65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання вимог кредитора
"06" квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/5058/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу № 916/5058/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю представників:
керуючий реструктуризацією боргів боржника: арбітражний керуючий Белінська Н. О.;
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну. Попереднє засідання призначено на 19.03.2026.
З метою виявлення всіх кредиторів 05.02.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №78402 від 05.02.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
04.03.2026 за вх.№3-227/26 господарський суд одержав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» про грошові вимоги кредитора до боржника, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора ТОВ «ЕКО ФІН» до боржника ОСОБА_1 , а саме заборгованість за кредитним договором № 84128506 від 14.07.2025 в загальному розмірі 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками, та також 5 324,80 грн сплаченого судового збору та 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
09.03.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду заяву ТОВ “ЕКО ФІН» з грошовими вимогами ОСОБА_1 та призначив розгляд заяви в судовому засіданні.
18.03.2026 за вх.№9628/25 господарський суд одержав повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н. О., в якому керуючий реструктуризацією боргів боржника арбітражний керуючий Белінська Н. О. заявлені вимоги ТОВ “ЕКО ФІН» визнає частково, а саме: основний борг в розмірі 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками - друга черга задоволення; 5 324,80 грн - судовий збір за подання заяви із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство - позачергово, задоволення вимог кредиторів, як такі, що не забезпечені заставою.
У судовому засіданні 06.04.2026 суд постановив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду.
Розглянувши заяву кредитора, суд встановив таке.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Поняття грошового зобов'язання визначено у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Відповідно до заяви ТОВ “ЕКО ФІН» про визнання грошових вимог до боржника та доданих документів, заборгованість боржника перед ТОВ “ЕКО ФІН» за кредитним договором № 84128506 від 14.07.2025 становить 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом: аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 в справі № 910/10254/18, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
У заяві ТОВ “ЕКО ФІН» просить визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками
Згідно з повідомленням керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Белінською Н. О. заявлені вимоги ТОВ “ЕКО ФІН» визнано частково, а саме: 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками - друга черга задоволення; 5 324,80 грн - судовий збір позачергово.
Дослідивши заяву ТОВ “ЕКО ФІН» з грошовими вимогами до ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами у розмірі 7 230,00 грн та 5 324,80 грн судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Беручи до уваги наведене, господарський суд визнає грошові вимоги ТОВ “ЕКО ФІН» до ОСОБА_1 у розмірі 7 230,00 грн та 5 324,80 грн судових витрат, у такій черговості: 5 324,80 грн - позачергово (судовий збір); 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов'язковий платіж).
Крім того, у заяві від 04.03.2026 з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ЕКО ФІН" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
20.03.2024 між ТОВ “ЕКО ФІН» (клієнт) та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір №20-03/2024 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 2.1 договору АО «Лігал Ассістанс» на підставі звернення клієнта, яке оформлене у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги. Розділом 4 договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання правничої допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов'язується оплатити надані АО «Лігал Ассістанс» послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання АО «Лігал Ассістанс» клієнту відповідного рахунку для оплати. Акт про надання юридичної допомоги готується АО та надсилається клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло і які очікує понести у зв'язку із розглядом його заяви з грошовими вимогами до боржниці до господарського суду не подало, також відсутні заявка та акт на надання юридичної допомоги.
Частини перша, друга та третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, для розподілу витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою і, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн ТОВ "ЕКО ФІН" разом із заявою від 04.03.2026 подало до суду лише копію, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ЕКО ФІН" та адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс", договору про надання правової допомоги від 20.03.2024 №20-03/2024 та прайс-лист АО "Лігал Ассістанс".
У зазначених документах відсутні положення, які б підтверджували надання правничої допомоги у зв'язку з правовідносинами, які оцінювались судом при розгляді даної справи, натомість викладені у них формулювання є такими, що можуть тлумачитися розлого. Між тим ризики з неясністю положень документів повинна нести саме та особа, яка включила/зазначила це положення, що узгоджується з принципом contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), що має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.
Відсутність у чинному законодавстві обов'язку адвоката зазначати єдиний унікальний номер справи у документах, що підтверджують факт надання правничої допомоги, жодним чином не спростовує необхідності викладення вказаних документів таким чином, щоб їх зміст дозволяв однозначно ідентифікувати факт надання професійної правничої допомоги саме у зв'язку з судовим розглядом тієї справи, в якій відповідні судові витрати заявлені до відшкодування за рахунок іншої сторони.
Ураховуючи вищевикладене, у тексті договору від 20.03.2024 №20-03/2024 відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме в межах даної справи. Інших доказів, які б свідчили про пов'язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано.
Суд також встановив відсутність будь-яких доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою і, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі товариство не подало.
При цьому слід наголосити, що не можуть бути покладені на боржника витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представництво інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов'язані з розглядом справи № 916/5058/25.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №227/2301/21 від 22.05.2024.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ "ЕКО ФІН" належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, у зв'язку з чим заявлені ТОВ "ЕКО ФІН" витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн суд відхиляє.
З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ЕКО ФІН" становить 7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками.
Такі вимоги є обґрунтованими, боржником не оспорюються, визнані керуючим реструктуризацією боргів боржника, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги; 5 324,80 грн судовий збір до першої черги задоволення, як судові витрати.
Грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 витрат на професійну правничу допомогу суд відхиляє.
Керуючись ст.ст. 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 у розмірі 7 300,00 грн та 5 324,80 грн судових витрат, у такій черговості:
5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);
7 230,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,00 грн заборгованість за відсотками - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов'язковий платіж).
3. В решті вимог відхилити.
Ухвала набирає законної сили 06.04.2026 та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9, ч.ч. 2, 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено 06.04.2026.
Суддя Т.Г. Деркач