8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1130/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши заяву Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову (в порядку ст. ст. 53, 136, 138 ГПК України) у справі
за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури, Харківська обл., м. Богодухів в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, Харківськ обл., Богодухівський р-н, селище Коломак, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське", Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка
про витребування земельних ділянок
Керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське", відповідач, в якому просить суд:
- витребувати з незаконного володіння ТОВ “Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520175163232);
- витребувати з незаконного володіння ТОВ “Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520480963232);
- витребувати з незаконного володіння ТОВ “Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520185563232);
- витребувати з незаконного володіння ТОВ “Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520462763232).
- стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО №820172, рахунок № UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2830) судовий збір, сплачений за пред'явлення цього позову та заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що ТОВ “КСП "Кисівське" не могло набути право власності на землі КСП "Кисівське", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 реєстрація права власності за ТОВ “КСП "Кисівське" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею. Зважаючи на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, вбачаються правові підстави для витребування такого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, з чужого незаконного володіння ТОВ “КСП "Кисівське" на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822).
Також прокурором разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили накласти арешт у формі заборони на відчуження, поділ, об'єднання, зміну характеристик, передачу в іпотеку або заставу, реєстрацію похідних прав, зокрема права оренди, суперфіцію, сервітуту, та вчинення інших реєстраційних дій щодо земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:
- 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520175163232);
- 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520480963232);
- 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520185563232) 4. 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна1520462763232).
В обґрунтування заяви прокурор вказує на те, що у січні 2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Захарченко В.Є. за ТОВ "КСП "Кисівське" зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0630, 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0628, загальною площею 21,072 га. Документом, який став підставою для зазначеної державної реєстрації був: державний акт на право власності на землю серія та номер ХР - 16-13-000769, виданий22.09.1997. Однак, на думку прокурора, реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ТОВ "КСП "Кисівське", є незаконним. Розпорядженням Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 № 51 передано КСП "Кисівське" у колективну власність2070,7 га землі, в межах згідно з планом, в тому числі 145,5 га землі, які залишаються в державній власності загального користування, з них: лісові площі 69,7 га; дерево-чагарникові 0,5 га; під водою 1,3 га; під дорогами 19,4 га; під госп. дворами 54,5 га; інших земель 0,1 га, та сільськогосподарські угіддя 1925,2 га з них: рілля 1817,5 га; багаторічні насадження 2,8 га; сіножаті 8,5 га; пасовища 96,4 га. На підставі вищезазначеного розпорядження Коломацької райдержадміністрації КСП "Кисівське" видано Державний акт на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 (далі - Державний акт від 22.09.1997). Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 7. Державний акт підписаний головою Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів та скріплений печаткою райдержадміністрації. Землі передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Розпорядження Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 №51. Також на підставі розпорядження Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів від 09.09.1997 №51 КСП "Кисівське" надано у постійне користування 345,0 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва про що видано Державний акт на право постійного користування землюсерія І-ХР № 001196 від 22.09.1997. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4. Державний акт підписаний головою Коломацької райдержадміністрації Ради народних депутатів та скріплений печаткою райдержадміністрації. Невід'ємною складовою державного акту на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 є Додаток №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" із кількістю учасників згідно з переліком (прізвище, ім'я та по-батькові) всього 266 чоловік. Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 №1529/99 передбачено реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями), майновими паями та створення на їх основі приватних підприємств, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Також Указом передбачалось запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах. Відповідно до витягу з протоколу №2 загальних зборів (зборів уповноважених) членів КСП "Кисівське" Коломацького району Харківської області від 25.01.2000 були присутні 250 осіб, вирішено затвердити "Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Кисівське", яким погоджено уточнені площі сільськогосподарських угідь, які підлягають поділу на земельні частки (паї): ріллі -1890,7 га; пасовищ - 96,4 га; сіножатей - 8,5 га. Уточнена кількість осіб, які мають право на земельний пай - 273чол.; уточнена середня площа частка земельного паю - 6,92 кадастрових га, сіножатей - 0,03 га, пасовищ - 0,35 га. Розпорядженням Коломацької райдержадміністрації від 07.03.2000 №59 "Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП "Кисівське", затверджено "Схему поділу земель, колективної власності на земельні частки (паї) "КСП "Кисівське" розроблену Харківським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 273 чол. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 6,9256 кад. га. Загальними зборами засідання комісії по реформуванню КСП "Кисівське" код ЄДРПОУ 24667312 від 20.10.2000 протокол № 4, одноголосним рішенням було вирішено, у зв'язку з тим, що КСП "Кисівське" з всіма його органами управління вже не існує, а залишалась лише комісія по реформуванню, як тимчасовий орган, а також кредиторська заборгованість КСП та частка майна, необхідна для її погашення, запропонувати зборам учасників ТОВ "ФІКС" переглянути зміст установчих документів, з метою юридичної фіксації фактичного правонаступництва. Протоколом № 5 засновників ТОВ "ФІКС" від 07.11.2000 одноголосно вирішено розглянути клопотання комісії по реформуванню КСП "Кисівське" від 20.10.2000 та враховуючи, що майже все майно КСП в тому числі і та його частина, яка залишилась на погашення кредиторської заборгованості господарства фактично передана у користування ТОВ "ФІКС", підприємницька та господарська діяльність КСП повністю припинена, погодитися з пропозицією про необхідність юридичного закріплення правонаступництва ТОВ "ФІКС" після КСП "Кисівське", яке фактично можна вважати ліквідованим. У відповідності з вище викладеним, внесено до установчих документів товариства зміни, а саме: 1. Пункт І.І. Установчого договору викладено в такій реакції: "І.І. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС"/надалі - товариство/, створене згідно з діючим законодавством України в ході реформування КСП "Кисівське", Коломацького району, Харківської обл. і є його повним правонаступником. Основною метою Товариства є здійснення виробничогосподарської, комерційної та іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку". 2. Пункт 4.1. Статуту ТОВ викласти в такій редакції: "4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІКС" надалі - Товариство, створене згідно з діючим законодавством України в ході реформування КСП "Кисівське" Коломацького району Харківської обл. і є його повним правонаступником. Основною метою товариства є здійснення виробничогосподарської, комерційної та іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку". Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.03.2026, ТОВ "ФІКС", код в ЄДРПОУ 30615216, місцезнаходження якого за адресою: 63100, Харківська обл., Коломацький р-н, смт Коломак, вул. Свердлова, буд. 19, припинило діяльність. 30.11.2009 державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Постановою Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 у справі № 7025/2-39 "Про визнання банкрутом" затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Фікс", зареєстроване Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області, номер рішення 0022 від 24.01.2000, місцезнаходження якого: 63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Свердлова, 19, код ЄДРПОУ 30615216. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ припинення державної реєстрації ТОВ "ФІКС" у зв'язку з визнанням її банкрутом здійснено 30.11.2009. Відповідно до інформації ГУ статистики у Харківській області від 04.07.2023 керівником КСП "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) значиться ОСОБА_1 . Встановлено, що незважаючи на те, що КСП "Кисівське" було реорганізовано у 2000 році та загальними зборами комісії по реформуванню КСП "Кисівське" від 20.10.2000 одноголосним рішенням було затверджено правонаступником КСП "Кисівське" - ТОВ "ФІКС", однак через 23 роки проведено загальні збори уповноважених членів КСП "Кисівське" особами, які не мають жодного відношення до КСП "Кисівське". Так, відповідно до протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів КСП "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) згідно з яким прийнято до членів КСП "Кисівське" ОСОБА_2 та усунуто ОСОБА_1 від здійснення повноважень керівника КСП "Кисівське" та призначено замість останнього ОСОБА_2 керівником КСП "Кисівське". На зазначених зборах були присутні та приймали рішення усього 2 особи: голова зборів - ОСОБА_2 та секретар зборів - ОСОБА_3 . Після чого, загальними зборами уповноважених членів КСП "Кисівське" від 18.10.2023 ухвалено рішення № 2 про проведення реорганізації КСП "Кисівське" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький р-н, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) шляхом перетворення в ТОВ "КСП "Кисівське" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький р-н, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312); затверджено план реорганізації КСП "Кисівське"; створено комісію з реорганізації КСП "Кисівське" у складі: голова комісії - ОСОБА_2 та член комісії - ОСОБА_3 ; затверджено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КСП "Кисівське". Рішенням засновника №1 ТОВ "КСП "Кисівське" від 29.12.2023 ухвалено створити ТОВ КСП "Кисівське" шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства "Кисівське" у Товариство з обмеженою відповідальністю "КСП "Кисівське". Зазначено, що ТОВ "КСП "Кисівське" є правонаступником прав і обов'язків КСП "Кисівське". Крім того, вищезазначеним рішенням призначено ОСОБА_2 на посаду директора, уповноваженого на затвердження та підписання Статуту Товариства, а також, доручено останньому подати необхідні документи для проведення усіх необхідних реєстраційних дій.
Прокурор зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_2 та поданих ним документів приватним нотаріусом Захарченко В.Є. 18.10.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис про припинення юридичної особи КСП "Кисівське" в результаті її реорганізації не зважаючи на те, що 20.10.2000 КСП "Кисівське" реформовано та правонаступником останнього є ТОВ "ФІКС", яке рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2009 було визнано банкрутом та припинено юридичну особу. У подальшому, ОСОБА_2 , як голова ліквідаційної комісії КСП "Кисівське" виніс рішення загальних зборів уповноважених членів КСП "Кисівське" від 29.12.2023 № 3, яким затверджено передавальний акт КСП"Кисівське", згідно з яким Комісія передає ТОВ "КСП"Кисівське", таке майно: Актив: І. Необоротні активи - 0; ІІ. Оборотні активи - 0; ІІІ. Витрати майбутніх періодів - 0; Пасив: І. Власний капітал - 0; ІІ. Забезпечення витрат і платежів (витрат персоналу) - 0; ІІІ. Довгострокові зобов'язання - 0; IV. Поточні зобов'язання - 0; V. Доходи майбутніх періодів - 0. Також, за змістом зазначеного передавального акту від 29.12.2023, разом із майном КСП "Кисівське" передає, а ТОВ "КСП "Кисівське" приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об'єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю. Додатки до передавального акту - на 8 аркушах. На підставі заяви ОСОБА_2 та поданих ним документів приватний нотаріус Захарченко В.Є. 18.10.2023 здійснила державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ "КСП "Кисівське" в результаті перетворення. За змістом Статуту ТОВ "КСП "Кисівське", затвердженого рішенням єдиного засновника від 29.12.2023 № 1 (далі - Статут ТОВ "КСП "Кисівське"), ТОВ "КСП "Кисівське" створене шляхом перетворення КСП "Кисівське" у ТОВ "КСП "Кисівське". ТОВ "КСП "Кисівське" є правонаступником прав і обов'язків КСП "Кисівське". Пунктом 13.1 Статуту ТОВ "КСП "Кисівське" передбачено, що земля є колективною власністю і право на неї посвідчується державним актом. У 03.01.2024 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Захарченко В.Є. за ТОВ "КСП "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, загальною площею 21,072 га. Документами, які стали підставою для зазначеної державної реєстрації були: державний акт на право власності на землю серія та номер ХР - 16-31-000769, виданий 22.09.1997.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 10.10.2025 № 10-20-14,1-5874/0/19-25 земельні ділянки 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 не відносяться до нерозподілених або не витребуваних земельних часток (паїв). Зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.06.2018 № 4100-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передані Коломацькій селищній об'єднаній територіальній громаді в особі Коломацької селищної ради у комунальну власність 299 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема, і земельні ділянки з кадастровими номерами 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630. Право комунальної власності було зареєстровано за Коломацькою селищною радою, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 27.07.2018.
Зборами засідання комісії по реформуванню КСП "Кисівське" від 20.10.2000 вирішено про правонаступництво ТОВ "ФІКС". Враховуючи те, що колгоспники КСП "Кисівське" вийшли з членів КСП разом з їх майновими сертифікатами і земельними паями, отже нібито проведені 18.10.2023 збори уповноважених членів КСП "Кисівське", на переконання прокурора, є неправомочними. Адже, враховуючи вихід усіх колгоспників зі складу КСП "Кисівське" для проведення зазначених зборів від 18.10.2023 був відсутній необхідний кворум присутніх, тому прийняте рішення за наслідками його проведення не має жодної юридичної сили; ОСОБА_2 не відносився до складу правління КСП "Кисівське", а тому не мав права скликати збори; ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не були уповноваженими членами КСП, тому не мали права приймати будь-які рішення від імені КСП "Кисівське". Загальними зборами уповноважених членів КСП "Кисівське" від18.10.2023 ухвалено рішення № 2 про проведення реорганізації КСП "Кисівське" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький район, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312) шляхом перетворення в ТОВ "КСП "Кисівське" (Україна, 63121, Харківська обл., Коломацький район, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312), та затверджено план реорганізації КСП "Кисівське"; створено комісію з реорганізації КСП "Кисівське" у складі: голова комісії - ОСОБА_2 та член комісії - ОСОБА_3 ; затверджено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КСП "Кисівське". Рішенням № 3 уповноваженого члена КСП "Кисівське" від 29.12.2023 затверджено передавальний акт КСП "Кисівське" згідно з процедурою зміни його організаційно-правової форми господарювання шляхом перетворення його у ТОВ "КСП "Кисівське". За змістом передавального акту КСП "Кисівське" від 29.12.2023 головою комісії - ОСОБА_2 та членом комісії ОСОБА_3 проведено інвентаризацію майна, прав та обов'язків КСП "Кисівське" та передано ТОВ "КСП "Кисівське", яке є правонаступником майна, активів та зобов'язань КСП "Кисівське". За змістом передавального акту КСП "Кисівське" від 29.2.2023 разом із майном КСП "Кисівське" передає, а ТОВ "КСП "Кисівське" приймає документи, що підтверджують право власності (володіння, користування, розпорядження) на об'єкти основних засобів та документів, які підтверджують право власності або користування земельними ділянками, а саме: державний акт на право постійного користування землею, державний акт на право колективної власності на землю. Крім того, за змістом Рішення засновника № 1 ТОВ "КСП "Кисівське" від 29.12.2023 вирішено створити ТОВ "КСП "Кисівське" шляхом перетворення КСП "Кисівське" у ТОВ "КСП "Кисівське"; Зазначено, що ТОВ "КСП "Кисівське" є правонаступником прав і обов'язків КСП "Кисівське". Визначено місцезнаходження товариства: Україна, 63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312; створено статутний капітал товариства за рахунок грошових вкладів у розмірі 1000 грн.; визначено частку ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства номінальною вартістю у розмірі 1000 грн., що складає 100% статутного капіталу; затверджено Статут Товариства; уповноважено ОСОБА_2 на підписання Статуту Товариства; призначено на посаду директора ОСОБА_2 ; доручено ОСОБА_2 подати необхідні документи для проведення усіх необхідних реєстраційних дій згідно з чинним законодавством з правом заповнення і подачі заяви. За змістом Статуту ТОВ "КСП "Кисівське", затвердженого рішенням єдиного засновника від 29.12.2023 № 1 (далі - Статут ТОВ "КСП "Кисівське") ТОВ "КСП "Кисівське" створене шляхом перетворення КСП "Кисівське" у ТОВ "КСП "Кисівське". ТОВ "КСП "Кисівське" є правонаступником прав і обов'язків КСП "Кисівське". Пунктом 13.1 Статуту ТОВ "КСП "Кисівське" передбачено, що земля є колективною власністю і право на неї посвідчується державним актом. Пунктом 13.4 Статуту ТОВ "КСП "Кисівське" визначено, що до земель Товариства належать: 13.4.1. Землі, що передані товариству у користування із земель запасу на підставах рішень органу місцевого самоврядування; 13.4.2. Землі, що є у приватній власності та у користуванні товариства, у тому числі на підставі Державного акту на право колективної власності на землю: Державний акт на право постійного користування землею. Проте, за змістом Додатку 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 у складі Списку громадян - членів КСП "Кисівське" відсутні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . При цьому, жоден з 266 учасників КСП "Кисівське", включених до списку громадян - членів КСП "Кисівське" згідно з Додатком 1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 не увійшов до складу ТОВ КСП "Кисівське".
Прокурор вказує, що при створенні ТОВ "КСП "Кисівське" виникла нова юридична особа із новим складом його учасників, відмінним від того складу, який був у КСП "Кисівське", оскільки членами КСП "Кисівське" було 266 осіб, а засновником ТОВ "КСП "Кисівське" - 1 особа ( ОСОБА_2 ). Така розбіжність є істотною, оскільки свідчить про відсутність продовження участі осіб, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства, у діяльності новоствореної юридичної особи, а отже - і про відсутність реального правонаступництва у розумінні законодавства. Таким чином, ураховуючи невідповідність складу учасників КСП "Кисівське" засновників ТОВ "КСП "Кисівське" та непідтвердження належними доказами фактичного переходу прав і обов'язків від КСП до ТОВ, обґрунтованим є висновок про те, що ТОВ "КСП "Кисівське" не є правонаступником КСП "Кисівське".
З огляду на викладене, на переконання прокурора, під час реєстрації ТОВ "КСП "Кисівське" фактично відбулася реєстрація нового підприємства на основі власності єдиного засновника громадянина ОСОБА_2 , а не перетворення КСП "Кисівське".
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених. Крім того, передання майна у власність іншої юридичної особи потребує ухвалення окремого, спеціально спрямованого рішення загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства, що прямо випливає зі змісту статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Втім, членами КСП "Кисівське" не приймалось рішення про передання відповідного майна новоствореній юридичній особі, що виключає правомірність набуття спірного нерухомого майна ТОВ "КСП "Кисівське" у власність в порядку статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". В подальшому, а саме 03.01.2024 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Захарченко В.Є. за ТОВ "КСП "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630, загальною площею 21,072 га. Документами, які стали підставою для зазначеної державної реєстрації були: державний акт на право власності на землю серія та номер ХР - 16-31-000769, виданий 22.09.1997. Ураховуючи, що ТОВ "КСП "Кисівське" не могло набути право власності на землі КСП "Кисівське", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР - 16-31-000769, виданий 22.09.1997 реєстрація права власності за ТОВ "КСП "Кисівське" відбулася, як вказує прокурор, з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею. Зважаючи на те, що прокурор наполягає на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, вбачаються правові підстави для витребування такого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, з чужого незаконного володіння ТОВ "КСП "Кисівське" на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України.
Прокурор вказує, що станом на теперішній час Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містить відомостей щодо обмежень у праві розпорядження спірними земельними ділянками відповідачем. Що в свою чергу створює передумови для їх незаконного відчуження, поділу чи об'єднання. Вказаний ризик є об'єктивно існуючим, оскільки в загальному доступі, насамперед мережі Інтернет, наявні численні узагальнення судової практики у подібних правовідносинах, у тому числі за результатами розгляду аналогічних позовних заяв органів прокуратури тощо. Крім цього, зважаючи на поширеність порушень наведеної категорії та їх розслідування в рамках численних кримінальних проваджень, особи, якими вони вчинялися можуть бути залученими до проведення слідчих дій (допити, огляди) та, відповідно, матимуть змогу вчинити незаконні дії зі спірним нерухомим майно з метою уникнення його витребування. Зважаючи на викладені обставини, невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може призвести до вчинення відповідачем дій щодо відчуження, поділу або об'єднання спірних земельних ділянок, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення судом позовної заяви окружної прокуратури. Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Водночас, частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності виклику до суду позивача для дачі пояснень та/або призначення для розгляду заяви про забезпечення позову судового засідання з викликом представників сторін.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Забезпечення позову по суті - це тимчасові обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача та недопущення в разі задоволення позову немайнового характеру істотного утруднення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також у здійсненні ефективного захисту або поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, адекватність заходів забезпечення позову, що застосовуються господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Положення статті 136 ГПК України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73,74 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, забезпеченні ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Предметом позову у даному випадку є вимога прокурора про витребування з незаконного володіння ТОВ "КСП "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520175163232), 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520480963232), 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520185563232), 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520462763232), права власності на які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав. Отже, позивачем пред'явлено до суду позов майнового характеру.
У постанові від 04.09.2025 у справі № 914/444/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що наявність відповідача правомочностей власника спірного майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом цієї справи, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі про витребування спірного майна.
Відтак, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником спірної майна, може розпорядитись вищевказаним майном шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об'єкта нерухомого майна (зміна цільового призначення та/або поділ/об'єднання тощо), що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню, таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції).
Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
Відповідно до ст. 79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 915/646/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Станом на теперішній час Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містить відомостей щодо обмежень у праві розпорядження спірними земельними ділянками відповідачем. Що в свою чергу створює передумови для їх незаконного відчуження, поділу чи об'єднання.
Пунктом 1 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. Отже, вищезазначеним законом України передбачений такий вид заходу забезпечення позову як заборона проведення реєстраційної дії, що узгоджується з нормою п.10 ч.1 статті 137 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обрані прокурором заходи забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі та заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, суд зазначає, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують право відповідача розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна.
Отже, вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Суд, також, зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Харківської області з клопотанням, як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 14, 20, 73, 74, 79, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про забезпечення позову (в порядку ст. ст. 53, 136, 138 ГПК України) у справі №922/1130/26 - задовольнити.
До вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили накласти арешт у формі заборони на відчуження, поділ, об'єднання, зміну характеристик, передачу в іпотеку або заставу, реєстрацію похідних прав, зокрема права оренди, суперфіцію, сервітуту, та вчинення інших реєстраційних дій щодо земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:
- 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520175163232);
- 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520480963232);
- 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520185563232);
- 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га, право власності на яку зареєстровану в Державному реєстрі речових 03.01.2024, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна1520462763232).
Стягувачем за цією ухвалою є: Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана Івана Мазепи, буд. 2, селище Коломак Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117).
Боржником за цією ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (63121, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка, код ЄДРПОУ 24667312).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана "06" квітня 2026 р.
Суддя Шарко Л.В.