06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 372/507/24
провадження № 61-15245 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
відповідач -ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Кондратов Микола Іванович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова Миколи Івановича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 рокуу складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення
трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Позов мотивовано тим, що10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11402516000, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошті в сумі 199 900 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом
у розмірі 15% річних.
03 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11402516000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язалася повертати кредитні кошти та нараховані проценти шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в розмірі 2 700 доларів США.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2011 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 листопада
2011 року, розглянуто цивільну справу № 2-835/11 та ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11402516000 від 10 жовтня 2008 року та за додатковою угодою № 1 від 03 лютого 2009 року до кредитного договору № 11402516000 у сумі
20 050 515 грн, а також судові витрати в розмірі 1 820 грн.
13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками
ПАТ «УкрСиббанк», включно і за договором про надання споживчого кредиту
№ 11402516000 від 10 жовтня 2008 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» у справі № 2-835/11.
На момент звернення до суду зі вказаним позовом зазначене вище рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2011 року не виконано.
У зв'язку з викладеним, ТОВ «Кей-Колект» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь на підставі частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 301 341,44 грн та інфляційні втрати в розмірі 994 343,93 грн за період з 01 квітня 2017 року
по 23 лютого 2022 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня
2024 року у складі судді Потабенко Л. В. у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» відмовлено.
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області
від 11 листопада 2024 року заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу
у сумі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
У листопаді 2024 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Кей-Колект» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року зупинено апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/511/23 (справа про натуральне зобов'язання та задавнену вимогу)
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості стягнення із боржника сум, передбачених частиною другою
статті 625 ЦК України у випадку наявності судового рішення про стягнення боргу за основним зобов'язанням, яке набрало законної сили, за обставин коли таке рішення не може бути звернуте до виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кондратов М. І.,
звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 12 грудня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова М. І., на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Кондратов М. І.,
звернувся до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12 грудня 2025 року, а саме надав до суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з копіями уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2026 року поновлено строк на подання доповнень до касаційної скарги та прийнято їх до провадження. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 372/507/24 із Київського апеляційного суду та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20 січня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова М. І., мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у відповідних постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо зупинення проваджень у справах.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно зупинив провадження у справі, незважаючи на наявність у матеріалах справи всіх необхідних та достатніх доказів для вирішення питань, що підлягали судовій оцінці. Вказує, що позивач не набув процесуальних прав та обов'язків позивача у справі№ 2-835/11 та до нього не перейшло право кредитора (позивача) за рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 червня 2011 року у справі № 2-835/11. При цьому заміни сторони у справі № 2-835/11 з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» не відбулося, сторони до суду щодо заміни сторони не зверталися. Таким чином апеляційний суд у даній справі на порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що в даній справі є наявними усі передбачені законом підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги з урахуванням фактичних матеріалів даної конкретної справи. За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам відповідачки, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства. Також є очевидним підтвердженням їх порушення та порушення дотримання розумних строків розгляду справи.
Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги процесуального права щодо обов'язкового належного мотивування судового рішення, не спростовано аргументи та заперечення відповідачки проти зупинення провадження у справі, не мотивовано у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду даної справи та іншої справи, а також у чому саме полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи та зупинення провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ «Кей-Колект»на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням вимог статей 252, 253 ЦПК України, відповідає завданню цивільного судочинства, принципу правової визначеності та спрямоване на забезпечення єдності судової практики. Таким чином просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) суд належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
(пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скаргапредставника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова М. І., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднанню палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається у апеляційному порядку.
При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування схожої (ідентичної) справи на розгляді у суді касаційної інстанції та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Мотивуючи ухвалу про зупинення провадження у справі, апеляційний суд указав, що оскаржуване рішення районного суду в цій справі та судове рішення у справі, яка прийнята до розгляду Великою Палатою Верховним Судом, ухвалені у подібних правовідносинах, а саме щодо можливості стягнення із боржника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України у випадку наявності судового рішення про стягнення боргу за основним зобов'язанням, яке набрало законної сили, за обставин коли таке рішення не може бути звернуте до виконання (натуральне зобов'язання і задавнена вимога).
Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у цій справі, належним чином мотивуючи зупинення, а доводи касаційної скарги у цій частині є безпідставними.
Така підстава зупинення провадження у справі як перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення єдності судової практики, яку можна досягти завдяки передбаченим процесуальним законом механізмам.
Посилання касаційної скарги про неврахування судом висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником відповідних постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду є безпідставними. У кожній справі суди виходять з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності щодо подібності правовідносин.
Крім того, колегія суддів зазначає, що справа, до розгляду якої зупинено провадження у цій справі, Великою Палатою Верховного Суду вже розглянута,
а саме 11 лютого 2026 року у справі № 754/511/23 ухвалено судове рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки суду, правильне застосування судом норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумаченняпід час постановлення оскаржуваної ухвали, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Кондратова Миколи Івановича, залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк