Ухвала
06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 646/9946/24
провадження № 61-3977ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу та доповнення до неї ОСОБА_1 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,
24 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року.
02 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги.
На підставі касаційної скарги та доповнень не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
У касаційній скарзі та доповненнях до неї особа, яка її подала, не обґрунтовує в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (ухвали Основ'янського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року).
Окрім цього, пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 просить лише скасувати ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року та скасувати заходи забезпечення позову.
У частині першій статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат