06 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8316/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Універсал банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року (колегія суддів у складі: головуюча Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
у справі №910/8316/25
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аркон", від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аурум капітал",
до Акціонерного товариства "Універсал банк"
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аркон" (далі - АТ "ЗНВКІФ "Аркон", позивач), від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аурум капітал" (далі - ТОВ "КУА "Аурум капітал"), звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Універсал банк" (далі - АТ "Універсал банк", Банк, відповідач), в якому просило суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови від проведення фінансової операції АТ "ЗНВКІФ "Аркон" з переказу коштів у розмірі 8 150 000,00 грн на власний банківський рахунок, відкритий в Акціонерному товаристві "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - АТ "Міжнародний інвестиційний банк"), а також щодо зберігання АТ "Універсал банк" таких коштів АТ "ЗНВКІФ "Аркон" на балансовому рахунку 2903;
- зобов'язати АТ "Універсал банк" вчинити дії з переказу власних коштів АТ "ЗНВКІФ "Аркон" у розмірі 8 150 000,00 грн на його банківський рахунок, відкритий в АТ "Міжнародний інвестиційний банк".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено в проведенні фінансової операції позивача щодо перерахування грошових коштів у розмірі 8 150 000,00 грн на зазначений позивачем рахунок.
Зокрема, судами у цій справі було встановлено, що листом від 25 листопада 2022 року відповідач повідомив позивача про прийняття рішення на підставі положень абзацу 3 частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" та статті 1075 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про відмову від підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) з АТ "ЗНВКІФ "Аркон" та запропонував позивачу у строк до 09 грудня 2022 року звернутися до найближчого відділення Банку з метою закриття рахунків. Також зазначив, що у випадку незвернення до Банку з метою закриття рахунків до 09 грудня 2022 року Банком самостійно будуть закриті рахунки АТ "ЗНВКІФ "Аркон" з попереднім перерахуванням залишку коштів на цих рахунках на балансовий рахунок 2903, де вони будуть обліковуватись до часу звернення АТ "ЗНВКІФ "Аркон" до Банку для їх переказу на рахунок АТ "ЗНВКІФ "Аркон" в іншому банку, але не довше ніж 3 роки з дати перенесення коштів на відповідний балансовий рахунок.
01 серпня 2023 позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати залишки коштів у розмірі 8 150 000,00 грн, розміщених останнім в АТ "Універсал банк", за наведеними у листі реквізитами.
Листом від 01 вересня 2023 року АТ "Універсал банк" на підставі положень пункту 16 частини ІІ Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що затверджене постановою Правління Національного банку України від 11 травня 2023 року №65, відмовив АТ "ЗНВКІФ "Аркон" у перерахуванні спірної грошової суми у розмірі 8 150 000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року у справі №910/8316/25 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що 29 листопада 2021 року рішенням засновника ( ОСОБА_1 ) №1 створено АТ "ЗНВКІФ "Аркон". 10 грудня 2021 року в АТ "Універсал банк" у клієнта АТ "ЗНВКІФ "Аркон" відкрито поточний рахунок, на який 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 були внесені (перераховані) грошові кошти у загальному розмірі 8 150 000,00 грн із призначенням платежу - оплата початкового статутного капіталу АТ "ЗНВКІФ "Аркон" відповідно до рішення засновника № 1 від 29 листопада 2021. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрацію АТ "ЗНВКІФ "Аркон" проведено 11 лютого 2022 року, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 .
12 травня 2023 року Радою національної безпеки та оборони України (далі - РНБО) прийнято рішення "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введене в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року №279/2023, згідно з додатком №1 до якого до ОСОБА_1 , громадянки України, застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у виді, зокрема, блокування активів (тимчасового позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними).
Крім того, як вбачається з відкритих джерел з мережі інтернет ОСОБА_1 є близькою родичкою, зокрема дочкою ОСОБА_2 , уродженця російської федерації, громадянина України, колишнього Міністра оборони України, члена партії "Партія регіонів", який перебуває у розшуку, стосовно якого рішенням РНБО "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом президента України від 12 жовтня 2022 року №694/2022 (згідно з додатком №1 до нього), також застосовані персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у виді блокування активів (тимчасового позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними).
Зазначені обставини суд першої інстанції вважав законними та правовими підставами для відмови у проведенні фінансової операції АТ "ЗНВКІФ "Аркон" з переказу грошових коштів у розмірі 8 150 000,00 грн на банківський рахунок, відкритий позивачем в АТ "Міжнародний інвестиційний банк".
При цьому суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на те, що санкції накладені безпосередньо на ОСОБА_1 , як фізичну особу, а не на юридичну особу АТ "ЗНВКІФ "Аркон" (позивача), тому у відповідача відсутні підстави для відмови у проведенні спірної фінансової операції, - є помилковими. ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником АТ "ЗНВКІФ "Аркон", якій належить 100% статутного капіталу у розмірі 8 150 000,00 грн, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, спірні грошові кошти у розмірі 8 150 000,00 грн були сплачені нею особисто, як оплата початкового статутного капіталу, а отже остання має безпосередній вплив на АТ "ЗНВКІФ "Аркон" (позивач) як власник частки статутного капіталу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції послався на те, що Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", було введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року, яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2. Згідно з додатком 1 до ОСОБА_1 застосовано персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Відповідно до додатку 2 до зазначеного рішення РНБО, яким встановлено відповідні санкції до юридичних осіб, АТ "ЗНВКІФ "Аркон" не включено до списку таких юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Тобто, зазначене товариство не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Посилаючись на висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, постановах Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 922/1589/22 та від 19 лютого 2025 року у справі №904/3057/22 (відповідно до яких Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеного в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин) суд апеляційної інстанції виснував, що санкції, які були застосовані персонально до фізичної особи - ОСОБА_1 , не можуть бути застосовані до АТ "ЗНВКІФ "Аркон", адже (1) ні рішенням РНБО, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом України не передбачена можливість застосування відповідних персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо фізичних або юридичних осіб, які тим чи іншим чином є пов'язаними з фізичними чи юридичними особами, включеними до відповідних санкційних списків, затверджених рішенням РНБО; (2) дія Указу Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та рішення РНБО від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" безпосередньо поширюється на осіб, які зазначені у додатках 1 та 2 до цього рішення.
Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач - АТ "ЗНВКІФ "Аркон" - не включений до списку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Тому суд апеляційної інстанції погодився з доводами скаржника, що застосовані персонально до кінцевого бенефіціарного власника позивача - фізичної особи ОСОБА_1 , санкції не можуть бути застосовані до АТ "ЗНВКІФ "Аркон", оскільки відповідно до абзацу 1 частини другої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
АТ "Універсал банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року у справі №910/8316/25, а рішення Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2025 року залишити в силі. Зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т.М.
Ухвалою від 09 березня 2026 року Верховний Суд касаційну скаргу у справі №910/8316/25 на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору та неналежним обґрунтуванням касаційної скарги. Скаржнику надано строк для усунення недоліків. АТ "Універсал банк" усунуло недоліки касаційної скарги у встановлений Верховним Судом строк.
У новій редакції касаційної скарги АТ "Універсал банк" зазначило, що звертається із цією касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (Цивільного процесуального кодексу України), оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Також скаржник зазначив, що Верховний Суд повинен надати правовий висновок стосовно того, чи повинен (зобов'язаний) банк блокувати активи (кошти), що належать фізичній або юридичній особі, щодо яких підсанкційна особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних чи юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Зважаючи на те, що зміст пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України є ідентичним змісту пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає зазначене опискою, яка, однак, не впливає на суть та зміст касаційної скарги АТ "Універсал банк" у справі №910/8316/25.
АТ "ЗНВКІФ "Аркон" надіслало до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якій заявник зазначає, що нова редакція касаційної скарги не відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, передбачені пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України. Позивач зауважує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 19 січня 2026 року у цій справі зробив правильні висновки щодо застосування положень законодавства про санкції, які відповідають висновкам зробленим у відповідних постановах Верховного Суду, а саме: від 19 лютого 2025 року у справі №904/3057/22, від 13 листопада 2024 року у справі №922/1589/22, від 05 грудня 2023 року у справі № 910/4052/22, від 21 листопада 2023 року у справі №910/14552/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 915/18/23, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі №990/270/23, в яких Верховний Суд вже викладав висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, про які зазначає скаржник у своїй касаційній скарзі.
Відповідно до пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Посилаючись на зазначену підставу касаційного оскарження, відповідач зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року у цій справі №910/8316/25 ухвалена з неправильним застосуванням пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, зокрема, існує необхідність у наданні Верховним Судом правового висновку стосовно того, чи повинен (зобов'язаний) банк блокувати активи (кошти), що належать фізичній або юридичній особі, щодо яких підсанкційна особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних чи юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, до іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону.
Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
У пункті першому частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" визначено, що одним із видів санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Отже, РНБО приймаються рішення про обмежувальні заходи (санкції) щодо певних фізичних та юридичних осіб, і таке рішення вводиться в дію відповідним указом Президента України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі №990/270/23 зазначено, що Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеного у дію цим Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб; адресований цим особам; не регулює певний вид суспільних відносин, а спрямований на припинення конкретних правовідносин (пункт 42).
У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 922/1589/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості наведено такі правові висновки:
"24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" і його упоноваженою особою є громадянка України ОСОБА_1 , стосовно якої Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення РНБО від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) ", яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
25. Суд першої інстанції встановив, що згідно з додатком 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким встановлено відповідні санкції до юридичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" не включено до списку таких юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
26. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеного в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23).
27. З урахуванням того, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО, яким встановлено відповідні санкції до юридичних осіб, Приватне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" не включено до списку таких юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), колегія суддів суду касаційної інстанції, зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, погоджується з висновком, який викладений в рішенні Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2023 року у справі №922/1589/22 щодо того, що санкції, які були застосовані персонально до фізичної особи - ОСОБА_1 , - не можуть бути застосовані до Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод".
28. Окрім того, підтвердженням обґрунтованості висновку про те, що санкції, які були застосовані персонально до фізичної особи - ОСОБА_1 , - не можуть бути застосовані до Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" є те, що відповідно до абзацу 1 частини другої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
29. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" № 187 від 03 березня 2022 року для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
30. Листом Міністерства юстиції України № 24560/8.1.3/10-22 від 08 березня 2022 року звернуто увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України № 187 (абзац п'ятий підпункту 1 пункту 1) встановлено кілька винятків щодо застосування мораторію (заборони). Так, відповідне обмеження не застосовується до: громадян російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах.
31. Аналіз змісту підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 187 свідчить про те, що ані Приватне акціонерне товариство "Свеський насосний завод", ані його акціонери не є тими суб'єктами, які зазначені у вказаній постанові Кабінету Міністрів України, з чого слідує, що позивач не підпадає під визначення осіб, відносно яких встановлено заборону відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України."
Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у справі № 904/3057/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі Верховний Суд також зазначив: "У контексті наведеного, Суд вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції, які апеляційний суд за текстом своєї постанови належним чином не спростував, стосовно того, що санкції, які були застосовані персонально до фізичної особи - ОСОБА_1 , не можуть бути застосовані до Приватного акціонерного товариства "Свеський насосний завод", адже (1) ні рішенням РНБО, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом України не передбачена можливість застосування відповідних персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо фізичних або юридичних осіб, які тим чи іншим чином є пов'язаними з фізичними чи юридичними особами, включеними до відповідних санкційних списків, затверджених рішенням РНБО; (2) дія Указу Президента від 12 травня 2023 року №279/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та рішення РНБО від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" безпосередньо поширюється на осіб, які зазначені у додатках 1 та 2 до цього рішення."
Висновки Верховного Суду зі справ № 922/1589/22 та 904/3057/22 були враховані Північним апеляційним господарським судом під час розгляду цієї справи, про що вказано в оскаржуваній постанові від 19 січня 2026 року у справі №910/8316/25.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Отже, повноваження Верховного Суду з розгляду касаційних скарг мають здійснюватися з метою забезпечення сталої судової практики, а не створення можливості проведення додаткового апеляційного перегляду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вивчивши матеріали касаційної скарги АТ "Універсал банк", проаналізувавши заперечення АТ "ЗНВКІФ "Аркон" проти відкриття касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що питання застосування пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" уже вирішувалося Верховним Судом у подібних правовідносинах, у зв'язку із чим відсутня необхідність у формуванні додаткового правового висновку стосовно вказаного відповідачем у касаційній скарзі питання. Суд апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи врахував наявні правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" у подібних правовідносинах.
Зазначене свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Універсал банк" у цій справі з підстави, визначеної пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України.
Отже, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції правильно переглянув судове рішення першої інстанції у цій справі № 910/8316/25 відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" у подібних правовідносинах, що викладені у наведених вище постановах, і підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 січня 2026 року у справі №910/8316/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова
(З окремою думкою)