02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 679/1722/23
провадження № 61-4146ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Огойко Андрій Анатолійович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2023 року ТОВ «Свеа Фінанс» (до зміни назви - ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 21738-08/2022 від 29серпня 2022 року у розмірі 39 600,00 грн.
Нетішинський міський суд Хмельницької області заочним рішенням від 22 квітня 2024 року позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 21738-08/2022 від 29 серпня 2022 року у розмірі 39 600,00 грн та 2 684,00 грн судових витрат.
Нетішинський міський суд Хмельницької області ухвалою від 31 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишив без задоволення.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 квітня 2024 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором і судових витрат змінив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» 11 475,00 грн заборгованості за кредитним договором.
Стягнув з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 1 509,59 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
16 грудня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Огойка А. А., звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Свеа Фінанс» на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 681,60 грн, понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Водночас ОСОБА_1 через адвоката Огойка А. А. подав апеляційному суду заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, а саме: договору про надання правничої допомоги від 29 серпня 2025 року № 1/08-29/2025; акту прийому-передачі послуг від 16 грудня 2025 року.
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 через адвоката Огойка А. А. звернувся до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на подання до суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, понесених ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки копію постанови Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2025 року отримано ним лише 12 грудня 2025 року.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 25 грудня 2025 року відмовив ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання доказів про розмір судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Заяву ОСОБА_1. про приєднання до матеріалів справи письмових доказів про розмір судових витрат у суді апеляційної інстанції залишив без розгляду.
Заяву ОСОБА_1. про ухвалення додаткового рішення у справі залишив без розгляду.
30 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Огойко А. А., на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року, яка згідно відмітки на поштовому конверті здана до відділення поштового зв'язку - 26 січня 2026 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої 19 ЦПК Україниспрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 30 = 99 840,00 грн) та становить 39 600,00 грн.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «BruallaGomez dela Torrev. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Огойко Андрій Анатолійович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко