02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 641/2561/21
провадження № 61-4000ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури,
23 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року.
Подана касаційна скарга не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначеним статтею 392 ЦПК України.
У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: клопотання особи, яка подає скаргу.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди і ухвалити нове рішення у вказаній частині або передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 409 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, зазначивши прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням статті 409 ЦПК України, а саме визначитись яке судове рішення має прийняти суд касаційної інстанції за результатами розгляду його касаційної скарги.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко