вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
01 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1096/23 (907/1477/25)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю,
розглянувши матеріали справи № 907/1096/23(907/1477/25),
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача Державного підприємства «Солотвинський солерудник», смт. Солотвино Тячівського району Закарпатська області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича, м. Суми
про стягнення 502 740,01 грн
у межах справи № 907/1096/23 за заявою
кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород
до боржника Державного підприємства «Солотвинський солерудник», смт. Солотвино Тячівського району Закарпатська області
про банкрутство,
За участі представників сторін:
позивача - Ващук А.С., в порядку самопредставництва (в залі суду);
відповідача - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Шаматрін Євгеній Миколайович (в режимі ВКЗ).
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник», в якій він просить відкрити провадження у справі про банкрутство ДП «Солотвинський солерудник» і визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області до ДП «Солотвинський солерудник» у розмірі 8 420 433.38 грн., зокрема зобов'язання з податків (4 493 578.24 грн. сума основного грошового зобов'язання, 552 974.35 грн. штрафна санкція, 2 072 165.59 грн. - пеня), зобов'язання з ЄСВ у розмірі 1 219 943.20 грн. (954 679.17 грн. - сума основного грошового зобов'язання, 71 604.97 грн. - сума штрафної санкції, 193 659.06 грн. - пеня), 21 472.00 грн. - сплачений судовий збір і 60 300.00 грн. - авансування винагороди арбітражного керуючого.
Ухвалою від 20 березня 2024 року суд постановив відкрити провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник» та визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області на загальну суму 8 420 433.38 грн., зокрема зобов'язання зі сплати податків та обов'язкових платежів (4 493 578.24 грн. суми основного грошового зобов'язання - включити до 3 черги, 552 974.35 грн. штрафні санкції - включити до 6 черги, 2 072 165.59 грн. пені - включити до 6 черги), зобов'язання з ЄСВ у розмірі 1 219 943.20 грн. (954 679.17 грн. суми основного грошового зобов'язання - включити до 2 черги, 71 604.97 грн. - суми штрафної санкції - включити до 6 черги, 193 659.06 грн. пені - включити до 6 черги), 21 472.00 грн. судового збору та 60 300.00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому включити до 1 черги та внести їх до реєстру вимог кредиторів боржника (з урахуванням ухвали від 02.07.2024).
Крім того, вказаною ухвалою суд постановив:
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо Державного підприємства «Солотвинський солерудник»;
- ввести процедуру розпорядження майном Державного підприємства «Солотвинський солерудник»;
- призначити розпорядником майна Державного підприємства «Солотвинський солерудник» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича;
- встановити оплату послуг арбітражному керуючому Шаматріну Євгенію Миколайовичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області;
- заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності);
- встановити розпоряднику майна боржника строк до 10.05.2024 для подачі до Господарського суду Закарпатської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстр вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду;
- визначити дату проведення попереднього судового засідання у справі на 18.06.2024 на 10:00 год;
- встановити розпоряднику майна боржника строк до 20.05.2024 для проведення інвентаризації майна боржника, результати якої подати до справи;
- офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник» у встановленому законодавством порядку;
- зобов'язати розпорядника майна боржника виконати вимоги п. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, надати суду до дня попереднього судового засідання письмовий звіт та аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, його становища на ринках із висновками щодо наявності/відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності (загрози неплатоспроможності).
- повторно зобов'язати Державне підприємство «Солотвинський солерудник» надати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з відповідними відомостями, що мають значення для розгляду справи, заяви і клопотання боржника по суті справи та з процесуальних питань та додатками, визначеними приписами ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, а також докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі на виконання ч. 1 ст. 96 КУзПБ.
- зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України, як засновника боржника, та Фонд державного майна України, як орган управління боржника, які залучені до участі у справі про банкрутство ДП «Солотвинський солерудник» ухвалою суду від 14.12.2023 року в межах даної справи, до дня попереднього судового засідання надати суду письмові пояснення з пропозиціями щодо подальших дій стосовно банкрутства «Солотвинський солерудник», зокрема доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
26 березня 2024 року суд офіційно оприлюднив повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник».
В межах цієї справи про банкрутство Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення з Державного підприємства «Солотвинський солерудник» 502 740,01 грн заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 та №2 відповідно до п.п. «а», «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з жовтня по грудень 2025 року.
Ухвалою від 12 січня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначив судове засідання на 11 лютого 2026 року.
За наслідками проведеного судового засідання, ухвалою від 11 лютого 2026 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича та відклав судове засідання на 04 березня 2026 року.
У зв'язку з призначенням судді Андрейчука Л.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 року № 02-02/3/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/1096/23, у межах якої здійснюється розгляд даної справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1096/23 (907/1477/25) визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2026.
Ухвалою від 06 березня 2026 року суд постановив справу № 907/1096/23 (907/1477/25) прийняти до провадження та призначив судове засідання у справі на 01 квітня 2026 року.
Представник позивача у судовому засіданні 01.04.2026 позовні вимоги підтримав з визначених у позовній заяві підстав, надав суду пояснення щодо спірних правовідносин.
Розпорядник майна в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвал від 11.02.2026 та 06.03.2026 рекомендованим повідомленням на адресу Державного підприємства «Солотвинський солерудник», отримання яких підтверджується повідомленнями про вручення від 06.03.2026 року та 17.03.2026 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з приписами ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на вищенаведене та ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 06.03.2026 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
В порядку ст. 240 ГПК України скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 01.04.2026 року.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем законодавчо встановленого обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та Списком № 2 (відповідно до п. «а», «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Позивач зазначає, що право працівників ДП «Солотвинський солерудник» на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено судовими рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду та Господарського суду Закарпатської області від 23 квітня 2025 року у справі №907/1096/23 (260/8750/24).
У зв'язку з тим, що у встановлені строки відповідачем самостійно не сплачено кошти за період з жовтня по грудень 2025 року, у нього виникла заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області у розмірі 502 740,01 грн, з вимогами про стягнення якої подано цей позов.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відзив на позов відповідачем та/або розпорядником майна не подано.
Державне підприємство «Солотвинський солерудник» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що громадяни : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 ОСОБА_52 , ОСОБА_53 ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , - працювали на Державному підприємстві «Солотвинський солерудник» в шкідливих умовах праці повний робочий день за Списком № 1 та Списком № 2 відповідно до п. «а», «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - вказані обставини дали їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджено рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду та Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23 квітня 2025 року у справі №907/1096/23 (260/8750/24).
На підтвердження розміру позовних вимог до матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, за період з жовтня по грудень 2025 року, за Списком № 1 (відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») становить 493 463,80 грн, а за Списком № 2 (відповідно до п. «б» ст. 13 вказаного Закону) - 9 276,21 грн
Таким чином, заборгованість відповідача перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах та на роботах з особливо важкими умовами праці сумарно за Списками № 1 та № 2 складає 502 740 грн. 01 коп.
Факт надіслання на адресу відповідача та отримання ним розрахунків разом із супровідними листами підтверджується долученими до позову рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за трек-номерами 067016802449, 067016802449 та не заперечено відповідачем у встановленому порядку.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Також, цим пунктом визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої ст. 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема відповідно до пунктів «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого Державне підприємство «Солотвинський солерудник» входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п.п. «б» - «з» цієї статті.
Водночас, п. 6.1 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 від 09.12.2003 р. передбачено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, п. 6.2. Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Водночас у відповідача, як підприємства, працівники якого, працювали в шкідливих умовах праці повний робочий день за Списком №1 та Списком №2 та мали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, - встановлений обов'язок щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за трек-номерами 067016802449, 067016802449, відшкодуванню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до п. «а-б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з жовтня по грудень 2025 року за Списком № 1 (відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») становить 493 463,80 грн, а за Списком № 2 (відповідно до п. «б» ст. 13 вказаного Закону) - 9 276,21 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах та на роботах з особливо важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2 складає 502 740,01 грн.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п.6.8 Інструкції).
З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач діє у межах своєї компетенції та відповідно до норм чинного законодавства, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 502 740,01 грн заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень-грудень 2025 року.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 42, 46, 50, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Солотвинський солерудник» (90575, смт Солотвино Тячівського району Закарпатської області, вул. Шахтарська, буд. 36, код ЄДРПОУ 00383544) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, площа Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716) 502 740,01 грн (п'ятсот дві тисячі сімсот сорок гривень 01 копійка) заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та 7541,10 грн (сім тисяч п'ятсот сорок одна гривня 10 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2026 року.
Суддя Р.М Лучко