Справа № 129/4768/25
Провадження по справі № 2/129/921/2026
"06" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Бондар О.В.,
розглянув без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
31.12.2025 до суду заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 у розмірі 25630,54 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу 13000 грн.; на обгрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив наступне.
27.12.2018 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №95051779000, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» надало відповідачу фінансовий кредит у відновлюваної кредитної лінії, ліміт кредитування (ліміт овердрафту) в розмірі 15000 грн. на строк з 27.12.2018 по 10.01.2021, пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями та за отримання готівки 65%, річних 65%, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому п.2.3 договору у строк, встановлений договором, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15000 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 за відкритим ОСОБА_1 в ПАТ «УкрСиббанк» рахунком; свої зобов'язання по погашенню кредиту відповідач не виконав, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 25630,54 грн., з яких основна сума боргу (тіло кредиту) 19567,03 грн., проценти за користування кредитом 6063,51 грн.; 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 згідно договору факторингу № 10-01/2023.
Ухвалою судді Гайсинського районного суду від 07.01.2026 відкрито спрощене провадження без виклику сторін у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив справу розглянути без участі представника позивача, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач відзиву до суду не подавав, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження в цій справі разом із копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно інформації з Адресно-довідкового відділу УДМС України у Вінницькій області. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження 61-185св23.
З урахуванням позицій сторін, дослідження матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з таких підстав.
Встановлено, що 27.12.2018 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №95051779000, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» надало відповідачу фінансовий кредит у відновлюваної кредитної лінії, ліміт кредитування (ліміт овердрафту) в розмірі 15000 грн. на строк з 27.12.2018 по 10.01.2021, пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями та за отримання готівки 65%, річних 65%, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому п.2.3 договору у строк, встановлений договором, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15000 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 за відкритим ОСОБА_1 в ПАТ «УкрСиббанк» рахунком; свої зобов'язання по погашенню кредиту відповідач не виконав, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 25630,54 грн., з яких основна сума боргу (тіло кредиту) 19567,03 грн., проценти за користування кредитом 6063,51 грн.; 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 згідно договору факторингу № 10-01/2023.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
В абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року в справі №404/502/18, від 07.10.2020 року в справі №127/33824/19.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; у ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 у розмірі 25630,54 грн., заборгованість позичальника складає: 19567,03 грн. тіло кредиту, заборгованість за відсотками 6063,51 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем (позичальником) кошти в сумі 19567,03 грн., заборгованість за відсотками 6063,51 грн. за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 в добровільному порядку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не повернуті, то з метою захисту законних інтересів позивача борг з відповідача у розмірі 25630,54 грн. необхідно стягнути рішенням суду.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13000 грн. суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ураховуючи складність справи, кількість судових засідань з участю адвоката та виконані адвокатом роботи, принципи співмірності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат. Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено повністю, таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог 2422,40 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання буд. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором №95051779000 від 27.12.2018 у розмірі 25630,54 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 54 копійки), а також судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу 3000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: