8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/348/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дея Букінг», м.Харків (адреса: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд.4)
про стягнення 9848,61 грн
без виклику учасників справи
03.02.2026 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дея Букінг» про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 026456 від 01.01.2019 року у загальному розмірі 9848,61 грн, з яких: 3% річних за період з травня 2022 по грудень 2022, листопад 2023, з березня 2024 по жовтень 2024, з січня 2025 по липень 2025, з вересня 2025 по жовтень 2025 в сумі 923,43 грн; інфляційні збитки за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у сумі 8925,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/348/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
09.02.2026 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд.4.
17.02.2026 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 , яка також була повернута до суду без вручення, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв'язку, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268. ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором.
Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Виходячи з вищезазначеного, під час здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії АТ «Харківобленерго» (колишній постачальник) передало ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (теперішній постачальник) персональні дані споживачів. До таких даних входили відомості і щодо Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг».
Так, на виконання Постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 та підп. 13 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, попереднім постачальником електричної енергії до ПрАТ «Харківенергозбут» було передано інформацію щодо споживача Товариство з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг», яке зареєстроване за адресою: 61045, Україна, Харківська обл., місто Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 4.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» zbutenergo.kharkov.ua.
Отже ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному сайті ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» zbutenergo.kharkov.ua) та виконувало послуги з постачання електроенергії, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг» користується цими послугами - тобто прийняло оферту.
Крім цього, для виникнення правовідносин з постачання електричної енергії на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони. Таким чином, ураховуючи наведені приписи, а також доведений факт споживання та оплати Товариством з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг» спожитої електроенергії - договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 026456 від 01.01.2019 року (далі - Договір №026456).
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
Отже 01.01.2019 року між ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг» було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 026456 (далі - Договір).
Порядок розрахунків за Договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, яка є невід'ємним додатком № 3 до Договору (далі - Комерційна пропозиція № 1).
Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктами 5.9 та 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.
Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до підп. 1 п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 5.11 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у Комерційній пропозиції.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу;
3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
За період з січня 2022 року по жовтень 2025 року ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» поставлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг» електроенергію, що підтверджується рахунками на оплату та актами приймання-передачі електроенергії.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дея Букінг» та ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» було укладено додаткові угоди, якими сторони погодили електронний документообіг по Договору з використанням системи електронного документообігу та віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО) а в подальшому з використанням системи електронного документообігу Вчасно.
Відповідно до умов додаткових угод факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в Системі ЕДО, а пізніше в системі електронного документообігу Вчасно. Сторони погодили, що наявність в Системі ЕДО або Вчасно запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов Договору, Правил роздрібного ринку електричної енергії, інших нормативно-правових актів. При наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом.
Відмітка про направлення рахунків на оплату та актів приймання-передачі електроенергії наявна на кожному документі, що свідчить про їх отримання споживачем.
Крім того, споживачем здійснено оплату електричної енергії, відповідно факт споживання електроенергії, обсяги споживання та обов'язок з оплати вартості електроенергії є доведеним та безспірним.
Позивач зазначає, що предметом даного позову є нарахування 3% річних та інфляційних збитків за порушення строків оплати спожитої електроенергії.
Відповідно до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
ПрАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» як Постачальник, виконало свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідачем умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати, позивачем станом на 01.11.2025 нараховано інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року на суму 8925,18 грн, а також 3% річних за період з травня 2022 року по жовтень 2025 року у розмірі 923,43 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Рахунки та акт приймання-передачі електричної енергії були направлені Споживачу.
Як встановлено судом, заборгованість за січень 2022 року, строк оплати якої 15.02.2022, відповідач сплатив у червні - серпні, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за лютий 2022 року, строк оплати якої 16.03.2022, відповідач сплатив у серпні - грудні, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за травень 2022 року, строк оплати якої 13.06.2022, відповідач сплатив у грудні, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за червень 2022 року, строк оплати якої 07.07.2022, відповідач сплатив у грудні 2022 - січні 2023, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за липень 2022 року, строк оплати якої 08.08.2022, відповідач сплатив у січні 2023, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за серпень 2022 року, строк оплати якої 13.09.2022, відповідач сплатив у січні 2023, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за вересень 2022 року, строк оплати якої 13.10.2022, відповідач сплатив у січні 2023, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за жовтень 2022 року, строк оплати якої 15.11.2022, відповідач сплатив у січні 2023, отже з порушенням строків оплати встановлених договором;
- заборгованість за листопад 2022 року, строк оплати якої 15.12.2022, відповідач сплатив у січні 2023, отже з порушенням строків оплати встановлених договором;
- заборгованість за жовтень 2023, строк оплати якої 07.11.2023, відповідач сплатив 08.11.2023, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за лютий 2024 року, строк оплати якої 11.03.2024, відповідач сплатив 13.03.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за березень 2024 року, строк оплати якої 08.04.2024, відповідач сплатив 11.04.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за квітень 2024 року, строк оплати якої 08.05.2024, відповідач сплатив 17.05.2024 та 20.05.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за травень 2024 року, строк оплати якої 10.06.2024, відповідач сплатив 17.06.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за червень 2024 року, строк оплати якої 11.07.2024, відповідач сплатив 12.07.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за липень 2024 року, строк оплати якої 08.08.2024, відповідач сплатив 19.08.2024, отже, з порушенням строків, оплати встановлених договором;
- заборгованість за серпень 2024 року, строк оплати якої 09.09.2024, відповідач сплатив у січні 2023, отже з порушенням строків оплати встановлених договором;
- заборгованість за вересень 2024 року, строк оплати якої 08.10.2024, відповідач сплатив 09.10.2024, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за грудень 2024 року, строк оплати якої 09.01.2025, відповідач сплатив 15.01.2025, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за січень 2025 року, строк оплати якої 11.02.2025, відповідач сплатив 12.02.2025, 18.02.2025, 20.02.2025, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за лютий 2025 року, строк оплати якої 11.03.2025, відповідач сплатив 24.03.2025, 25.03.2025, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за березень 2025 року, строк оплати якої 15.04.2025, відповідач сплатив 30.04.2025 року, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за квітень 2025 року, строк оплати якої 08.05.2025, відповідач сплатив 12.05.2025, 16.05.2025 року, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за травень 2025 року, строк оплати якої 17.06.2025, відповідач сплатив 19.06.2025 року, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за червень 2025 року, строк оплати якої 14.07.2025, відповідач сплатив 15.07.2025 року, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за серпень 2025 року, строк оплати якої 15.09.2025, відповідач сплатив 23.09.2025 року, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором;
- заборгованість за вересень 2025 року, строк оплати якої 08.10.2025, відповідач сплатив 20.10.2025, отже, з порушенням строків оплати, встановлених договором.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії з порушенням строків, встановлених договором.
Отже, з моменту настання строку оплати та до моменту сплати заборгованості, за вказаний період позивач нарахував 3% річних та втрати від інфляції, у зв'язку з простроченням оплати.
З урахуванням несвоєчасно сплачених коштів, відповідач станом на 01.11.2025 року має заборгованість в сумі 9848,61 грн, з яких: 923,43 грн - 3% річних; 8925,18грн- інфляційні.
Таким чином, ПрАТ «Харківенергозбут» правомірно було нараховано 3% річних та втрати від інфляції, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Позивач нараховує на суму заборгованості 3% річних за період з травня 2022 по грудень 2022, листопад 2023, з березня 2024 по жовтень 2024, з січня 2025 по липень 2025, з вересня 2025 по жовтень 2025 та інфляційні збитки за період з квітня 2022 по грудень 2022.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу;
3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).
Крім того, саме п. 6.2 Договору передбачено обов'язок Відповідача виконувати умови цього Договору.
ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого Відповідачу нараховані 3% річних за період з травня 2022 по грудень 2022, листопад 2023, з березня 2024 по жовтень 2024, з січня 2025 по липень 2025, з вересня 2025 по жовтень 2025 в сумі 923,43 грн та інфляційні збитки за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у сумі 8925,18 грн.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з травня 2022 по грудень 2022, листопад 2023, з березня 2024 по жовтень 2024, з січня 2025 по липень 2025, з вересня 2025 по жовтень 2025 в сумі 923,43 грн та інфляційні збитки за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у сумі 8925,18грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем доказів на спростування позовних вимог, доказів своєчасної оплати заборгованості, контррозрахунку боргу до суду не надано.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, позов підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дея Букінг» (адреса: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд.4; код ЄДРПОУ 37999007) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса: 61057, м. Харків, вул.Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328; на ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 026456 від 01.01.2019 року, а саме, 3% річних за період з травня 2022 по грудень 2022, листопад 2023, з березня 2024 по жовтень 2024, з січня 2025 по липень 2025, з вересня 2025 по жовтень 2025 в сумі 923,43 грн та інфляційні збитки за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у сумі 8925,18 грн, а також 2662,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "06" квітня 2026 р.
СуддяК.В. Аріт