вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа № 911/3325/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Коваленко Таїсії Валеріївни, с. Копачів, Обухівський район, Київська область
про стягнення 44 751, 37 грн
ТОВ «Бізнес Позика» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ФОП Коваленко Таїсії Валеріївни про стягнення 12 931, 40 грн основної заборгованості по кредиту, 31 819, 97 грн процентів за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом згідно з Договором № 473283-КС-003 про надання кредиту від 24.11.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/3325/25 за позовом ТОВ “Бізнес позика» до ФОП Коваленко Таїсії Валеріївни про стягнення 44 751, 37 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Крім того, даною ухвалою витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» інформацію, а саме: підтвердження чи спростування факту випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття під неї банківського рахунку на ім'я Коваленко Таїсія Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 24.11.2023 р. (дата видачі кредиту) по 10.05.2024 р. (дата закінчення терміну кредитування).
24.11.2025 р. до канцелярії суду від Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-251105/49259-БТ від 10.11.2025 р., разом із доданою до нього випискою за договором б/н за період 24.11.2023 р. - 10.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.
11.02.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшла заява б/н від 11.02.2026 р. про продовження строку на подання відзиву, в якій він просить суд продовжити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви і про необхідність її задоволення.
18.02.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 17.02.2026 р. на позовну заяву, що долучений судом до матеріалів справи, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
20.02.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 20.02.2026 р., що була долучена судом до матеріалів справи, у якій він підтримав позовну вимоги у повному обсязі та просив суд поновити строк для подання доказів у справі.
За наслідками розгляду заяви позивача викладеної у відповіді на відзив про поновлення строку для подання доказів у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви і про необхідність її задоволення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
24.11.2023 р. між позивачем (надалі - Кредитодавець) та відповідачем (надалі - Позичальник) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію» було укладено договір про надання кредиту (електронна форма) № 473283-КС-003, згідно з умов п. 1. якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000, 00 грн (Тринадцять тисяч грн) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір).
Тип Кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Стандартна процентна ставка: в день 2, 00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1, 15226924, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 1 950, 00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 13 000, 00 грн.
Термін дії Договору до 10.05.2024 р.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 33 840, 00 грн.
Згідно з п. 2. Договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 3. Договору сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка:
№ платежу ДатаЗалишок по основній сумі кредитуПроценти за користування кредитом (1)Частковий платіж основної суми (2)Комісія за надання Кредиту (3)Загальний платіж (1+2+3)
108.12.202313 000, 002 247, 00 573, 002 820, 00
222.12.202313 000, 002 097, 20 722, 802 820, 00
305.01.202413 000, 002 097, 2068, 60654, 202 820, 00
419.01.202412 931, 402 086, 00734, 00 2 820, 00
502.02.202412 197, 401 967, 70852, 30 2 820, 00
616.02.202411 345, 101 830, 22989, 78 2 820, 00
701.03.202410 355, 321 670, 481 149, 52 2 820, 00
815.03.20249 205, 801 485, 121 334, 88 2 820, 00
929.03.20247 870, 921 269, 661 550, 34 2 820, 00
1012.04.20246 320, 581 019, 621 800, 38 2 820, 00
1126.04.20244 520, 20729, 122 090, 88 2 820, 00
1210.05.20242 429, 32390, 682 429, 32 2 820, 00
Усього 18 890, 00 13 000, 00 1 950, 00 33 840, 00
Пунктом 6 Договору визначено, що Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Згідно з п. 14 Договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України.
На виконання умов договору про надання кредиту (електронна форма) № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. позивачем було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 13 000, 00 грн, що підтверджується підтвердженням ТОВ “Профітгід» щодо здійснення переказу грошових коштів, випискою АТ КБ “ПриватБанк» по рахунку Коваленко Т. В. за договором б/н за період 24.11.2023 р. - 10.05.2024 р., наявними у матеріалах справи.
За період дії договору про надання кредиту (електронна форма) № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок щодо повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 8 469, 71 грн, з яких 1 950, 00 грн комісії за надання кредиту, 68, 60 грн по тілу кредиту, 6 451, 11 грн відсотків за користування кредитом, що підтверджується квитанцією № 40201-53057-38973 від 08.12.2023 р. на суму 2 820, 00 грн, квитанцією № 40367-55438-73653 від 27.12.2023 р. на суму 2 820, 00 грн, квитанцією № 40531-68138-12084 від 15.01.2024 р. на 2 829, 71 грн, розрахунком заборгованості станом на 11.10.2019 р., розрахунком заборгованості станом на 10.01.2023 р., довідкою про стан заборгованості Фізичної особи-підприємця Коваленко Таїсії Валеріївни за договором № 473283-КС-003 про надання кредиту від 24.11.2023 р., розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 23.10.2025 р. за кредитним договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р., іншими доказами та відповідними виписками з банківського рахунку, наявними в матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 цього ж кодексу передбачено,Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 цього ж кодексу якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1-2 ст. 10561 цього ж кодексу процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 639 цього ж кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною 1 ст. 3 Закону Україну “Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем;
одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 10 цього ж закону електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.
Частиною 1, 3-8 ст. 11 цього ж закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
5. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
6. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
7. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
8. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до ст. 12 цього ж закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом згідно з договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. про надання кредиту (електронна форма) не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 44 751, 37 грн, з якої 12 931, 40 грн основна заборгованість по тілу кредиту, 31 819, 97 грн основна заборгованість по сплаті відсотків по кредиту, що підтверджується пропозицією укласти договір (оферта) № 473283-КС-003 про надання кредиту (Електронна форма), прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 473283-КС-003 про надання кредиту (Електронна форма), договором № 473283-КС-003 про надання кредиту (Електронна форма), підтвердженням ТОВ “Профітгід» щодо здійснення переказу грошових коштів, випискою АТ КБ “ПриватБанк»по рахунку Коваленко Т. В. за договором б/н за період 24.11.2023 р. по 10.05.2025 р., візуальними формами послідовності дій Клієнта, анкетою клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com), правилами відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям) Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика», затверджені наказом директора ТОВ “Бізнес позика» від 27.06.2022 р. № 13-ОД, квитанцією № 40201-53057-38973 від 08.12.2023 р. на суму 2 820, 00 грн, квитанцією № 40367-55438-73653 від 27.12.2023 р. на суму 2 820, 00 грн, квитанцією № 40531-68138-12084 від 15.01.2024 р. на 2 829, 71 грн, розрахунком заборгованості станом на 11.10.2019 р., розрахунком заборгованості станом на 10.01.2023 р., довідкою про стан заборгованості Фізичної особи-підприємця Коваленко Таїсії Валеріївни за договором № 473283-КС-003 про надання кредиту від 24.11.2023 р., розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 23.10.2025 р. за кредитним договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р., наявними в матеріалах справи.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 23.09.2019 р. у справі № 910/10254/18 виснував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по своєчасному поверненню у повному обсязі кредиту, плати процентів за користування кредитом згідно з договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві б/н від 17.02.2026 р. на позовну заяву, щодо відсутності первинних документів, які підтверджують отримання позики та користування нею, а також дострокової сплати тіла кредиту є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано підтвердження ТОВ «Профітгід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з якого 24.11.2023 р. ТОВ «Профітгід» на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Профітгід», здійснило переказ грошових коштів на рахунок отримувача - Коваленко Т. В. у розмірі 13 000, 00 грн відповідно до кредитного договору № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. Крім того, позивач у своїй позовній заяві просив витребувати у АТ КБ “ПриватБанк» інформацію, щодо підтвердження випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття банківського рахунку на ім'я відповідача та виписки про рух коштів по вказаній банківській карті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 р. у справі № 911/3325/25 витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» відповідну інформацію.
Відповідно до виписки АТ КБ “ПриватБанк» про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_1 , відкритої на ім'я Коваленко Т. В., на вказану банківську картку 24.11.2023 р. було здійснено зарахування коштів у розмірі 13 000, 00 грн.
Пунктом 3. Договору встановлено графік платежів, відповідно до якого Позичальник здійснює оплату по тілу кредиту (основній сумі заборгованості), відсотків за користування кредитними коштами, комісії за надання кредиту.
Пунктом 6 Договору визначено, що Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Відповідно до графіку здійснення платежів, передбаченого умовами договору, відповідачем було здійснено сплату комісії за надання кредиту, часткове повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату на загальну суму 8 464, 71 грн, розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 23.10.2025 р. за кредитним договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р., наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що на підтвердження надання кредитних коштів відповідачу, користування відповідачем кредитними коштами та сплати комісії за надання кредиту, часткових повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, відповідно до графіку платежів передбаченого умовами Договору, додано всіх належних та допустимих доказів.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 12 931, 40 грн за договором № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві б/н від 17.02.2026 р. на позовну заяву, щодо неправомірності нарахування банком плати за кредит, а саме комісійної винагороди за надання кредиту та відсотків за користування кредитом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2024 р. у справі № 910/5225/23 зазначив, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Верховний Суд виходить з того, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору, 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Як було зазначено вище, згідно з п. 1 договору № 473283-КС-003 від 24.11.2023 р. про надання кредиту (електронна форма) Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 13 000, 00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 2, 00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1, 15226924, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 1 950, 00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 13 000, 00 грн. Термін дії Договору до 10.05.2024 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 33 840, 00 грн.
Як було зазначено вище, згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, відповідач керуючись принципом свободи договору взяв на себе відповідне зобов'язання щодо повернення кредиту в строк до 24 тижнів, сплати процентів за наданий йому кредит, що складається з комісії за надання кредиту та стандартної/зниженої процентної ставки в день та враховуючи відсутність підстав щодо невиконання даного обов'язку (розірвання договору за взаємною домовленістю сторін; розірвання договору в судовому порядку; відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду), дане зобов'язання є обов'язковим до виконання відповідачем.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача про стягнення 31 819, 97 грн відсотків за користування кредитом є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваленко Таїсії Валеріївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика» (01133, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ; ідентифікаційний код 41084239) 12 931 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн 40 (сорок) коп. основної заборгованості по кредиту, 31 819 (тридцять одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн 97 (дев'яносто сім) коп. основної заборгованості по сплаті відсотків по кредиту та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца