Справа №: 307/95/26
Провадження № 3/307/26/26
06 квітня 2026 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
ОСОБА_1 08 січня 2026 року, приблизно о 21 год. 17 хв, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме, штовхав та ображав її нецензурною лайкою, тобто вчинив відносно неї дії фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Даний протокол надійшов до суду 13 січня 2026 року, справу призначено до розгляду на 15 січня 2026 року та відкладено, востаннє на 06 квітня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, за допомогою судової повістки, надісланої за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення від 08 січня 2026 року та оголошення, розміщеного на веб-порталі Судової влади України, про що свідчить відповідна довідка, у судове засідання 06 квітня 2026 року не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 08 січня 2026 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 08.01.2026, копією паспорта та іншими документами, які долучені до цього протоколу.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, є підстави застосовувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.
Постанову для відома надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України міністерства юстиції за територіальністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення до виконання - три місяці.
Суддя Л.Р.Сас