ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2026Справа № 910/1061/26
Господарський суд міста Києва, у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» адвоката Чешковського Володимира Анатолійовича про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справ №910/1061/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", м. Київ
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення 1 391 154,72 грн
У провадженні судді Господарського суду міста Києва Демидової М.О. перебуває справа за вказаним позовом, судове засідання протокольною ухвалою від 31.03.2026 призначено на 21.04.2026.
01.04.2026 представником Акціонерного товариства «Українська залізниця», адвокатом Чешковським Володимиром Анатолійовичем, подано заяву про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26.
Вказана заява мотивована упередженістю та необ'єктивністю судді, що полягають у наступних висловлюваннях:
- «вже 16 років розглядаю спори із залізницею, тому добре знаю, що це за підприємство» (скаржник зазначив, що цей вислів було виказано суддею у негативному контексті. Стосовно іншої сторони спору таких тверджень суддя не висловлювала).;
- «То ви ж нічого не надали..» (скаржник зазначив, що АТ «Українська залізниця», до відзиву було надано 30 найменувань документів).
Ухвалою від 02.04.2026 суддею Демидовою М.О. було визнано відвід судді необґрунтованим, матеріали справи №910/1061/26 та заяву про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду вказаної заяви.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи №910/1061/26, визначено суддю Морозова С.М, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене, розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Українська залізниця», адвоката Чешковського В.А., про відвід судді Демидової М.О. у справі №910/1061/26, Суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Заява представника відповідача про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26 обґрунтована тим, що суддею, у негативному контексті, в підготовчому засіданні 31.03.2026 року було промовлено наступне: «вже 16 років розглядаю спори із залізницею, тому добре знаю, що це за підприємство.». При цьому, як зазначає скаржник, не зважаючи на подачу до суду відповідачем разом із відзивом 30 найменувань документів, суддею, в засіданні, сказано: «То ви ж нічого не надали…».
Викладене, на думку заявника, свідчить про упередженість судді та ставить під сумнів об'єктивність під час розгляду справи №910/1061/26.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником відповідача доказів на підтвердження особистої упередженості судді Демидової М.О. у вирішенні спору в даній справі не надано.
При цьому, наявність обставин щодо розгляду суддею протягом 16 років спорів певної категорії справ або спорів за участю конкретних суб'єктів господарювання, не має наслідком наявність упередженості чи відсутність об'єктивності, а твердження скаржника лише має загальний характер незгоди із процесуальними рішеннями (ухвалами) судді, які полягали у дослідженні доказів щодо розгляду справи.
Отже, необхідно зазначити, що доводи представника відповідача не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями судді.
Водночас, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, визначені у заяві представника АТ «Українська залізниця», адвоката Чешковського Володимира Анатолійовича, про відвід судді Демидової М.О. у справі №910/1061/26 обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Демидової М.О.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, -
1. У задоволенні заяви представника АТ «Українська залізниця», адвоката Чешковського Володимира Анатолійовича, про відвід судді Демидової М.О. від розгляду справи №910/1061/26 відмовити.
2. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя C. МОРОЗОВ