8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/362/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків
до Державного підприємства "Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості", м.Харків (адреса: 61023, м.Харків, вул. Сумська, буд. 130-А)
про стягнення 175911,47 грн
без виклику учасників справи
04.02.2026 року позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.07.2003 № ІІ-1402/01-АК-2 (зі змінами та доповненнями від 01.10.2012, 24.11.2015) в розмірі 175911,47 грн, з яких: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 172837,85грн; заборгованість за абонентське обслуговування - 1955,58 грн; заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових систем з водопостачання та водовідведення - 1118,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/362/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
09.02.2026 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61023, м.Харків, вул. Сумська, буд. 130-А.
17.02.2026 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлена на адресу засновника відповідача Фонду Державного майна України, яка була отримання останнім 02.03.2026 року.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв'язку, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
31.07.2003 року між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Державним підприємством «Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості» було укладено договір № ІІ-1402/01-АК-2 на приймання стічних вод (далі - договір).
01.10.2012 року між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Державним підприємством «Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості» було укладено додаткову угоду до договору на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) №ІІ-1404/010АК2.
Відповідно до додаткової угоди договір викладено в новій редакції, а саме: договір №№ІІ-1404/010АК2 від 31.07.2003 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Надалі між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) №ІІ-1404/010АК2, якою змінено р/р споживача на 2600114320.
Відповідно до умов Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.07.2003 № ІІ-1402/01-АК-2 (зі змінами та доповненнями від 01.10.2012, 24.11.2015), укладеного між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Державним підприємством «Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості», КП «Харківводоканал» зобов'язалось надати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а ДП «Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості» - своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за надані послуги відповідно до затверджених тарифів.
Згідно з п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2012 року, позивач зобов'язується надавати Споживачеві послуги з:
- централізованого водопостачання;
- централізованого водовідведення (далі - послуги), згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. договору споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі проводити оплату послуг відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення у строки та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 1.3. договору сторони зобов'язуються дотримуватись положень «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. № 190 (далі - «Правила користування»); «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. № 30; «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630; «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України» затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. N 37 з додатками (надалі - «Правила приймання № 37»); «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690; «Правил приймання стічних вод Споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова» (надалі - «Місцеві Правила»), затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради № 321 від 08.09.2010р.; вимог чинного законодавства України та інших актів, що регулюють дану сферу діяльності, а також цього Договору.
Терміни, вжиті у цьому Договорі, визначаються згідно з положеннями вищезазначених нормативно-правових актів.
У випадку внесення змін до будь-якого із зазначених нормативно-правових актів або втрати ним чинності шляхом набрання юридичної сили новим нормативно-правовим актом, Сторони зобов'язуються керуватися новим нормативно-правовим актом без додаткового узгодження та без внесення змін до цього Договору (підстава ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України).
Відповідно до п. 1.3. договору сторони зобов'язалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких «Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова», затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 (далі Правила № 321).
Відповідно до п.3.2.21 та 3.2.22 договору споживач взяв на себе зобов'язання скидати стічні води, якісні показники яких повинні не перевищувати встановлених «Місцевими Правилами» (Правилами № 321), допустимих величин показників забруднення (ДВП). Сплачувати підвищений платіж з коефіцієнтом кратності згідно з «Місцевими Правилами» у разi скиду стiчних вод з перевищенням ТДВ на підставі платіжних документів та розрахунків КП "Харківводоканал", виконаних також по наданих ним актам відбору проб стічної води за формою, встановленою «Місцевими Правилами», та протоколам досліджень цих проб, проведених атестованими у встановленому порядку аналітичними лабораторіями.
Відповідно до п.4.1. Додаткової угоди оплата наданих послуг та інших категорій платежів здійснюється споживачем щомісяця на підставі платіжних документів, рахунків КП "Харківводоканал" тощо і затверджених тарифів за обсяги спожитої води та скинутих стічних вод, що визначені умовами цього Договору в 7-денний термін після отримання платіжного документу, рахунку КП "Харківводоканал" тощо.
Відповідно до п.4.2. Додаткової угоди тарифи на послуги на момент укладання Договору становлять:
- з централізованого водопостачання 9,132 грн за 1 м3 з ПДП;
- з централізованого водовідведення 6.06 за 1 м3 з ПДП.
На виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» здійснено заходи з реорганізації КП «Харківводоканал» шляхом його приєднання до КП «Харківські теплові мережі», а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства «Харківводоканал» правонаступнику - Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».
Відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Харківські теплові мережі» (в редакції 2025 року) встановлено, що КП ««Харківські теплові мережі» є правонаступником усього майна, прав та обов'язків КП «Харківводоканал».
В зв'язку з чим, КП «Харківводоканал» припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01 листопада 2025 року.
З 01 листопада 2025 року КП «Харківські теплові мережі» провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП «Харківводоканал», на підставі ліцензії, виданої КП «Харківводоканал» (Постанова НКРЕКП від 30.12.2025 № 2219 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 № 1816»).
Отже КП «Харківські теплові мережі» набуло права сторони по договору від 31.07.2003 № ІІ-1402/01-АК-2, укладеного з ДП «Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості».
Позивач зазначає, що відповідно до обсягу наданих послуг водопостачання та водовідведення (що складається з обсягів води, отриманої споживачем з усіх видів джерел та з додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі Споживача в розмірі 0,6486 га, відповідно до п. 2.5 Договору та за даними Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнтів стоку відповідно до п. 3.21 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321) та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2894 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Харківводоканал», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 31.07.2024 № 1399 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Харківводоканал», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 №2335) за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 включно, Споживачу була нарахована плата (в тому числі і за абонентське обслуговування та за обслуговування внутрішньо будинкових систем відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.08.2018 №219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води) в розмірі 185 637,05 грн та виставлені рахунки на цю суму відповідно до п. 4.4 Договору.
В позові зазначено, що сума частково сплачена в розмірі 9 725,58 грн і залишок заборгованості становить 175911,47 грн, а саме: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - 172837,85грн; заборгованість за абонентське обслуговування - 1955,58 грн; заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових систем з водопостачання та водовідведення - 1 118,04 грн.
Заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за абонентське обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових систем з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 визнана боржником, про що свідчать підписані сторонами акти звірки взаємних розрахунків від 27.11.2025 (а.с.19).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
У відповідності до 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 включно, Споживачу була нарахована плата (в тому числі і за абонентське обслуговування та за обслуговування внутрішньо будинкових систем відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.08.2018 №219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води) в розмірі 185 637,05 грн та виставлені рахунки на цю суму відповідно до п. 4.4 Договору.
Сума заборгованості була частково сплачена в розмірі 9 725,58 грн і залишок заборгованості становить 175 911,47 грн.
Відповідно до статей 526 та 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання з надання відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання та водовідведення виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за абонентське обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових систем з водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 визнана відповідачем, про що свідчать підписані сторонами акти звірки взаємних розрахунків від 27.11.2025 (а.с.19).
Матеріали справи містять рахунки за надані послуги.
Відповідно до акту взаємних рахунків, підписаним позивачем та відповідачем, станом на 27.11.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 175911,47 грн.
Враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вартості отриманих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 175911,47грн підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем доказів на спростування позовних вимог чи доказів оплати заборгованості до суду не надано.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, позов підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Південний державний проектно-конструкторський та науково-дослідний інститут авіаційної промисловості" (адреса: 61023, м.Харків, вул. Сумська, буд. 130-А; код ЄДРПОУ 14307759) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул.Мефодіївська, буд.11; код ЄДРПОУ 31557119; на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ВСТ БАНК" (МФО 3071231) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут", код ЄДРПОУ 45929670) заборгованість в сумі 175911,47 грн, з яких:
- 172837,85 грн - заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
- 1955,58 грн - заборгованість за абонентське обслуговування;
- 1118,04 грн - заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення,
крім того, 2662,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "06" квітня 2026 р.
СуддяК.В. Аріт