06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 707/2703/25
провадження № 61-4139ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коханій Олексій Володимирович, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ломовате» про скасування державної реєстрації, усунення перешкод
в користуванні земельною ділянкою,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ломовате» (далі - СТОВ «Ломовате»), в якому просила:
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки
з кадастровим номером 7124985500:02:002:0211, загальною площею 0,98 га, яка розташована на території на території Сагунівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Додаткової угоди до Договору оренди землі про внесення змін, серія та номер: 1081, виданий 21 червня 2017 року, між ОСОБА_1 як орендодавцем та орендарем СТОВ «Ломовате»;
- усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування належною їй земельною ділянкою шляхом зобов'язання СТОВ «Ломовате» повернути
ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7124985500:02:002:0211;
- стягнути з СТОВ «Ломовате» на користь позивачки понесені судові витрати із сплати судового збору в сумі 1 934, 00 грн, витрати за проведення судової експертизи, а також судові витрати з правничої допомоги
в розмірі 30 000, 00 грн.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 січня 2026 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Коханій О. В. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання суду квитанції про доплату судового збору у розмірі 586, 08 грн.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія О. В. визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав передбачених статтями 185, 357 ЦПК України.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 24 березня 2026 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
29 березня 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Коханій О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 707/2703/25.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги, а саме апеляційний суд невірно застосував положення Закону України «Про судовий збір» щодо обрахунку розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 січня 2026 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норм права
є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи
в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної та касаційної інстанції скарг на судові рішення.
Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження сплати судового збору заявником надано квитанцію про сплату судового збору
у розмірі 2 320, 80 грн.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що за подачу апеляційної скарги заявнику необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 586, 08 грн ((3 028, 00 х 0, 4 х 2) х 150% х 0,8) - 2 320, 80 грн), де:
- 3 028, 00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних громадян станом на 2025 рік;
- 2 422, 40 грн - розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви (3 028, 00 грн х 0,4 х 2 (дві вимоги немайнового характеру);
- 0,8 - коефіцієнт, що застосовується при поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі (2 422, 40 грн х 150% х 0,8 = 2 906, 80 грн).
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Тлумачення частини шостої, сьомої статті 357 ЦПК України, частини третьої статті 185 ЦПК України свідчить, що якщо недоліки апеляційної скарги не усунуті, у строк, встановлений судом, то апеляційна скарга повертається судом.
Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року доставлено до електронного кабінету адвоката Коханія О. В. в підсистемі Електронний суд - 17 лютого 2026 року.
Таким чином, недоліки апеляційної скарги, з урахуванням положень статті
124 ЦПК України, мали бути усунені не пізніше 02 березня 2026 року.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія О. В. визнано неподаною та повернуто заявнику.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, виходив з того, що у наданий судом строк, вимоги ухвали Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, недоліки не усунуті, судовий збір не сплачено у повному розмірі.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, який правильно застосувавши положення статті 185, 357 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Коханія О. В. на Рішенням Черкаський районний суд Черкаської області від 12 січня 2026 року.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
За загальним правилом, повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, оскільки визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не
є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA,
№ 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але
й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ,
від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 185, 357, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коханій Олексій Володимирович, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю «Ломовате» про скасування державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк