(додаткова)
03 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 363/3146/22
провадження № 61-11116св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оскольський Артем Сергійович, про відшкодування витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом в суді касаційної інстанції справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про встановлення земельного сервітуту,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року, позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Колісник А. І., залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 08 квітня 2024 року - без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
17 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Оскольський А. С., через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заяву мотивовано тим, що під час касаційного перегляду справи, адвокат Оскольський А. С., діючи в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому, окрім іншого, зазначив, що розмір гонорару та вартості послуг адвоката за договором становить 15 000 грн, що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги №ЛВВ-27-05/19-1 від 27 травня 2019 року, копією додаткової угоди до договору № 4 від 08 липня 2024 року, копією рахунку №121 від 31 жовтня 2024 року та копією квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів № 59 від 17 грудня 2024 року.
27 травня 2019 року між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №ЛВВ-27-05/19-1.
08 липня 2024 року між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №4 до Договору про надання правової допомоги від 27 травня 2019 року №ЛВВ-27-05/19-1, відповідно до якої сторони погодили вартість послуг (розмір гонорару).
На підставі рахунку № 121 від 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплатила фіксовану вартість послуг (гонорар) за правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000 грн, що підтверджується квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів № 59 від 17 грудня 2024 року
Заперечення на заяву представника ОСОБА_1 - адвокат
Оскольського А. С. про відшкодування витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції від позивача ОСОБА_2 не надійшли.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи заяви і надані заявником документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на таке.
Частиною першою статті 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 904/8884/21).
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених
Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом подання відповідного клопотання.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22.
У справі, що переглядається, установлено, що 27 травня 2019 року між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової (правничої) допомоги
№ЛВВ-27-05/19-1, за умовами якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання адвокатом послуг у порядку та строки, обмовлені сторонами у Договорі.
08 липня 2024 року між Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №4 до Договору про надання правової допомоги від 27 травня 2019 року №ЛВВ-27-05/19-1, відповідно до якої сторони погодили вартість послуг (розмір гонорару).
Відповідно до пункту 3 вказаної додаткової угоди, сторони домовились, що за правову допомогу, передбачену в пунктах 1 та 2 цієї Додаткової угоди
ОСОБА_1 сплачує адвокату винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі 15 000 грн.
У пунктах 4 та 5 Додаткової угоди визначено, що оплата вартості правової (правничої) допомоги, визначеної пунктом 3 цієї Додаткової угоди здійснюється ОСОБА_1 на поточний рахунок Адвокатського об'єднання наступним чином: 100% від вартості правової (правничої) допомоги, протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку.
На підставі рахунку № 121 від 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплатила фіксовану вартість послуг (гонорар) за правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000, 00 грн, що підтверджується квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів № 59 від 17 грудня 2024 року.
Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Колісник А. І., залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 08 квітня 2024 року - без змін.
17 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Оскольський А. С., через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, до якої долучено акт приймання-передачі наданих послуг № 13.
14 листопада 2025 року Адвокатське об'єднання «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 склали акт приймання-передачі наданих послуг
№ 13 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №ЛВВ-27-05/19-1 від 27 травня 2019 року, у якому сторони засвідчили факт виконання та надання послуг у суді касаційної інстанції, а саме: юридичні послуги з надання правової (правничої) допомоги щодо представництва інтересів клієнта справі № 363/3146/22 в суді касаційної інстанції. Загальна вартість послуг складає 15 000 грн. Вказаний акт представник заявника долучив до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Заява про відшкодування витрат на правничу допомогу надіслана позивачу та третій особі 17 листопада 2025 року через підсистему «Електронний Суд». Крім цього, як вбачається з матеріалів касаційного провадження, представник ОСОБА_1 - адвокат Оскольський А. С. також направив через підсистему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу до електронних кабінетів позивача та третьої особи.
Так, представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у Верховному Суді здійснював адвокат Оскольський А. С., свідченням чого є ордер серії АІ №1651904 від 08 липня 2024 2023 та договір про надання правової допомоги від 27 травня 2019 року №ЛВВ-27-05/19-1.
Відповідно до статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, участь адвоката як представника у судовому процесі, головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 лютого
2024 року у справі №480/8341/22.
Позивач ОСОБА_2 є зареєстрованим користувачем у системі «Електронний суд» та 29 грудня 2025 року отримала відзив на касаційну скаргу, в якому було заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа, також заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу остання отримала 17 листопада 2025 року, про що свідчить повідомлення про доставлення електронного листа через систему «Електронний суд».
ОСОБА_2 із клопотанням про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката до Верховного Суду не зверталась. Станом на час розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу Верховним Судом таке клопотання також відсутнє.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у свою чергу, представником ОСОБА_1 -адвокатом Оскольським А. С. підтверджено належними і допустимими доказами факт понесення витрат на правничу допомогу, розмір яких є фіксованим та співмірним, колегія суддів виснує про наявність правових підстав для задоволення заяви про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у розмірі 15 000, 00 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оскольський Артем Сергійович, про відшкодування витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом в суді касаційної інстанції, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська