18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
03 квітня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/455/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М., в приміщенні суду, без повідомлення осіб, які можуть набути статусу учасників справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про забезпечення позову до подання позовної заяви,
01.04.2026 року ОСОБА_1 (далі також - заявник (позивачка) в особі свого представника, через систему «Електронний суд», звернулась в Господарський суд Черкаської області із заявою (вх. № 5538/26) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила суд:
зупинити дію рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;
заборонити Акціонерному товариству «Черкасиобленерго», їх органам управління, посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, що діють від їх імені або в їх інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі: приймати рішення щодо призначення (обрання), припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу (дирекції/ генерального директора) АТ «Черкасиобленерго», в тому числі, покладати виконання обов'язків на інших осіб; укладати, змінювати або припиняти договори з керівником або членами виконавчого органу АТ «Черкасиобленерго»; здійснювати будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну керівника або виконавчого органу АТ ««Черкасиобленерго».
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що спірне рішення про проведення загальних зборів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 20.03.2026 року прийнято неправомірно, в порушення вимог статті 27 Закону України «Про акціонерні товариства», Статуту Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», без відповідного на те рішення органу управління Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» та ще й не уповноваженою особою, а саме громадянином ОСОБА_2 , у якого з 14.12.2025 року відсутні повноваження на здійснення керівництва діяльністю Дирекції та керівництва діяльністю Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», що володіє 5% голосуючих акцій Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у кількості 68 260 990 штук, що становить 46% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства. Також відсутність рішення Кабінету Міністрів України про погодження кандидатури ОСОБА_2 , на посаду керівника новоствореного колегіального виконавчого органу - дирекції Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», як це прямо передбачено Постановою КМУ від 31.05.2022 року №643 «Деякі питання управління об'єктами державної власності на період воєнного стану», свідчить про непогодження урядом кандидатури вказаної особи на посаду керівника Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» та неможливість вчинення ним дій від імені акціонера Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» щодо підписання будь-якиїх документів, у тому числі і про скликання загальних зборів акціонерів.
Порушення порядку формування складу Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», може призвести до прийняття відповідних рішень всупереч чинному законодавству України, що негативно вплине на фінансове становище та господарську діяльність Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», що в свою чергу порушує права акціонерів, однією з яких є заявниця, власник простих іменних акцій у кількості 17 шт. зацікавлена в стабільному функціонуванні Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в межах правового поля. Тому для дотримання господарських інтересів Товариства та корпоративних інтересів акціонерів існує об'єктивна необхідність в забезпеченні позову для унеможливлення ускладнення ефективного поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявниця вважає, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 20.03.2026 року порушують її законні права і інтереси як акціонера, тому вона має намір звернутися до Господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним та скасування неправомірного рішення від 20.03.2026 року в частині питань 1,2,3 порядку денного зборів.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову вказує уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Представник Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» подав 03.04.2026 року, через систему «Електронний суд», заперечення на заяву про забезпечення позову за вх. № 5645/26, в якій вказав, що Акціонерне товариство «Українські розподільчі мережі» володіє акціями Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у кількості 68 260 990 штук, що становить 46,0000% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, що підтверджується Інформаційною довідкою ПАТ «Національний депозитарій України» вих. №230334 від 01.01.2026року про акціонерів - юридичних осіб та загальної кількості фізичних осіб із зазначенням кількості акцій, якими вони володіють станом на 31.12.2025 року, саме за ініціативою Акціонерного товариства «Українські розподільчі мережі» 20.03.2026 року відбулись загальні збори Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» тому вважає себе неналежним відповідачем у майбутньому спорі та стороною у даній заяві про забезпечення позову. Просив відмовити у задоволенні заяви позивачки повністю.
Дослідивши заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви) за вх. № 5538/26 від 01.04.2026 року, додані до неї матеріали, заперечення Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» за вх. № 5645/26 від 03.04.2026 року та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі N 914/1570/20).
Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (судом врахована позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22).
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Заявниця - ОСОБА_1 є власницею 17 простих іменних акцій Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», що становить 0,000011% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства.
20.03.2026 року за ініціативою Акціонерного товариства «Українські розподільчі мережі», що володіє 5% голосуючих акцій Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у кількості 68 260 990 штук, що становить 46% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, проведено позачергові загальні збори Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», головуючим у яких вказано ОСОБА_2 . Зборами погоджено винесені питання:1 -прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»; 2 - обрання членів Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»; 3- затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради; 4 - компенсація Акціонерному товариству «Українські розподільчі мережі» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів. Протокол позачергових загальних зборів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» підписано головою загальних зборів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заявниця вказує, що спірні рішення прийнято в порушення вимог Статуту Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», без відповідного на те рішення органу управління АТ «Українські розподільні мережі», неуповноваженою особою, а саме громадянином ОСОБА_2 , у якого з 14.12.2025 року відсутні повноваження на здійснення керівництва діяльністю Дирекції та керівництва діяльністю Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі».
Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» є юридичною особою, яка утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11. 2022 року № 1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (зі змінами), як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі в особі Міністерства енергетики України, яке є єдиним акціонером АТ «Українські розподільні мережі» та здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі АТ «Черкасиобленерго».
Прийняті рішення про зміну складу Наглядової ради Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради впливають на здійснення господарської діяльності відповідача відповідно на право акціонера на участь в управлінні цим товариством, а тому прийняття спірних рішень 20.03.2026 року, порушить інтереси і акціонера, а саме заявниці.
Відповідно заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради є співмірним та перебуває у зв'язку з предметом майбутнього позову.
Так, заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам, на забезпечення якого вони вживаються, оскільки предметом заборони є лише зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного щодо зміни складу наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів з новим складом Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго» до прийняття рішення у даній справі.
Щодо запропонованого заходу забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Черкасиобленерго», їх органам управління, посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, що діють від їх імені або в їх інтересах, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі: приймати рішення щодо призначення (обрання), припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу (дирекції/ генерального директора) Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», в тому числі, покладати виконання обов'язків на інших осіб; укладати, змінювати або припиняти договори з керівником або членами виконавчого органу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»; здійснювати будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну керівника або виконавчого органу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» суд зазначає наступне.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника (в нашому випадку склад Наглядової ради), не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи
Позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснювати широке коло реєстраційних дій стосовно товариства (реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передання реєстраційної справи товариства) (постанова Верховного Суду від 13.01.2023 року у справі № 918/531/22 ).
Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також визначити коло осіб яким судом заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність вказівки у судовому рішенні на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24, від 16.12.2025 у справі № 910/7726/25).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов'язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність. Такого висновку дійшов КГС ВС у cправі від 15.01.2026 № 916/3668/25.
Заходи забезпечення в частині заборони Акціонерному товариству «Черкасиобленерго», їх органам управління, посадовим особам, а також будь-яким іншим особам, що діють від їх імені або в їх інтересах приймати рішення щодо призначення (обрання), припинення повноважень або зміни складу виконавчого органу (дирекції/ генерального директора) Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», в тому числі, покладати виконання обов'язків на інших осіб; укладати, змінювати або припиняти договори з керівником або членами виконавчого органу Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»; здійснювати будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну керівника або виконавчого органу Акціонерного товариства ««Черкасиобленерго» виходить за межі предмета спору та не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову, суд з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, необхідності запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині вимог про зупинення дії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради. Вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. В решті вимог заяви слід відмовити.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" наголошено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Заявницею у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 вх. № 5538/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви частково.
Зупинити дію рішення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Черкасиобленерго», ідентифікаційний код юридичної особи 22800735, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285, оформленого протоколом від 20.03.2026 року, в частині питань 1, 2, 3 порядку денного: 1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 2. Обрання членів Наглядової ради АТ «Черкасиобленерго»; 3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради.
В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Стягувачем за даною ухвалою є ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Боржником за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Черкасиобленерго», ідентифікаційний код юридичної особи 22800735, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285
Ухвала набрала законної сили: 03.04.2026 року.
Дата видачі ухвали: 03.04.2026 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання по 04.04.2029 року.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.
Суддя В.М. Грачов