабіс, які він незаконно придбав та зберігав без мети збуту для власного вживання. Зазначив про своє щире розкаяння у вчиненому, засудив свої дії та запевнив суд про неприпустимість вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому. Також вказав, що на даний час будь-які наркотичні та психотропні речовини не вживає. Підтвердив, що на стадії досудового розслідування активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, надавши зізнавальні показання, а також показав та розказав обставини вчинення кримінального правопорушення під час слідчого експерименту.
Крім власного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у скоєному підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.
З протоколу обшуку від 12.01.2026 та акту про застосування службового собаки від 12.01.2026 вбачається, що слідчим в присутності двох понятих та за участю ОСОБА_3 в період з 13:32 год до 19:20 год на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 08.01.2026 проведений обшук домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, верхні частини пластикового саморобного пристрою для куріння, експрес-тест, які були поміщені до спеціальних сейф-пакетів.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/632-НЗПРАП від 16.01.2026, вилучена 12.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 речовина у сейф-пакетах № PSP2002826 та № PSP2329592 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу у висушеному стані 4,278 г та 0,356 г відповідно. Надана на дослідження речовина (об. №№3,4) у сейф-пакеті № PSP2329592 містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та рослинну масу, що не має анатомо-морфологічних ознак наркотичних рослин і не містить у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, загальною масою суміші у висушеному стані 0,312 г.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/633-НЗПРАП від 16.01.2026, на поверхнях вилучених 12.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 фрагментів полімерних пляшок, що упаковані до сейф-пакетів № QYH0056760 та № WAR1620763, виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину 0,7125 г.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/631-НЗПРАП від 19.01.2026, вилучена 12.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 речовина у сейф-пакетах № WAR1620608 та № QYH0056765 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу у висушеному стані 34,232 г та 12,404 г відповідно, загальною масою 46,636 г.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/630-НЗПРАП від 20.01.2026, вилучена 12.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 суміш речовини рослинного походження у сейф-пакеті № QYH0056761 містить наркотичний засіб канабісом, обіг якого обмежено, та дозріле насіння рослин роду коноплі, яке до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься. Маса канабісу у перерахунку на висушену речовину становить 211,808 г.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-26/629-НЗПРАП від 19.01.2026, вилучена 12.01.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 речовина у сейф-пакетах № QYH0056759 та № QYH0056766 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою канабісу у висушеному стані 168,798 г та 125,338 г відповідно. Крім того, у сейф-пакеті № QYH0056766 центральні стебла, основи гілок, масою 120 г, які до наркотичних засобів не відносяться.
Із заяви ОСОБА_3 та протоколу проведення слідчого експерименту від 10.03.2026 вбачається, що ОСОБА_3 в присутності двох понятих добровільно показав та розказав обставини придбання ним наркотичного засобу - канабісу та подальшого зберігання в домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.
При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, працює не офіційно та має дохід, одружений, лікування у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не проходив, вважається раніше не судимим.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить вказане в обвинувальному акті щире каяття, яке полягає у тому, що він повністю та беззастережно визнав свою вину у скоєному, зазначив про своє щире розкаяння, засудив свої дії та висловив намір змінити свою поведінку; а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність якого підтверджується тим, що обвинувачений надав зізнавальні показання як під час досудового розслідування, так і судового розгляду, детально розповів та показав в ході слідчого експерименту місце та обставини придбання ним та зберігання наркотичного засобу.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який вважається раніше не судимим, працює не офіційно та має достатній дохід, характеризується виключно позитивно, його щирого каяття та негативного ставлення до вчиненого, наявності двох обставин, що пом'якшують відповідальність, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також ураховуючи позицію державного обвинувача який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 України. Вказані вид та міра покарання, на переконання суду, є справедливими, будуть відповідати тяжкості правопорушення, сприятимуть виправленню винного та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, а також не будуть становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатимуть справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Також право суду призначати покарання на власний розсуд підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2020 у справі №487/5034/18, згідно з якими «поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо».
Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного кримінального суду від 17.04.2018 у справі № 298/95/16-к, «більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення. Натомість прокурор у касаційній скарзі не навів переконливих доводів того, що застосування апеляційним судом статті 75 КК є неправомірним та недостатнім для забезпечення мети покарання».
При цьому, за обставин даної справи, прокурором не доведено з відповідним обґрунтуванням неможливості призначення обвинуваченому більш м'якого покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою засуджується особа, та що таке покарання буде недостатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Навпаки, прокурор, володіючи обставинами справи та враховуючи відомості щодо особи обвинуваченого, також вважав можливим призначити йому покарання у виді штрафу, з чим власне і погоджується суд, навівши вище обґрунтування щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2026 у справі № 487/97/26, підлягають скасуванню.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не застосовувався та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про можливість призначення йому покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну тисячу гривень.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що він зобов'язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази: наркотичний засіб - екстракт канабісу; наркотичний засіб - канабіс; фрагменти полімерних пляшок із нашаруванням наркотичного засобу; насіння коноплі та стебла з гілками, а також упакування, в яких вони знаходяться - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 12 925 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн 30 коп.
Після набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.01.2026 у справі № 487/97/26, - скасувати частково, залишивши чинним арешт предмету, схожого на зброю, у розукомплектованому стані в сейф-пакеті №PSP2329593 та предметів, схожих на патрони, в сейф-пакеті №ICR0076191.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набранням вироком законної сили не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1