Рішення від 18.03.2026 по справі 916/3405/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3405/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67)

про стягнення 97 737, 03 грн, розірвання договору оренди, повернення нерухомого майна

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Державної судноплавної компанії “Чорноморське морське пароплавство» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67)

про стягнення 267 729, 25 грн

у відкритому судовому засіданні за участі

представників сторін:

від позивача: Басюк Т.В.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Уртаєв О.І. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 18.03.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

25.08.2025 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - позивач) звернулося із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» (вх. № 3493/25 від 25.08.2025), в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (далі - ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», відповідач) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 72 419, 76 грн, пені у розмірі 25 317, 27 грн;

- розірвати договір оренди від 25.09.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» № 209840911941 нерухомого майна, що належить до державної власності, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 2184;

- зобов'язати ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» повернути Державній судноплавній компанії “Чорноморське морське пароплавство» за актом приймання-передачі державне нерухоме майно, а саме будівлю, загальною площею 230, 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13, що відображена у технічному паспорті № 7539, складеному експертом з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем Савельєвим Д.А. 26.09.2016 (інв. № 1001163, реєстровий номер майна: 01125614.1. УПСЕДЕ076);

- стягнути з ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях судові витрати у розмірі 7257, 20 грн.

16.10.2025 Державна судноплавна компанія “Чорноморське морське пароплавство» (далі - ДСК “ЧМП») звернулася із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» (вх. № 4333/25 від 16.10.2025) про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якій просить: стягнути з ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» основну заборгованість у розмірі 196 938, 57 грн, штрафні санкції у розмірі: подвійна ставка НБУ - 48 659, 98 грн, інфляційне збільшення - 17 134, 51 грн, 3% річних - 4996, 19 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.10.2025 об 11:00 із викликом учасників справи; залучено ДСК “ЧМП» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 прийнято позовну заяву ДСК “ЧМП» (вх. № 4333/25 від 16.10.2025) як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» про стягнення 267 729, 25 грн до спільного розгляду із первісним позовом у справі № 916/3405/25, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; замінено у складі учасників справи ДСК “ЧМП», як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, у зв'язку із залученням останньої до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; об'єднано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ДСК “ЧМП» в одне провадження з первісним та зустрічним позовом у справі № 916/3405/25.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/3405/25 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до відповідача ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» про стягнення 97 737, 03 грн, розірвання договору оренди, повернення нерухомого майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ДСК “ЧМП» до відповідача ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» про стягнення 267 729, 25 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2025 о 16:00.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 08.12.2025, 22.12.2025, 19.01.2026, 06.03.2026 відкладався розгляд справи.

Відповідач у заяві, сформованій в системі “Електронний суд» 18.03.2026 (вх. № 9563/26 від 18.03.2026), просив провести засідання, призначене на 18.03.2026 о 14:45 за його відсутності та відсутності його представника та зазначив, що не заперечує щодо ухвалення рішення.

У судовому засіданні 18.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення в порядку ст. 219 ГПК України, у зв'язку з чим оголосив перерву п'ять хвилин.

18.03.2026 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного 25.09.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності щодо своєчасної оплати орендної плати, у зв'язку з чим розмір заборгованості становить 72 419, 76 грн.

Повідомляє, що майно обліковується на балансі ДСК “ЧМП», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія" станом на 30.04.2019 та становить 2 088 000 грн.

Вказує, що позовна вимога про стягнення заявлена на користь Державного бюджету України, оскільки кошти від оренди державного нерухомого майна (70%) надходять безпосередньо до Державного бюджету України.

Стосовно нарахування пені позивач посилається на положення ст. 509, ч. 3 ст. 549 ЦК України, п. 3.7. договору оренди та вказує, що оскільки відповідач неналежним чином виконує зобов'язання йому було нараховано пеню у розмірі 25 317, 27 грн.

Щодо розірвання договору оренди посилається на положення ст. ст. 18, 19, ч. 2 ст. 24, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 530, 611, 629, 651 ЦК України, договору оренди та як підставу вказує неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати.

Стосовно зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі позивач посилається на положення ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. п. 10.9, 10.10. договору оренди та зазначає про наявний обов'язок повернути державне майно.

У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 06.10.2025 (вх. № 31065/25 від 06.10.2025), позивач щодо доводів відповідача стосовно неможливості належним чином сплачувати оренду плату з відсилкою на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 посилається на постанову від 10.03.2016 № 922/3685/14, постанови Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 11.03.2020 у справі № 914/4101/15.

Вважає, що невиконання відповідачем умов договору оренди є істотним порушенням, оскільки при укладенні договору оренди позивач розраховував на належне виконання його умов та надходжень до державного бюджету та балансоутримувачу орендної плати. Визначення істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона мала змогу отримати протягом всього строку договору оренди, зважаючи, що відповідачем не виконувались зобов'язання з оплати орендної плати. Тобто, різниця між очікуваною сумою та отриманою є істотною. Враховуючи зазначене, Позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладанні договору.

Щодо тверджень відповідача про нібито здійснення ним невід'ємних поліпшень, позивач просить суд не брати до уваги вищезазначені твердження, оскільки вони не мають відношення до предмету розгляду даної справи.

Доводи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ДСК “ЧМП».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує своїх прямих зобов'язань за договором, укладеним 25.09.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», з 31.12.2023. За весь термін дії договору, а саме до 30.09.2025, ДСК «ЧМП» було нараховано 517 687,55 заборгованості за договором, а відповідачем було сплачено 320 748, 98 грн. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом за період: січень 2019 - вересень 2025 між ДСК «ЧМП» і ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» за договором оренди нерухомого майна від 25.09.2019, заборгованість останнього за період з 31.12.2023 по 30.09.2025 складає 196 938, 57 грн.

Зазначає про надсилання кожного календарного місяця на поштову адресу актів надання послуг, які відповідач повинен був засвідчити та надіслати за зворотною адресою, та рахунків на оплату. Однак, у ДСК «ЧМП» відсутні засвідчені підписом відповідача акти надання послуг, оскільки він їх не повертав. Повідомляє, що 26.04.2024 року, було змінено керівника ДСК «ЧМП», тому відновлені документи компанія має можливість підписати лише за період роботи - Бережного Ю.М. За період роботи попереднього керівника Сметаніна В.В. відновити документи не має можливості, оскільки з ним відсутній зв'язок.

Щодо нарахування штрафних санкцій ДСК «ЧМП» посилається на положення ст. ст. 611, 625 ЦК України, п. п. 3.6., 3.7. договору, зазначає, що подвійна ставка НБУ - 48 659, 98 грн, інфляційне збільшення - 17 134, 51 грн та 3% річних - 4996, 19 грн.

У відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 10.11.2025 (вх. № 35634/25 від 10.11.2025, ДСК «ЧМП» щодо твердження відповідача на введення воєнного стану на території України як форс-мажорні обставини з посиланням на Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що сам по собі вищевказаний лист ТПП не засвідчує форс мажорні обставини у конкретному випадку, тобто у господарських відносинах позивача та відповідача. Відповідачем не надано сертифікат ТПП із вказівкою про те, що введення воєнного стану 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною у ділових відносинах між ДСК «ЧМП» та ТОВ «Маріс Гейт Девелопмент». Крім того, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання умов договору, що вказано у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

Зазначає, що посилання відповідача на форс-мажор є необґрунтованими, оскільки такі обставини не передбачені договором, а також не підтверджені належними діями, спрямованими на інформування контрагента про настання таких подій.

У письмових дебатах, сформованих в системі «Електронний суд» 24.02.2026 (вх. № 6647/26 від 24.02.2026), викладено прохання: стягнути з ТОВ «МАРІС ГЕЙТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» основну заборгованість у розмірі 196 938, 57 грн, штрафні санкції у розмірі: подвійна ставка НБУ - 48 659, 98 грн, інфляційне збільшення - 17 134, 51 грн, 3% річних - 4 996, 19 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

Доводи відповідача - ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» стосовно позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

У відзиві, сформованому в системі “Електронний суд» 29.09.2025 (вх. № 30350/25 від 30.09.2025), відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Зазначив, що упродовж усього строку дії договору оренди, Товариство намагалось добросовісно виконувати зобов'язання за договором та намагалось не допускати накопичення заборгованості за договором в частині орендної плати та по комунальним платежам. Однак, у зв'язку з введенням 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на всій території України, який надалі неодноразово продовжувався та діє дотепер, а також ракетних атак та атак ударних БПЛА, відповідач позбавлений можливості належним чином здійснювати господарську діяльність та використовувати об'єкт оренди.

Відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, положення ст. 617 ЦК України, постанови Верховного Суду у справі № 910/15264/21 від 31.08.2022, у справі № 910/8580/22 від 15.06.2023, у справі № 922/999/22 від 29.06.2023, у справі № 917/1593/22 від 05.12.2023, у справі № 914/2178/19 від 03.06.2021).

Доводи відповідача - ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» стосовно позовних вимог ДСК “ЧМП».

У відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 06.11.2025 (вх. № 35273/25 від 06.11.2025), відповідач просить відмовити в задоволенні позову ДСК “ЧМП» з аналогічних підстав, зазначених у відзиві, сформованому в системі “Електронний суд» 29.09.2025 (вх. № 30350/25 від 30.09.2025), на позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Відповідач у письмовій промові у судових дебатах, сформованих в системі «Електронний суд» 05.03.2026 (вх. № 8038/26 від 05.03.2026), стосовно заявлених представником третьої особи витрат на правничу допомогу зазначив, що розмір правничої допомоги у сумі 30 000, 00 грн є завищеним та необґрунтованими, зокрема, враховуючи, що справа стосувалась стягнення грошових коштів за договором оренди, тобто за своєю складністю не є складною, заявлений розмір витрат не співмірний із ціною позову, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Просив: відмовити у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та ДСК «ЧМП»; у випадку задоволення позовних вимог при вирішенні питання розподілу судових витрат, зменшити заявлений розмір стягнення понесених витрат на правову допомогу з ТОВ «Маріс Гейт Девелопмент» на користь ДСК «ЧМП».

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавцем, та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», як орендарем, 25.09.2019 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: будівлю, загальною площею 230, 20 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13, що відображена у технічному паспорті № 7539, складеному експертом з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем Савельєвим Д.А. 26.09.2016, (інв. № 1001163, реєстровий номер майна: 01125614.1. УПСЕДЕ076).

Вищевказана будівля належить Державі Україна, в особі Міністерства інфраструктури України, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.10.2016 року Одеською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», Одеська область, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1055092651101, номер запису про право власності 16904562.

Майно обліковується на балансі Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеське регіональна експертна компанія" станом на 30.04.2019 та становить 2 088 000 грн.

У відповідності до п. п. 2.1., 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить, без ПДВ, за базовий місяць оренди (червень 2019 р.) - 13 947 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 35 копійок. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2019 р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції липень 2019 р., серпень 2019 р., вересень 2019 р.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб сайті Фонду державного майна України (п. 3.3. договору).

За умовами п. 3.4. договору у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

У відповідності до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30% Балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою Орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Пунктами 5.3., 5.9., 5.10. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу. Щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувача. На вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини орендаря.

Орендодавець та балансоутримувач зобов'язуються за участю останнього передати орендарю майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. договору).

За положеннями п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність з чинним законодавством України.

Згідно з підпункту г) п. 9.4. договору орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та відшкодування збитків у разі якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців або несвоєчасно сплачує орендну плату.

У відповідності до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на п'ять років. Строк оренди відліковується з дати підписання акту приймання-передавання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди та діє з 25.09.2019 до 25.09.2024.

За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо Орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати (п. 10.3. договору).

Пунктом п. 10.6. договору передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: завершення приватизації балансоутримувача; закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; у разі ліквідації орендаря; у разі банкрутства орендаря та інше.

Згідно з п. п. 10.9., 10.10. договору у разі припинення або розірвання договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання.

Договір оренди підписаний та скріплений печатками сторін, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 2184.

Додатком до договору є розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна, наданого в оренду ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент»; майно обліковується на балансі ДСК “ЧМП».

На виконання умов вищезазначеного договору між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавцем, та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», як орендарем, 25.09.2025 був підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДСК “ЧМП» до договору оренди від 25.09.2019, укладеного з ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент».

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 182508009 від 26.09.2019 стосовно об'єкту нерухомого майна - будівля, розташованого за адресою м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13, зазначений вид іншого речового права - права користування (найму (оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; відомості про суб'єкта іншого речового права: орендар - ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях прийнято наказ № 908 від 12.10.2020 «Щодо прийняття рішення про перерахунок орендної плати за користування державним майном на період дії карантину (у розмірі 50 відсотків)».

Відповідач звертався до позивача з листом за вих. № 1-К від 02.09.2020, в якому просив встановити орендну плату за користування нерухомим майном за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.09.2019 у розмірі 50 відсотків на період з 12.03.2020 по 31.10.2020, про що укласти відповідну додаткову угоду.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях листом № 11-06-04559 від 12.10.2020 повідомило відповідача про прийняття рішення щодо звільнення орендаря - ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» в обсязі 50 % від сплати орендної плати за користування державним майном договором оренди від 25.09.2018 № 209840911841 державного нерухомого майна, а саме: будівля, загальною площею 230, 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13; після закінчення карантину відповідно до умов договору від 25.09.2019 № 209840911841, нарахування орендної плати буде поновлено.

У претензії (попередження/пропозиція) № 11-06-03246 від 18.08.2023, адресованій ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях вимагало негайно сплатити до державного бюджету заборгованість по орендній платі у сумі 37 155, 54 грн та пені у 1813, 29 грн.

Позивач у відповідь на лист відповідача за № 21-02/2024 від 21.02.2024 надав акт стану надходження орендної плати по договору оренди від 25.09.2019 № 209840911941 станом на 23.02.2024, про що свідчить лист № 11-06-00802 від 27.02.2024.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» з листом № 11-06-00652 від 15.02.2024, в якому повідомило, що в порушення умов договору орендна плата сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення боргу з орендної плати у розмірі 67 120, 56 грн станом на 14.02.2024 за даними ІППС «Етап Оренда». Вимагало у строк 14 календарних днів з моменту отримання даного листа, сплатити до державного бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 67 120, 56 грн та пені в сумі 10 476, 30 грн.

Позивач у відповідь на лист відповідача за № 21-10/2024 від 21.10.2024 надав акт стану надходження орендної плати по договору оренди від 25.09.2019 № 209840911941 станом на 28.10.2024 та розрахунок заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені за період з 28.04.24-28.10.24, про що свідчить лист № 11-06-04130 від 05.11.2024.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» з листом № 11-06-04203 від 12.11.2024, в якому повідомило, що в порушення умов договору орендна плати сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення боргу з орендної плати у розмірі 46 940, 12 грн станом на 28.10.2024 за даними ІППС «Етап Оренда». Вимагало у строк 14 календарних днів з моменту отримання даного листа, сплатити до державного бюджету заборгованість орендної плати у сумі 46 940, 12 грн та пені у розмірі 14 709, 28 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» з листом № 11-06-01599 від 17.04.2025, в якому повідомило, що в порушення умов договору орендна плати сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення боргу з орендної плати в розмірі 36 780, 51 грн та пені в розмірі 21 085, 93 грн станом на 16.04.2025 за даними ІППС «Етап Оренда». Вимагало у строк 14 календарних днів з моменту отримання даного листа, сплатити до державного бюджету заборгованість орендної плати у сумі 36 780, 51 грн та пені у розмірі 21 085, 93 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» з листом № 11-06-03722 від 29.07.2025, в якому повідомило, що в порушення умов договору орендна плати сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до виникнення боргу з орендної плати у розмірі 25 317, 27 грн станом на 28.07.2025 за даними ІППС «Етап Оренда». Вимагало у строк 14 календарних днів з моменту отримання даного листа, сплатити до державного бюджету заборгованість орендної плати в сумі 63 459, 21 грн та пені на загальну суму 25 317, 27 грн.

Згідно акту взаємних розрахунків по стану за період: січень 2019 - вересень 2025 між ДСК “ЧМП» та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» за договором оренди нерухомого майна від 25.09.2019 станом на 30.09.2025 заборгованість на користь позивача складає 196 938, 57 грн.

ДСК “ЧМП» були складені та підписані акти надання послуг № 299 від 30.09.2025, № 271 від 31.08.2025, № 241 від 31.07.2025, № 209 від 30.06.2025, № 172 від 31.05.2025, № 135 від 30.04.2025, № 99 від 31.03.2025, № 63 від 28.02.2025, № 27 від 31.01.2025, № 463 від 31.12.2024, № 422 від 30.11.2024, № 381 від 31.10.2024, № 341 від 30.09.2024, № 302 від 31.08.2024, № 263 від 31.07.2024, № 225 від 30.06.2024, № 186 від 31.05.2024, № 148 від 30.04.2024, № 110 від 31.03.2024, № 110 від 31.03.2024, № 71 від 29.02.2024, № 34 від 31.01.2024, № 478 від 31.12.2023.

ДСК “ЧМП» були виставлені ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» наступні рахунки на оплату: № 305 від 10.09.2025 на суму з ПДВ 9779, 84 грн; № 273 від 12.08.2025 на суму з ПДВ 9799, 43 грн; № 243 від 10.07.2025 на суму ПДВ 9819, 07 грн; № 211 від 11.06.2025 на суму з ПДВ 9741, 14 грн; № 174 від 12.05.2025 на суму з ПДВ 9616, 14 грн; № 135 від 10.04.2025 на суму з ПДВ 9549, 28 грн; № 99 від 11.03.2025 на суму з ПДВ 9408, 16 грн; № 63 від 19.02.2025 на суму з ПДВ 9333, 49 грн; № 27 від 21.01.2025 на суму з ПДВ 9222, 82 грн; № 487 від 11.12.2024 на суму з ПДВ 9095, 47 грн; № 440 від 12.11.2024 на суму з ПДВ 8925, 88 грн; № 396 від 17.10.2024 на суму з ПДВ 8768, 06 грн; № 354 від 20.09.2024 на суму з ПДВ 8638, 48 грн; № 313 від 19.08.2024 на суму з ПДВ 8586, 96 грн; № 269 від 17.07.2024 на суму з ПДВ 8586, 96 грн; № 230 від 17.06.2024 на суму з ПДВ 8402, 12 грн; № 191 від 23.05.2024 на суму з ПДВ 8352, 01 грн; № 151 від 126.04.2024 на суму з ПДВ 8335, 34 грн; № 111 від 12.03.2024 на суму з ПДВ 8293, 87 грн; № 72 від 16.02.2024 на суму з ПДВ 8269, 06 грн; № 33 від 12.01.2024 на суму з ПДВ 8236, 12 грн; № 503 від 12.12.2023 на суму з ПДВ 8178, 82 грн.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019 та був введений в дію 01.02.2020.

Згідно із ч. ч. 1, 3-4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частиною 5 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час укладення договору) істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час укладення договору) передбачені основні обов'язки орендаря, та у частині 3 визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст. 783 ЦК України).

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений, зокрема, за рішенням суду.

У постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 914/252/19 та від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17 надано правовий висновок про те, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку. У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).

За положеннями ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Припинення договору оренди у зв'язку з укладенням концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна відповідно до закону не тягне за собою обов'язок повернення орендодавцю об'єкта оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 зазначено, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

За положеннями ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, як орендодавцем, та ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент», як орендарем, 25.09.2019 був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, на виконання умов якого за актом приймання-передачі від 19.05.2009 та в подальшому за актом приймання-передавання від 25.09.2019 Регіональне відділення фонду Державного майна України по Одеській області передало, а ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно, зазначене в п. 1.1. договору, яке обліковується на балансі ДСК «ЧМП».

З наявної в матеріалах справи копії довідки про стан надходження орендної плати по договору оренди від 25.09.2019 № 209840911941 вбачається наявність боргу з орендної плати в сумі 72 419, 76 грн; відповідачем сплачено орендну плату 11.02.2025 в сумі 19 950, 50 грн.

Встановлені обставини справи свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.09.2019, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач (орендодавець) не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Тобто, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, незважаючи також на застосування знижок до орендної плати, ані в повному обсязі, ані з урахуванням знижки, не сплачував орендну плату в необхідному обсязі з 13.03.2025, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду заборгованість складала 72 419, 76 грн.

Доказів виконання зобов'язань або неможливості такого виконання за договором оренди щодо сплати орендної плати матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72 419, 76 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Згідно довідки про стан надходження орендної плати по договору оренди від 25.09.2019 № 209840911941 вбачається наявність боргу з оплати пені в сумі 25 317, 27 грн.

Перевіривши наведений розрахунок пені, суд доходить висновку, що він здійснений без урахування п. п. 3.6., 3.7. договору оренди, у зв'язку з чим зробив власний:

за період з 13.03.2025 по 12.09.2025; 8534, 49 грн (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 184 днів (прострочення) : 100 = 1333, 72 грн;

за період з 13.04.2025 по 12.10.2025; 8602, 77 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 183 днів (прострочення) : 100 = 1337, 08 грн;

за період з 13.05.2025 по 12.11.2025; 8731, 81 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 184 днів (прострочення) : 100 = 1364, 55 грн;

за період з 13.06.2025 по 12.12.2025; 8792, 87 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 183 днів (прострочення) : 100 = 1366, 64 грн;

за період з 13.07.2025 по 12.01.2026; 8907, 25 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 184 днів (прострочення) : 100 = 1391, 97 грн.

за період з 13.08.2025 по 12.02.2026:

з 13.08.2025 - 29.01.2026 : 15,50 (облікова ставка НБУ) - 8978, 51 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 170 днів (прострочення) : 100 = 1296, 35 грн та з 30.01.2026 - 12.02.2026 : 15,00 (облікова ставка НБУ) - 8978, 51 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 14 днів (прострочення) : 100 = 103,31 грн, що загалом - 1399, 66 грн;

за період з 13.09.2025 по 12.03.2026:

з 13.09.2025 - 29.01.2026 : 15,50 (облікова ставка НБУ) - 8960, 55 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 139 днів (прострочення) : 100 = 1057, 84 грн та з 30.01.2026 - 12.03.2026 : 15,00 (облікова ставка НБУ) - 8960, 55 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 309, 32 грн, що загалом - 1367, 16 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 9560, 78 грн, який підлягає стягнення з відповідача.

Щодо розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути ДСК “ЧМП» за актом приймання-передачі державне нерухоме майно.

За умовами договору сторонами строк його дії погоджено до 25.09.2024.

27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Відповідно до п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються. У разі, коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

За таких обставин, суд зазначає про чинність договору станом на день розгляду справи у зв'язку із його продовженням на підставі положень Постанови КМУ № 634.

Матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у систематичному невиконанні зобов'язань щодо погашення сум заборгованості за користування орендованим приміщенням, починаючи з 13.03.2025, у зв'язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, а також враховуючи те, що відповідач в передбаченому законом порядку не спростував встановлених обставин справи, позовна вимога в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 25.09.2019 підлягає задоволенню.

Враховуючи розірвання договору оренди, що має наслідком відсутність правових підстав на зайняття ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» нерухомого майна, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ “Маріс Гейт Девелопмент» повернути ДСК “ЧМП» за актом приймання-передачі державне нерухоме майно, а саме будівлю, загальною площею 230, 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13, що відображена у технічному паспорті № 7539, складеному експертом з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем Савельєвим Д.А. 26.09.2016 (інв. № 1001163, реєстровий номер майна: 01125614.1. УПСЕДЕ076) підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях підлягають задоволенню частково.

Судом також встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, не сплачував орендну плату балансоутримувачу ДСК «ЧМП», у зв'язку з чим наявна заборгованість в розмірі 196 938, 57 грн.

Доказів виконання зобов'язань або неможливості такого виконання за договором оренди щодо сплати орендної плати матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що факт наявності заборгованості у відповідача перед ДСК «ЧМП» належним чином доведений, документально підтверджений, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 196 938, 57 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Перевіривши наведений розрахунок пені, суд доходить висновку, що він здійснений без урахування п. п. 3.6., 3.7. договору оренди, у зв'язку з чим зробив власний за формулою:

пеня = С х 2УСД х Д:100, де С - сума заборгованості за період, 2УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.

за період з 13.01.2024 по 30.09.2025; 8178, 87 - сума боргу, 627 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 4016, 91 грн;

за період з 13.02.2024 по 30.09.2025; 8236, 12 грн - сума боргу, 596 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 3831, 30 грн;

за період з 13.03.2024 по 30.09.2025; 8269, 06 - сума боргу, 567 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 3650, 07 грн;

за період з 13.04.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 грн - сума боргу, 536 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 3579 грн;

за період з 13.05.2024 по 30.09.2025; 8335, 34 грн - сума боргу, 506 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 3283, 74 грн;

за період з 13.06.2024 по 30.09.2025; 8352, 01 грн - сума боргу, 475 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 3099, 30 грн;

за період з 13.07.2024 по 30.09.2025; 8402, 12 грн - сума боргу, 445 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 2938, 61 грн;

за період з 13.08.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 - сума боргу, 414 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 2814, 15 грн;

за період з 13.09.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 грн - сума боргу, 383 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 2625, 05 грн;

за період з 13.10.2024 по 30.09.2025; 8638, 48 грн - сума боргу, 353 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 2456, 70 грн;

за період з 13.11.2024 по 30.09.2025; 8768, 06 грн - сума боргу, 322 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка -2300, 47 грн;

за період з 13.12.2024 по 30.09.2025; 8925, 88 грн - сума боргу, 292 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 2151, 65 грн;

за період з 13.01.2025 по 30.09.2025; 9095, 47 грн - сума боргу, 261 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 1984, 31 грн;

за період з 13.02.2025 по 30.09.2025; 9222, 82 грн - сума боргу, 230 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 1790, 49 грн;

за період з 13.03.2025 по 30.09.2025; 9333, 49 грн - сума боргу, 202 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 1901, 27 грн;

за період з 13.04.2025 по 30.09.2025; 9408, 16 грн - сума боргу, 171 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 1366, 37 грн;

за період з 13.05.2025 по 30.09.2025; 9549, 28 грн - сума боргу, 141 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 1143, 56 грн;

за період з 13.06.2025 по 30.09.2025; 9616, 14 грн - сума боргу, 110 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 898, 38 грн;

за період з 13.07.2025 по 30.09.2025; 9741, 14 грн - сума боргу, 80 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 661, 86 грн;

за період з 13.08.2025 по 30.09.2025; 9819, 07 грн - сума боргу, 49 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 408, 63 грн;

за період з 13.09.2025 по 30.09.2025; 9799, 43 грн - сума боргу, 18 - кількість днів прострочення, подвійна облікова ставка - 149, 81 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 46 751, 63 грн, який підлягає стягнення з відповідача.

Щодо стягнення інфляційного збільшення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційного збільшення в сумі 17 134, 51 грн, суд встановив, що він є вірним та правильним, у зв'язку із чим зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення 3 % річних.

Перевіривши наведений розрахунок пені, суд доходить висновку, що він здійснений без урахування п. п. 3.6., 3.7. договору оренди, у зв'язку з чим зробив власний за формулою: сума санкції = С х 3 х Д:365:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

за період з 13.01.2024 по 30.09.2025; 8178, 87 грн - сума боргу, 627 - кількість днів прострочення, 3% річних - 421, 30 грн;

за період з 13.02.2024 по 30.09.2025; 8236, 12 грн - сума боргу, 596 - кількість днів прострочення, 3% річних - 402 86 грн;

за період з 13.03.2024 по 30.09.2025; 8269, 06 - сума боргу, 567 - кількість днів прострочення, 3% річних - 384, 81 грн;

за період з 13.04.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 грн - сума боргу, 536 - кількість днів прострочення, 3% річних - 377, 79 грн;

за період з 13.05.2024 по 30.09.2025; 8335, 34 грн - сума боргу, 506 - кількість днів прострочення, 3% річних - 346, 22 грн;

за період з 13.06.2024 по 30.09.2025; 8352, 01 грн - сума боргу, 475 - кількість днів прострочення, 3% річних - 325, 69 грн;

за період з 13.07.2024 по 30.09.2025; 8402, 12 грн - сума боргу, 445 - кількість днів прострочення, 3% річних - 306, 99 грн;

за період з 13.08.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 - сума боргу, 414 - кількість днів прострочення, 3% річних - 291, 92 грн;

за період з 13.09.2024 по 30.09.2025; 8586, 96 грн - сума боргу, 383 - кількість днів прострочення, 3% річних - 270, 10 грн;

за період з 13.10.2024 по 30.09.2025; 8638, 48 грн - сума боргу, 353 - кількість днів прострочення, 3% річних - 250, 48 грн;

за період з 13.11.2024 по 30.09.2025; 8768, 06 грн - сума боргу, 322 - кількість днів прострочення, 3% річних - 231, 96 грн;

за період з 13.12.2024 по 30.09.2025; 8925, 88 грн - сума боргу, 292 - кількість днів прострочення, 3% річних - 214, 18 грн;

за період з 13.01.2025 по 30.09.2025; 9095, 47 грн - сума боргу, 261 - кількість днів прострочення, 3% річних - 195, 12 грн;

за період з 13.02.2025 по 30.09.2025; 9222, 82 грн - сума боргу, 230 - кількість днів прострочення, 3% річних - 174, 35 грн;

за період з 13.03.2025 по 30.09.2025; 9333, 49 грн - сума боргу, 202 - кількість днів прострочення, 3% річних - 154, 96 грн;

за період з 13.04.2025 по 30.09.2025; 9408, 16 грн - сума боргу, 171 - кількість днів прострочення, 3% річних - 132, 23 грн;

за період з 13.05.2025 по 30.09.2025; 9549, 28 грн - сума боргу, 141 - кількість днів прострочення, 3% річних - 110, 67 грн;

за період з 13.06.2025 по 30.09.2025; 9616, 14 грн - сума боргу, 110 - кількість днів прострочення, 3% річних - 86, 94 грн;

за період з 13.07.2025 по 30.09.2025; 9741, 14 грн - сума боргу, 80 - кількість днів прострочення, 3% річних - 9, 82 грн;

за період з 13.08.2025 по 30.09.2025; 9819, 07 грн - сума боргу, 49 - кількість днів прострочення, 3% річних - 39, 55 грн;

за період з 13.09.2025 по 30.09.2025; 9799, 43 грн - сума боргу, 18 - кількість днів прострочення, 3% річних - 14, 50 грн.

Таким чином, загальний розмір 3% річних становить 4796, 67 грн, який підлягає стягнення з відповідача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ДСК «ЧПМ» підлягають задоволенню частково.

Стосовно доводів відповідача, зазначених у відзивах на позовні заяви, суд зазначає наступне.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 по cправі № 910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.

В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем доказів стосовно наявності форс-мажорних обставин суду не надано.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позовних вимог частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Представник ДСК «ЧМП» у заяві сформованої в системі “Електронний суд» 16.10.2025 (вх. № 4333/25 від 16.10.2025) про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у письмових дебатах, сформованих в системі “Електронний суд» 24.02.2026 (вх. № 6647/26 від 24.02.2026), та у поясненнях у письмових дебатах, сформованих в системі “Електронний суд» 12.03.2026 (вх. № 8896/26 від 12.03.2026), просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Представником ДСК «ЧМП» надано: ордер на надання правничої допомоги; договір № 02-01/24 від 03.01.2024 про надання правової допомоги; додаткові угоди від 01.07.2024, від 01.01.2025, від 01.10.2024, від 31.12.2025 до договору № 02-01/24 від 03.01.2024 про надання правової допомоги; рахунок № 01-10 від 06.03.2026 за договором про надання правової допомоги № 02-01/24 від 03.01.2024; платіжну інструкцію № 811 від 11.03.2026.

За умовами п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 02-01/24 від 03.01.2024, укладеного між адвокатом Уртаєвим О.І. та ДСК «ЧМП», предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги та правових послуг (консультації, роз'яснення, складання документів, подача документів до відповідних державних та судових установ, тощо - перелік правових послуг детально закріплений у розділі «Права та обов'язки адвоката») клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів та представництва інтересів в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, перед третіми особами, а також в усіх судових органах України.

Згідно рахунку № 01-10 від 06.03.2026 за договором про надання правової допомоги № 02-01/24 від 03.01.2024 загальна сума послуг з надання правової допомоги та представлення інтересів ДСК «ЧМП» у Господарському суді Одеської області по судовій справі № 916/3405/25 - 30 000 грн.

У відповідності до платіжної інструкції № 811 від 11.03.2026 ДСК «ЧМП» було оплачено суму в розмірі 30 000 грн із вказівкою призначення платежу: “оплата послуг з надання правової допомоги зг. рах. № 01-10 від 06.03.2026, дог. № 02-01/24 від 03.01.2024».

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 906/835/23.

Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

П. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (ст. 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, зокрема на підставі: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, 16.11.2022 у справі № 922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, 27.02.2024 у справі № 916/2239/22, 05.03.2024 № 912/3432/23, 15.05.2024 у справі № 922/2738/21, 15.04.2025 у справі № 910/6138/24; додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, 12.07.2024 у справі № 913/205/23).

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Судом встановлено, що представником ДСК «ЧМП» на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 30 000 грн надано: договір № 02-01/24 від 03.01.2024 про надання правової допомоги з додатковими угодами до нього; рахунок № 01-10 від 06.03.2026 за договором про надання правової допомоги № 02-01/24 від 03.01.2024; платіжну інструкцію № 811 від 11.03.2026.

Суд бере до уваги, що адвокат брав участь у судових засіданнях як представник ДСК «ЧМП»; подавав заяви, клопотання, відповіді на відзиви.

Таким чином, дослідивши та оцінивши додані документи, дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, а також документи, наявні у судовій справі, докази, якими підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, та, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ДСК «ЧМП» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Стосовно твердження відповідача про те, що справа за своєю складністю не є складною суд зауважує, що такі твердження - є суб'єктивними; інші доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами стосовно надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 126, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67; ідентифікаційний код юридичної особи: 42480782) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 72 419, 76 грн (сімдесят дві тисячі чотириста дев'ятнадцять тисяч гривень, сімдесят шість копійок), пені у розмірі 9560, 78 грн (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят гривень, сімдесят вісім копійок).

3. Розірвати договір оренди від 25.09.2019, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» № 209840911941 нерухомого майна, що належить до державної власності, посвідчений Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 2184;

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67; ідентифікаційний код юридичної особи: 42480782) повернути Державній судноплавній компанії “Чорноморське морське пароплавство» за актом приймання-передачі державне нерухоме майно, а саме будівлю, загальною площею 230, 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, буд. 13, що відображена у технічному паспорті № 7539, складеному експертом з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем Савельєвим Д.А. 26.09.2016 (інв. № 1001163, реєстровий номер майна: 01125614.1. УПСЕДЕ076).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67; ідентифікаційний код юридичної особи: 42480782) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; ідентифікаційний код юридичної особи: 43015722) судові витрати у розмірі 5828, 57 грн (п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень, п'ятдесят сім копійок).

6. В решті позовних вимог - відмовити.

7. Позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» задовольнити частково.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маріс Гейт Девелопмент» (65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 67; ідентифікаційний код юридичної особи: 42480782) на користь Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29; ідентифікаційний код юридичної особи: 01125614) основну заборгованість у розмірі 196 938, 57 грн (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень, п'ятдесят сім копійок), штрафні санкції у розмірі: подвійна ставка НБУ - 46 751, 63 грн (сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня, шістдесят три копійки), інфляційне збільшення у розмірі 17 134, 51 грн (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири гривні, п'ятдесят одна копійка), 3% річних у розмірі 4796, 67 грн (чотири тисячі сімсот дев'яносто шість тисяч, шістдесят сім копійок), судовий збір у розмірі 3984, 32 грн (три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні, тридцять дві копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн (тридцять тисяч гривень).

9. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 06.04.2026 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді з 30.03.2026 по 03.04.2026.

Суддя О.О. Мусієнко