Рішення від 31.03.2026 по справі 914/3681/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 Справа № 914/3681/23(914/4011/25)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина»

до відповідача:Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»

про:стягнення 3334693 грн. 51 коп. заборгованості

в межах справи:№ 914/3681/23

про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина»

Суддя Цікало А. І.

За участю секретаря Андріюк В. М.

Представники:

Позивача: Ткачук О. В. - арбітражний керуючий

Відповідача:Некрасов О. В.

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3681/23 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина». Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина». Повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Ткачук Олександр Вікторович.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2025 р. у справі № 914/3681/23 виконання обов'язків виконавчого органу (Правління (Голови Правління (Генерального директора) та членів Правління) Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» покладено на розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» арбітражного керуючого Ткачука О. В.

29.12.2025 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 4438 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» про стягнення 3334693 грн. 51 коп. заборгованості за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.2026 р. задоволено клопотання ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» про відстрочення сплати судового збору; відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/3681/23(914/4011/25); постановлено справу № 914/3681/23(914/4011/25) розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в межах справи № 914/3681/23 про банкрутство ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина»; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.02.2026 р.

28.01.2026 р. до суду за вх. № 2626/26 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

10.02.2026 р. до суду за вх. № 3795/26 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить: визнати поважними причини пропуску строку та продовжити строк на подання відповіді на відзив; позов задоволити повністю.

17.02.2026 р. до суду за вх. № 4378/26 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій актів приймання-передачі нафти на зберігання та її повернення із зберігання, складених на виконання Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р.

17.02.2026 р. до суду за вх. № 4380/26 від відповідача надійшло клопотання від 16.02.2026 р. про витребування у позивача копій актів приймання-передачі нафти на зберігання та її повернення із зберігання, складених на виконання Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р.

17.02.2026 р. до суду за вх. № 4383/26 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

18.02.2026 р. до суду за вх. № 4586/26 від відповідача надійшло клопотання про надання строку для примирення сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2026 р. задоволено клопотання ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» про продовження строку на подання відповіді на відзив; продовжено ПАТ «Нафтопереробний комплекс-Галичина» строк для подання відповіді на відзив; відхилено клопотання ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» від 16.02.2026 р. про витребування доказів; розгляд справи відкладено на 10.03.2026 р.

Ухвалою суду від 10.03.2026 р. розгляд справи відкладено на 31.03.2026 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

30.03.2020 р. між Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс-Галичина» (Зберігач, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» (Поклажодавець, відповідач у справі) укладено Договір на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 (надалі- Договір зберігання).

Відповідно до п. 1.1. Договору зберігання, на умовах цього Договору Поклажодавець передає на зберігання, а Зберігач зобов'язується прийняти на зберігання, зберігати і повернути після зберігання Поклажодавцеві нафту сиру (далі - нафта).

Приймання і передача нафти на зберігання та повернення нафти зі зберігання оформляються актами приймання-передачі (на зберігання/зі зберігання, відповідно), які обов'язково містять дані про кількість, якість та вартість переданої нафти, та підписуються уповноваженими представниками Сторін (п. 2.2. Договору зберігання).

Згідно з п. 3.1. Договору зберігання, Поклажодавець зобов'язаний передати нафту на зберігання і прийняти нафту зі зберігання в порядку, визначеному у розділі 2 цього Договору; оплатити послуги по зберіганню нафти в розмірі, у порядку та в терміни відповідно до розділу 4 цього Договору.

Розділом 4 Договору зберігання встановлено, що Поклажодавець здійснює оплату послуг Зберігачу за зберігання нафти, яка включає в себе витрати на зберігання нафти та інші додаткові послуги, пов'язані з прийняттям нафти на зберігання (п. 4.1.). Поклажодавець здійснює оплату вартості послуг по зберіганню нафти, виходячи з їх фактичних обсягів, що знаходились на зберіганні, і періоду зберігання таких обсягів нафти, котрі (фактичні обсяги нафти та період їх зберігання) визначаються відповідно до оформлених Сторонами актів приймання- передачі нафти зі зберігання/на зберігання (п.4.2.). Ціна (тариф) послуг зі зберігання однієї нетто тонни нафти та тарифи інших послуг визначається на момент передачі, та вказується у відповідних Додаткових угодах до Договору (п. 4.3.). Оплата вартості послуг по зберіганню нафти здійснюється Поклажодавцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Зберігача протягом 60 (шістдесяти) банківських днів від дати виписки Зберігачем рахунку-фактури на оплату послуг по зберіганню, оформленого на підставі «Акту наданих послуг по зберіганню нафти» (п. 4.4.). «Акт наданих послуг по зберіганню нафти»: є документом, що підтверджує факт надання Зберігачем послуг по зберіганню нафти і прийняття таких послуг Поклажодавцем; складається Зберігачем, підписується уповноваженою особою останнього і направляється Поклажодавцеві до 10-го числа місяця, наступного за звітним; у випадку відсутності заперечень у Поклажодавця, підписується уповноваженим представником Поклажодавця, скріплюється печаткою останнього і повинен бути повернутий Зберігачеві протягом 5 (п'яти) календарних днів після одержання його Поклажодавцем від Зберігача (п. 4.5.). У випадку незгоди Поклажодавця на підписання «Акта наданих послуг по зберіганню нафти», він зобов'язаний у 5-ти денний термін після одержання такого акту надати Зберігачеві письмове мотивоване повідомлення про свою незгоду підписання акту. У випадку не одержання Зберігачем протягом вищезазначеного 5-ти денного строку, підписаного з боку Поклажодавця «Акта наданих послуг по зберіганню нафти» або письмового мотивованого повідомлення останнього про незгоду на підписання такого акту, вважається, що послуги по зберіганню нафти за звітний місяць надані Зберігачем та прийняті Поклажодавцем у повному обсязі згідно «Акту наданих послуг по зберіганню нафти», підписаного Зберігачем в односторонньому порядку, і Поклажодавець зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за надані послуги по зберіганню нафти відповідно до такого акту (п. 4.6.). Зберігач має право на відшкодування витрат, пов'язаних з організацією доставки нафти, зберігання якої він здійснював, до місця, визначеного Поклажодавцем у вимозі про повернення нафти (п. 4.8.). Відшкодування зазначених витрат Зберігача здійснюється Поклажодавцем на підставі окремих рахунків, які виставляються Зберігачем, протягом п'яти днів з моменту їх отримання (п. 4.9.).

30.03.2020 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р., відповідно до якої сторони погодили викласти п. 4.3. Договору зберігання в наступній редакції:

« 4.3. Ціна (тариф) зберігання нафти становить -2,57 гривень за тонну нетто нафти, що знаходиться на зберіганні на умовах даного Договору, за кожну добу зберігання, крім того ПДВ 0,51 гривні, усього вартість послуг зі зберігання тонни нетто нафти в добу з ПДВ складає 3,08 гривень. Нарахування вартості послуг зі зберігання нафти починається від дати, наступної за датою акта приймання-передачі нафти на зберігання».

10.04.2020 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р., відповідно до якої сторони погодили викласти п. 4.8. Договору зберігання в наступній редакції:

« 4.8. Додатково до послуг зі зберігання, передбачених Договором, Зберігач зобов'язується за плату і за рахунок Поклажодавця виконати та/або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням нафти автомобільнім, залізничним транспортом та/або трубопровідним транспортом до місця, визначеного Поклажодавцем.

Зберігач має право на відшкодування витрат, пов'язаних з організацією доставки нафти, зберігання якої він здійснював, до місця, визначеного Поклажодавцем, у вимозі про повернення нафти.

Відшкодуванню підлягає: - вартість наливу нафти - 60,00 грн. з ПДВ за 1 тонну брутто;

- вартість залізничного тарифу -у відповідності із тарифами АТ «Укрзалізниця»;

- вартість послуг по обов'язковому страхуванню небезпечних вантажів -у відповідності з діючим договором Зберігача;

- вартість послуг з охорони та супроводження вантажів залізничним транспортом - у відповідності з діючим договором Зберігача;

- плата за організацію доставки нафти - 3% від вартості залізничного тарифу».

На виконання умов Договору зберігання, в квітні 2020 року позивач надав відповідачу послуги по зберіганню нафти на загальну суму 143641,42 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом наданих послуг по зберіганню нафти від 30.04.2020 р.

Також, відповідно до Звіту № 1 відшкодування витрат по відвантаженню нафти за квітень 2020 року, Акту № 1 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. та Акту № 2 відшкодування витрат від 30.04.2020 р., у квітні 2020 року позивачем надані послуги по перевезенню нафти залізничним транспортом на підставі Договору № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. на суму 3191052,09 грн., які відповідач повинен був оплати позивачу.

Акт наданих послуг по зберіганню нафти від 30.04.2020 р., Звіт № 1 відшкодування витрат по відвантаженню нафти за квітень 2020 року, Акт № 1 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. та Акт № 2 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. підписані відповідачем без зауважень.

Порушуючи умови Договору зберігання, відповідач не оплатив позивачу послуги по зберіганню нафти та не відшкодував витрати по перевезенню нафти, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3334693 грн. 51 коп.

Між сторонами підписано Акти звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2023р., станом на 01.11.2024 р. та станом на 31.12.2024 р., відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. становить 3334693 грн. 51 коп.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату, передбачених п. 4.4. та п. 4.9. Договору зберігання. Відсутність рахунків, в яких містяться банківські реквізити для оплати, позбавляє можливості відповідача виконати свої зобов'язання щодо оплати. На думку відповідача, відсутність рахунку на оплату свідчить про відсутність прострочення виконання обов'язку з оплати.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 ЦК України). Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання (ч. 1 ст. 947 ЦК України).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Акт наданих послуг по зберіганню нафти від 30.04.2020 р., Звіт № 1 відшкодування витрат по відвантаженню нафти за квітень 2020 року, Акт № 1 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. та Акт № 2 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. до Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р., які підписані відповідачем без зауважень, підтверджують надання позивачем послуг по зберіганню нафти та витрати позивача, пов'язані з організацією доставки нафти.

Щодо твердження відповідача про те, що відсутність рахунків на оплату, в яких містяться банківські реквізити для оплати, позбавляє можливості відповідача виконати свої зобов'язання щодо оплати, а отже у відповідача не настав строк виконання зобов'язань перед позивачем щодо сплати наданих послуг, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

У підписаних сторонами Акті наданих послуг по зберіганню нафти від 30.04.2020 р., Акті № 1 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. та Акті № 2 відшкодування витрат від 30.04.2020 р. до Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. вказано банківські реквізити сторін.

Відсутність рахунку на оплату не свідчить про відсутність обов'язку відповідача оплачувати надані послуги, оскільки факт надання послуг та їх вартість підтверджується підписаними сторонами відповідними Актами наданих послуг та відшкодування витрат. Відсутність рахунку не спростовує факту надання позивачем послуг відповідно до умов Договору зберігання та отримання таких послуг відповідачем.

Відсутність доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату не свідчить про те, що відповідач був позбавлений можливості на підставі наявних у нього документів, зокрема Актів наданих послуг та відшкодування витрат, визначити вартість наданих послуг за Договором зберігання і оплати такі послуги.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з вимогою про надання рахунків на оплату.

Корім того, підписання відповідачем Актів звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2023р., станом на 01.11.2024 р. та станом на 31.12.2024 р. свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. у розмірі 3334693,51 грн.

Отже доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, суперечать фактичним обставинам справи та не спростовують обов'язку відповідача здійснити оплату за послуги зберігання нафти згідно Договору на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» про стягнення 3334693 грн. 51 коп. заборгованості за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до підпункту 3) пункту 21 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» про стягнення 3334693 грн. 51 коп. заборгованості подана до суду в електронній формі.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 40016,32 грн. (3334693,51 грн.*1,5%*0,8).

Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.2026р. про відкриття провадження у даній справі задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позову та постановлено відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір за розгляд позовної заяви у цій справі у розмірі 40016,32 грн. слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» про стягнення 3334693 грн. 51 коп. заборгованості за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. - задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» (вул. Північна, буд. 2, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000; ідентифікаційний код 14343703) на користь Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина» (вул. Бориславська, буд.82, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00152388) заборгованість за Договором на надання послуг зі зберігання нафти № УЗВ-58-15 від 30.03.2020 р. у розмірі 3334693 грн. 51 коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» (вул. Північна, буд. 2, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000; ідентифікаційний код 14343703) в дохід Державного бюджету України 40016 грн. 32 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 квітня 2026 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.