31 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 758/14412/18
Провадження № 61-3240ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Кириленко Андрій Іванович (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка) до ОСОБА_3 та скаржниці за участю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Патрєвої Юлії Павлівни як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і
1. У листопаді 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
2. 4 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
3. 12 лютого 2026 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову.
4. 11 березня 2026 року адвокат в інтересах скаржниці сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 7610/0/220-26 від 12 березня 2026 року), у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду та скерувати справу до цього суду на новий розгляд.
5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених у пунктах 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження:
- суд апеляційної інстанції застосував норми права всупереч висновкам, викладеним у постановах
Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 333/8115/21, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 21 квітня 2021 року у справі № 637/80/19,
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 333/6289/22, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 6 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц,
Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 3 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20, від 27 червня 2024 року у справі № 545/480/21,
Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16,
Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23;
- скаржниця не була ознайомлена з апеляційною скаргою позивачки, не отримала ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження та дату призначення справи до слухання в апеляційному суді та не була присутня у судовому засіданні (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
7. Скаржниця у касаційній скарзі просила зупинити дію постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року. Мотивувала так: ця постанова дозволяє позивачці отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, транспортні засоби та кошти; у разі подальшого відчуження майна третім особам або витрачання коштів, повернення сторін у первісний стан після скасування оскарженої постанови буде вкрай утрудненим або неможливим.
7.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України).
7.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).
7.3. За змістом наведених приписів у заяві про зупинення виконання або дії оскаржених судових рішень має бути обґрунтування необхідності такого зупинення. Проте скаржниця належного обґрунтування не навела. Тому у задоволенні заяви слід відмовити. Ця відмова не позбавляє скаржницю можливості ще раз звернутися до суду з аналогічною заявою за наявності належного обґрунтування (наявністю доказів вчинення позивачкою дій щодо прийняття спадщини).
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 за участю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Патрєвої Юлії Павлівни як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
2. Витребувати з Подільського районного суду міста Києва цивільну справу № 758/14412/18.
3. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року.
4. Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіД. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко