08.02.08р.
Справа № 8/417-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" (м. Дніпродзержинськ)
до Товарна біржа "Катеринославська" (м. Дніпропетровськ)
про визнання недійсним договору
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Крамаренко Г.М. -представник (дов. № 7 від 10.10.06 р.)
від відповідача: Карамишев Д.В. -представник (дов. б/№ від 01.03.07 р.)
Суть спору:
Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про визнання недійсним з моменту вчинення правочину - договору про участь в аукціоні по продажу об'єктів незавершеного будівництва від 11.08.06 р., укладеного між сторонами.
Позов мотивовано тим, що 19.12.05 р. між відповідачем та Регіональним відділенням ФДМУ в Дніпропетровській області (далі-відділення) було укладено договір про продаж майна, що перебуває в державній власності, Цей договір був укладений на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Уклавши вказаний договір відповідач став уповноваженою особою відділення по проведенню аукціонів з продажу державного майна. Статтею 17 вказаного Закону визначено суттєві умови договору з уповноваженою особою, а саме: строки проведення аукціону; початкову ціну продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження; розмір і порядок виплати винагороди; взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору. В договорі від 19.12.05р. не передбачено розмір та порядок виплати винагороди за проведення аукціону та інших істотних умов, що вказує на невідповідність цього договору вимогам ст. 17 ЗУ "Про малу приватизацію". Оскільки вказаний договір не містить істотних умов, він є неукладеним, а відповідач не мав достатніх повноважень на укладення договору про участь в аукціоні по продажу об'єктів незавершеного будівництва з позивачем і права проводити аукціон. Крім того, виходячи зі змісту ст. 17 ЗУ "Про малу приватизацію", а також умов договору від 19.12.05 р., послуги біржі по проведенню аукціону надані саме відділенню і тому повинні сплачуватись останнім, а не позивачем, оскільки ініціатором залучення відповідача для проведення аукціону та замовником його послуг є відділення. Зі змісту спірного договору не випливає, що позивач був членом біржі або від його імені в біржових операціях приймав участь брокер. Таким чином, цей договір також суперечить вимогам ЗУ «Про товарну біржу».
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ствердження позивача про відсутність у відповідача необхідної дієздатності на укладення спірного договору з посиланням на ч. 2 ст. 203 ЦК України базується на помилковому розумінні, що таке дієздатність юридичної особи. Як свідчать обставини, встановлені при розгляді судом справи № 7/323-06, дії з організації аукціону з визначення купця державного майна та його проведення 14.08.06 р. ТБ «Катеринослаською»визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факт встановлений у вказаному судовому рішенні має преюдиціальне характер та не підлягає доведенню знову. Крім того, під час розгляду заяви позивача про перегляд постанови Дніпропетровського аппеляційного господарського суду від 31.01.07р. у справі № 7/323-06 за нововиявленими ставинами, питання укладення договору від 19.12.05р. між ТБ «Катеринославська»і РВ ФДМУ вивчалось судом, який прийшов до висновку, що договір є укладеним, а дії відповідача щодо введення аукціону є правомірними. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»містить комплекс норм, які регулюють не лише публічно-правові, а й цивільні (господарські) правовідносини між учасниками процесу приватизації. При цьому вказаний закон не містить заборони на-укладення цивільно-правових угод (договорів) між учасником аукціону та уповноваженою особою. Крім того, ст. 17 вказаного Закону не містить заборони на виплату винагороди за наданні в ході організації та проведення аукціону послуги його учасниками на підставі укладених між ними угод. В п. 1.2.3. договору про продаж майна, що перебуває у державній власності, прямо передбачено укладення договору між учасником та уповноваженою особою про умови участі в аукціоні. Таким чином, сторони договору вільні в укладенні договору, визначенні його умов, навіть у тому випадку, коли такого договору чи певної його умови не передбачено чинним законодавством України. Стосовно відсутності у оголошенні про проведення аукціону інформації про укладення договору про участь в аукціоні з відповідачем і оплати вартості послуг з проведення аукціону в розмірі 5% від кінцевої ціни реалізації, то відповідно до ст. 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»вказана інформація не є обов'язковою для публікування. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа має право виконувати функції не лише передбачені законом, а і Статутом біржі, а також встановлювати плату за послуги, що надаються біржею. Статутом відповідача передбачено, що біржа має право від свого імені укладати угоди (контракти), набувати майнові та немайнові права і нести обов'язки; здійснювати господарчу діяльність, пов'язану з організацією біржової та/або аукціонної торгівлі, з продажем, приватизацією майна, що перебуває у державні (комунальній) власності, а також підготовкою та/або організацією, проведенням аукціонів. Таким чином. статутом відповідача прямо передбачено проведення аукціону з визначення державного майна, для чого біржа має право укладати договори (контракти), які необхідно відрізняти від біржових операцій, адже в аукціоні може брати участь особа, яка не є членом біржі, а результатами аукціону визначається особа, яка в подальшому має право на укладення договору купівлі-продажу (договір купівлі-продажу державного майна на біржі не укладається).
Ухвалою голови господарського суду від 16.10.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 07.12.07 р. включно.
По справі оголошувалась перерва з 16.11.07 р. по 07.12.07 р.
Ухвалою господарського суду від 07.12.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 08.02.08 р. включно за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Згідно ч. 2. ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом було розглянуто справу № 7/323-06 за участю тих самих сторін, що і у цій справі, та винесено постанову від 31.01.07 р., яка набрала законної сили, станом на момент розгляду цієї справи не змінена та не скасована у встановленому законом порядку.
Таким чином, факти, встановлені вказаною постановою, не підлягають доведенню у цій справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.07 р. по справі №7/323-06 було встановлено:
Об'єкт незавершеногого будівництва - "Житловий будинок № 1", розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Металургів, в процесі приватизації державного підприємства "Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського" був вилучений із вартості приватизованого цілісного майнового комплексу, в числі об'єктів, щодо яких було встановлено особливий режим приватизації. Таким чином, даний об'єкт не увійшов до статутного фонду ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" в процесі його приватизації та залишився у державній власності.
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статуних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом від 19.05.99 р. № 908/68 Фонду державного майна України та Міністерства економіки України, функції управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, здійснює Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
За змістом п. 1.4. вищезазначеного Положення визначено, що одним з способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів.
Наказом Фонду державного майна України від 27.01.06 р. № 136 об'єкт незавершеного будівництва "Житловий будинок № 1", що знаходився на балансі ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", та розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Металургів, було включено до переліку об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу конкурентним способом та наказом від 27.02.06 р. № 12/01-40-РП регіонального відділення було прийнято рішення про приватизацію вищезазаченого об'єкту незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні.
13.07.06 р. регіональне відділення в газетах опублікувало інформацію про об'єкт, що підлягав продажу на аукціоні. Дана інформація відповідала вимогам ст. 15 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).»
Ствердження позивача, про те, що надана інформація не відповідала вимогам вказаного закону та ст. 659 Цивільного кодексу України є безпідставним. На момент підготовки до аукціону і його проведення не існувало жодної особи, яка б мало право власності (найму, застави, довічного користування тощо) на предмет продажу або його частину.
Із договору про часткову участь в будівництві №5д від 13.01.1997 року не вбачається, що будівництво, яке повинно було вестись товариством з обмеженою відповідальністю “Унікум» має якесть відношення до об'єкту незавершеного будівництва 15-ти поверхового житлового будинку в районі пр. Металургів в м. Дніпродзержинську, яке здійснювалось державним підприємством “Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського.» Згідно довідки Головного управління статистики в Дніпропетровській області товариство з обмеженою відповідальністю виробнича-будівельна фірма “Унікум» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не зареєстровано, що свідчить про те, що вказана фірма ніколи не існувала і не існує.
Як сторона по договору Кравцов А.І. може заявити свої позовні вимоги тільки до товариства з обмеженою відповідальністю “Унікум», але і на даний час з таким позовом він до суду не звернувся.
За заявою позивача Кравцова А.І. 11.09.06 року суддя Кіровського району м. Дніпропетровська Овчаренко Н.Г, не мотивуючи прийняте рішення, винесла ухвалу про заборону здійснювати будь-які дії у відношенні об'єкта незавершеного будівництва: п'ятнадцятиповерхового будинку в районі пр. Металургів в м. Дніпродзержинську.
Ухвалами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.08.06 року за заявою позивача Кравцова А.І. засоби забезпечення позову були скасовані, а справа залишена без розгляду.
Відповідно до вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Із змісту даного закону випливає, що суб'єкт владних повноважень приступає до виконання ухвали після її отримання або ознайомлення з нею.
Але в порушення ст. ст. 117,118 Кодексу адміністративного судочинства України вказана ухвала судом до регіонального відділення Фонду державного майна не направлялась, і до Єдиного реєстру заборон не заявлялось, в зв'язку з чим відповідачі мали змогу ознайомитись з нею після проведення торгів 14.08.06 року.
Згідно протоколу № 1 проведення аукціону по продажу об'єктів малої приватизації аукціон був проведений о 10-00 11.08.2006 року. В аукціоні приймали участь три покупці: товариство з обмеженою відповідальністю “Будінвестперспектива», товариство з обмеженою відповідальністю “Механіка», товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону". Початкова ціна об'єкту складає 1842840грн, кінцева ціна продажу - 7555644грн, переможець аукціону: товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону".
Згідно з п.1 ст. 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу париватизацію)», у разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніше як п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону.
Взнавши про заборону суду, регіональне відділення призупинило дію спірного протоколу з 16.08.06 р. по 28.08.06 р. і звернулося до суду з заявою про скасування забезпечення.
Дана справа розглядається в господарському судочинстві, тому посилання позивача на ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу визнання недійсним аукціону, є невірним.
Згідно зі ст. 20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли:
Ш не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування;
Ш об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства;
Ш покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;
Ш істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.
Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
Судова колегія дійшла висновку, що дії відповідачів по підготовці до продажу і проведення аукціону відповідали вимогам діючого законодавства, при цьому інтереси позивача порушенні не були.
Висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову не відповідає матеріалам справи і вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню. В задоволенні первісного позову слід відмовити з наведених вище підстав.
Крім того, за результатами розгляду заяви позивача про перегляд постанови суду від 31.01.07 р. по справі №7/323-06 за нововиявленими обставинами Дніпропетровським апеляційним господарським судом було також винесено ухвалу по справі № 7/323-06 від 03.10.07 р., яка також набрала законної сили, станом на момент розгляду цієї справи не змінена та не скасована у встановленому законом порядку.
Таким чином, факти, встановлені вказаною ухвалою також не підлягають доведенню у цій справі, за ч.2 ст. 35 ГПК України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.07 р. по справі №7/323-06 було встановлено:
20.06.07 року товариство з обмеженою відповідальністю “Придніпровський фонд розвитку регіону» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.07 року за нововиявленими обставинами.
При цьому нововиявленою обставиною позивач вважає договір про продаж майна, що перебуває у державній власності, заключений між товарною біржою “Катеринославська» та регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області від 19.12.05 року.
На думку позивача, зміст даного договору не містить жодної істотної умови, переліченої в ч. 2 ст. 17 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в тому числі: розміру оплати за виконану роботу, строки проведення аукціону, початкову вартість продажу об»єкту приватизації і порядок її зниження, взаємні зобов»язання та відповідальність сторін і т. д. Суттєвим порушенням правил проведення аукціону заявник вважає те, що в оголошенні про проведення аукціону не було зазначено, що учасник, який став переможцем аукціону повинен додатково оплатити вартість послуг по проведенню аукціону в розмірі 5% від ціни реалізації майна.
Договір про продаж майна, що перебуває у державній власності від 19.12.05 року, на який посилається позивач як на нововиявлену обставину, був залучений до матеріалів даної справи 11.10.06 р. і знаходиться на а.с. 101 -103 тома першого справи. Таким чином, під час розгляду справи договір був відомий позивачу.
Вказаний договір не є предметом спору по даній справі, а позивач не являється стороною цього договору. Сам договір, а також умови договору не є істотними для розгляду даної справи, і не могли вплинути на висновок суду.
Умова про те, що переможець аукціону оплачує біржі вартість послуг у розмірі 5% кінцевої ціни реалізованого майна, оговорена в договорі про участь в аукціоні про продаж об»єктів незавершеного будівництва, який був заключений між товарною біржею “Катеринославська» та товариством з обмеженою відповідальністю “Придніпровський фонд розвитку регіону» 11.08.06 року. Даний договір знаходиться в матеріалах справи і сторонами не оспорений.
Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями було встановлено:
13.07.06 р. регіональне відділення в газетах опублікувало інформацію про об'єкт, що підлягав продажу на аукціоні. Дана інформація відповідала вимогам ст. 15 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).»
Дії відповідачів по підготовці до продажу і проведення аукціону відповідали вимогам діючого законодавства, при цьому інтереси позивача порушенні не були.
Договір про продаж майна, що перебуває у державній власності від 19.12.05 року, а також умови цього договору не є істотними для розгляду даної справи, і не могли вплинути на висновок суду.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем у цій справі заявлено в обгрунтування позову ті ж самі обставини, що були предметом дослідження у справі № 7/323-06, господарський суд вважає вказані доводи такими, що спростовані, зокрема:
Ш щодо неукладенності договору про продаж майна, що перебуває у державній власності від 19.12.05 року;
Ш про відсутність у відповідача повноважень на укладення договору про участь в аукціоні по продажу об'єктів незавершеного будівництва від 11.08.06 р., укладеного між сторонами, та права на проведення аукціону.
Що стосується стверджень позивача про відсутність його обов'язку оплатити послуги біржі по проведенню аукціону, які надані відділенню і тому повинні сплачуватись останнім, а не позивачем, господарський суд зазначає:
Рішенням господарського суду від 22.06.07 р. по справі № 8/96-07, яке набрало законної сили, станом на момент розгляду цієї справи не змінене та не скасоване у встановленому законом порядку, було досліджено вказані обставини, та встановлено, що саме позивач повинен оплатити послуги за договором про участь в аукціоні по продажу об'єктів незавершеного будівництва від 11.08.06 р.
Вказані обставини також не підлягають доведенню у цій справі за ч. 2 ст. 35 ГПК України, оскільки у справі № 96-07 брали участь ті самі сторони, що і в цій справі.
Господарський суд також вважає необгрунтованим і ствердження позивача щодо порушення відповідачем вимог Закону України "Про товарну біржу".
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа має право виконувати функції не лише передбачені законом, а і статутом біржі, а також встановлювати плату за послуги, що надаються біржею.
Статутом відповідача передбачено, що біржа має право від свого імені укладати угоди (контракти), набувати майнові та немайнові права і нести обов'язки; здійснювати господарчу діяльність, пов'язану з організацією біржової та/або аукціонної торгівлі, з продажем, приватизацією майна, що перебуває у державні (комунальній) власності, а також підготовкою та/або організацією, проведенням аукціонів.
Таким чином. статутом відповідача прямо передбачено проведення аукціону з визначення державного майна, для чого біржа має право укладати договори (контракти), які необхідно відрізняти від біржових операцій, адже в аукціоні може брати участь особа, яка не є членом біржі, а результатами аукціону визначається особа, яка в подальшому має право на укладення договору купівлі-продажу (договір купівлі-продажу державного майна на біржі не укладається).
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При викладених обставинах господарський суд вважає, що позивачем не доведено належним чином тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а вказані обставини спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.
Викладене є підставою для відмови в позові. Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись Законом України "Про товарну біржу", ст.ст. 33 - 35, 44, 49, 82-85, 115 ГПК України, господарський суд, -
В позову відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін