Миколаївської області
Справа №477/1307/24
Провадження №1-кп/477/373/24
19 вересня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів Жовтневого районного суду Миколаївської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024152230000135 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
На розгляді Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_8 висловили думку про призначення справи до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_9 в підготовче засідання не з'явився, був повідомлений про дату та час засідання, будь-яких заяв та клопотань не надав.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, потерпілого вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, колегією суддів встановлено, що угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду Миколаївської області.
У зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення справи до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, здійснення впливу на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Своє клопотання обгрунтував тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за один з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, злочини вчинив в період невідбутого покарання за попереднім вироком, злочин вчинив за місцем проживання, знає потерпілих та більшість свідків, тому може вплинути на них з метою зміни показів.
Захисник проти клопотання прокурора заперечував, вважав за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового арешту з застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений погодився з думкою захисника.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що побоюється обвинуваченого, оскільки вони проживають у одному населеному пункті.
Вислухавши думку учасників судового засідання щодо заявленого клопотання, вивчивши клопотання та матеріали в межах заявленого клопотання, колегія судів дійшла наступного висновку.
Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Відповідно до статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався та ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 липня 2024 року - по 21 вересня 2024 року включно.
Обґрунтованість підозри була предметом дослідження під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого під час досудового розслідування.
Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження. Завершити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку дії обраного запобіжного заходу не є можливим.
Підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу стало наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час судового засідання встановлено, що обвинуваченийдо затримання офіційно працевлаштований не був, проживав не за місцем реєстрації, негативно характеризується за місцем проживання, раніше судимий відповідно до вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 травня 2023 року, який набрав законної сили, за ч.3 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації, наведеної у статті 12 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами, за один з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Злочини вчинені за місцем проживання потерпілого, в тому ж населеному пункті, де проживає та зареєстрований обвинувачений. Злочини, які інкримінуються обвинуваченому, вчинені під час іспитового строку, встановленого вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 травня 2023 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про існування ризику того, що усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі встановлення вини обвинуваченого, перебуваючи на волі він може переховуватися від суду, що унеможливить своєчасний та якісний розгляд кримінального провадження судом, а також впливати на потерпілих та свідків і продовжувати злочинну діяльність та інші, більш м'які запобіжні заходи, про що зазначає сторона захисту, не зможуть запобігти наявним ризикам, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 199, 314-315, 369-372 КПК України,
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду Миколаївської області (м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77) на 25 вересня 2024 року о 14год 15хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів на підставі ч.10 ст. 615 КПК України.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів по 17 листопада 2024 включно з утриманням його в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня оголошення тексту ухвали, а обвинуваченим - з дня отримання її копії.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3