просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
06 квітня 2026 року м.Харків Справа № 913/51/25
Провадження №10/913/51/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи №913/51/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул.Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116)
до відповідача - Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області (місцезнаходження: вул.Шкільна, буд. 1, смт.Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500)
про стягнення 176077 грн 30 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021 в розмірі 176077 грн 30 коп., з яких: 112294 грн 21 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 23761 грн 46 коп. - пеня, 8377 грн 80 коп. - 3% річних, 31643 грн 83 коп. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 112294 грн 21 коп., що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/51/25. Справу №913/51/25 постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Провадження у справі №913/51/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області про стягнення 176077 грн 30 коп. - зупинено до оприлюднення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.10.2025 поновлено провадження у справі №913/51/25.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.12.2025 провадження у справі №913/51/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області про стягнення 176077 грн 30 коп. зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.02.2026 поновлено провадження у справі №913/51/25.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адресою Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області значиться: вул.Шкільна, буд. 1, смт.Мілове, Старобільський район, Луганська область.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на даний час.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією, до якого включена Міловська селищна територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 24.02.2022 й до теперішнього часу.
Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ "Укрпошта".
Відповідач повідомлявся про відкрите судове провадження у справі №913/30/25 шляхом направлення копії ухвали суду на електронну пошту відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: gimnazija54@ukr.net, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованої в Автоматизованій системи документообігу суду, а також, шляхом розміщення оголошення на сторінці Господарського суду Луганської області на офіційному веб-порталі «Судова влада».
З огляду на викладені обставини, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.
Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.02 у справі №913/51/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
09.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Міловським ліцеєм Міловської селищної ради Луганської області (споживач) було укладено договір постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. п. 2.1, 2.1.3, 2.2, 2.3 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 по грудень 2022 року в кількості 8 тис. куб. метрів. Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача. Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
За змістом п. 2.4 договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Згідно з п. п.3.1, 3.5 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Умовами пп. 3.5.2, 3.5.3 п. 3.5 передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Відповідно до пп. 3.5.4. п. 3.5 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до п.4.1., п.4.3. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ -13658 грн 42 коп.; крім того ПДВ за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136 грн 576 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 86 коп. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за договором становить 16554 грн 00 коп. Загальна вартість договору на дату укладання становить 1562449 грн 29 коп., крім того ПДВ 312489 грн 86 коп., разом з ПДВ - 1874939 грн 15 коп.
Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Приписами п. 7.1, п. 7.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і договором. У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. п. 10.1- 10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до " 31" грудня 2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов договору постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в листопаді 2021 за актом приймання - передачі від 30.11.2021 в обсязі 5,01600 тис.куб.метрів на загальну суму 83034 грн 84 коп. З ПДВ, в грудні 2021 за актом приймання - передачі від 31.12.2021 в обсязі 7,79600 тис.куб.метрів на загальну суму 129054 грн 95 коп. з ПДВ, в січні 2022 за актом приймання - передачі від 31.01.2022 в обсязі 8,95951 тис.куб.метрів на загальну суму 148315 грн 68 коп. з ПДВ та в лютому 2022 року за актом приймання-передачі від 28.02.2022 в обсязі 6,00900 тис.куб.метрів на загальну суму 99472 грн 97 коп. з ПДВ, та на підтвердження обсягів споживання природного газу позивач долучив також до матеріалів справи роздруківки з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача.
Позивачем зазначено, що вищезазначені акти приймання - передачі відповідачем підписані не були, у зв'язку з чим, обсяг спожитого газу позивачем було встановлено на підставі даних з інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, а вартість визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно п.3 розділу І постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу" постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
У відповідності до п.1 розділу ІІ постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п.12, п.13 розділу ІІ 12. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 "Про затвердження Правил постачання природного газу" розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.
Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.
За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Міловським ліцеєм Міловської селищної ради Луганської області договору постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ загальним об'ємом 27,78051 тис.куб.метрів на загальну суму 459878 грн 44 коп., а саме: в листопаді 2021 природний газ в обсязі 5,01600 тис.куб.метрів на загальну суму 83034 грн 84 коп. з ПДВ, грудні 2021 року природний газ в обсязі 7,79600 тис.куб.метрів на загальну суму 129054 грн 95 коп. з ПДВ, в січні 2022 природний газ в обсязі 8,95951 тис.куб.метрів на загальну суму 148315 грн 68 коп. з ПДВ та в лютому 2022 року природний газ в обсязі 6,00900 тис.куб.метрів на загальну суму 99472 грн 97 коп. з ПДВ.
Крім того, факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС та обсяг спожитого відповідачем газу підтверджується листом оператора ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-24-16724 від 01.11.2024 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0007D640300H; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0007D640300H (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Міловський ліцей Міловської селищної ради Луганської області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS0007D640300H.
Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0007D640300H підтверджено, що у період з 12.11.2021 по 01.03.2022 відповідач був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0007D640300H, внесені в алокацію вказаного постачальника та становлять в період з 12.11.2021 по 30.11.2021- 5016,00 м3, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 7796,00 м3, з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 8959,51 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 6009,00 м3.
Разом з цим, суд звертає увагу, що згідно з умовами п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
У пункті 5.1 договору сторони погодили зокрема, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Таким чином, на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не було надано позивачу актів розподілу природного газу, позивачем, керуючись приписами п.3.5 договору постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021, визначено обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, та складено акти приймання передачі природного газу в листопаді 2021 від 30.11.2021 в обсязі 5,01600 тис.куб.метрів на загальну суму 83034 грн 84 коп. з ПДВ, грудні 2021 року природний газ в обсязі 7,79600 тис.куб.метрів на загальну суму 129054 грн 95 коп. з ПДВ, в січні 2022 природний газ в обсязі 8,95951 тис.куб.метрів на загальну суму 148315 грн 68 коп. з ПДВ та в лютому 2022 року природний газ в обсязі 6,00900 тис.куб.метрів на загальну суму 99472 грн 97 коп. з ПДВ.
При цьому, будь яких заперечень, претензій, зауважень щодо складених актів приймання-передачі та поставленого природного газу в обсягах, зазначених в актах, відповідачем на адресу позивача не направлялось, обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів відповідачем не заявлялось. Таким чином, не надавши позивачу обґрунтовану відмову від підписання актів приймання передачі природного газу в листопаді, грудня 2021, січні - лютому 2022, відповідач фактично погодив поставку природного газу за період з листопада 2021 по лютий 2022 в розмірі 27,78051 тис.куб.метрів на загальну суму 459878 грн 44 коп. Доказів того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на Інформаційній платформі щодо остаточної алокації відбору газу відповідача за спірний період, є неповними чи недостовірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача, відповідачем до суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача - Міловський ліцей Міловської селищної ради Луганської області (ЕІС-код 56XS0007D640300H), спожитий відповідачем природний газ у період з листопада 2021 по лютий 2022 в загальному обсязі 27,78051 тис.куб.метрів, є встановленим, а вартість природного газу, отриманого відповідачем у листопаді 2021-лютому 2022 року, визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації (п. 7 ч. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 ст. 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території" Закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на даний час.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією, до якого включена Міловська селищна територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 24.02.2022 й до теперішнього часу.
Разом з цим, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача - Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області значиться: вул.Шкільна, буд. 1, смт.Мілове, Старобільський район, Луганська область.
Оскільки територія Міловської селищної територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, господарський суд дійшов висновку, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" поширюються на такі території з урахування ч. 1 цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
З урахуванням викладеного, судом зазначено, що в період тимчасової окупації Міловської селищної територіальної громади починаючи з 24.02.2022, постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" природного газу Міловському ліцею Міловської селищної ради Луганської області відповідно до положень 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є забороненим.
За таких обставин, за розрахунком суду, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області (ЕІС-код 56XS0007D640300H), об'єм та вартість поставленого позивачем відповідачу природного газу за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 складає 5,79500 тис.куб.метрів на загальну суму 95930 грн 40 коп.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем свої зобов'язання щодо поставки природного газу були здійснені належним чином, що підтверджується витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача, в свою чергу відповідачем свої зобов'язання за укладеним договором, зі своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ належним чином не виконані, здійснено часткову оплату за поставлений природний газ в січні 2022 в розмірі 135494 грн 44 коп., що підтверджується банківською випискою по поточному рахунку відповідача, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений природний газ в загальному розмірі 108751 грн 64 коп., в тому числі за поставлений природний газ у січні 2022 в розмірі 12821 грн 24 коп., у лютому 2022 в розмірі 95930 грн 40 коп., та доказів протилежного суду надано не було, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у січні - лютому 2022 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 108751 грн 64 коп. В іншій частині вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений газ за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За умовами п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.
Судом встановлено, що згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з 16.03.2022 по 15.09.22 на суму 12821 грн 24 коп. в розмірі 2399 грн 15 коп., суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов'язанням лютого 2022 за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.2022 на суму 99472 грн 97 коп. в розмірі 21011 грн 97 коп., судом встановлено, що позивачем допущено помилки, а саме не враховано положення ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки територія місцезнаходження відповідача починаючи з 24.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією та постачання природного газу на період тимчасової окупації є забороненим.
За розрахунком суду, сума пені за зобов'язанням лютого 2022 за загальний період з 16.04.2022 по 15.10.22 на суму боргу 95930 грн 40 коп., яка підлягає задоволенню становить 20263 грн. 65 коп.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 22662 грн 80 коп.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з 16.03.2022 по 30.09.2024 на суму 12821 грн 24 коп. в розмірі 979 грн 24 коп., суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язанням лютого 2022 загальний період з 16.04.2022 по 30.09.2024 на суму 99472 грн 97 коп. в розмірі 7343 грн 97 коп., судом встановлено, що позивачем допущено помилки, а саме не враховано положення ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки територія місцезнаходження відповідача починаючи з 24.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією та постачання природного газу на період тимчасової окупації є забороненим.
За розрахунком суду, сума 3% річних за зобов'язанням лютого 2022 за загальний період з 16.04.2022 по 30.09.2024 на суму боргу 95930 грн 40 коп., яка підлягає задоволенню становить 7082 грн. 43 коп.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 8061 грн 67 коп.
Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати.
Перевіривши, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язанням січня 2022 за загальний період з квітня 2022 по вересень 2024 на суму 12821 грн 24 коп. в розмірі 4062 грн 66 коп., суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства.
Перевіривши, наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язанням лютого 2022 за період з травня 2022 по вересень 2024 року на суму 99472 грн 97 коп. в розмірі 27581 грн 17 коп., судом встановлено, що позивачем допущено помилки, а саме не враховано положення ст.ст. 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки територія місцезнаходження відповідача починаючи з 24.02.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією та постачання природного газу на період тимчасової окупації є забороненим.
За розрахунком суду, інфляційні втрати за зобов'язанням лютого 2022 за загальний період з травня 2022 по вересень 2024 року на суму боргу 95930 грн 40 коп., які підлягають задоволенню становлять 26598 грн. 94 коп.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 30661 грн 60 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: з відповідача слід стягнути на користь позивача основну заборгованість в сумі 108751 грн 64 коп., пеню в сумі 22662 грн 80 коп., 3% річних в сумі 8051 грн 67 коп. та інфляційні втрати в сумі 30661 грн 60 коп. В іншій частині слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області про стягнення 176077 грн 30 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Міловського ліцею Міловської селищної ради Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованість за договором постачання природного газу №11-1038/21-БО-Т від 09.11.2021 в розмірі 170137 грн 71 коп., з яких: 108751 грн 64 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 22662 грн 82 коп. - пеня, 8051 грн 67 коп. - 3% річних, 30661 грн 60 коп. - інфляційні втрати, витрати зі сплати судового збору в сумі 2340 грн 69 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.В інший частині позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (місцезнаходження: вул.Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676).
Відповідач: Міловський ліцей Міловської селищної ради Луганської області (місцезнаходження: вул.Шкільна, буд. 1, смт.Мілове, Старобільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код юридичної особи 26522003).
Повне рішення складено 06.04.2026.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ