вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.03.2026м. ДніпроСправа № 906/1333/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІГРАН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД"
про стягнення боргу
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МАКСІГРАН"
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Позивача - не прибув
Відповідача - не прибув
Третьої особи - не прибув
Позивач звернувся до господарського суду з позовом з урахуванням заяви про зміну предмету позов, в якому просить зобов'язати ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" повернути на користь ТОВ "МАКСІГРАН" із відповідального зберігання 22 354,84 тон піску річкового, відповідно до умов Договору відповідального зберігання № 2/05-2023 від 16.05.2023р. та закрити провадження у справі № 906/1333/24 в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в розмірі 2 529 987,08 грн. (що відповідає повернутій кількості майна - 13 314,32 тони піску річкового).
02.09.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли пояснення в яких останній зазначив, що 15.08.2025р. Позивач звернувся до Відповідача із проханням в максимально стислі строки письмово повідомити про дату, час та місце для проведення огляду наявності піску річкового на відповідальному зберіганні та складання відповідного сумісного акту перевірки знаходження цього майна на зберіганні. Проте, від Відповідача Позивач відповідь не отримав. В телефонній розмові з представником Відповідача стало відомо, що вони не проти надати для огляду майно, яке знаходиться у них на зберіганні, проте відсутня можливість здійснити обміри залишків, оскільки відсутній відповідний спеціаліст - маркшейдер (інженер-фахівець, який здійснює вимірювання та веде просторову документацію гірничих виробок, кар'єрів і родовищ).
03.09.2025 від Відповідача надійшли пояснення, згідно з якими представниця Відповідача зв'язувалася з представником Позивача по телефону 21.08.2025р., 22.08.2025р., 27.08.2025р. з питання спільної перевірки та складення акту знаходження майна на зберіганні. 01.08.2025р. повторно було запропоновано прибути разом із маркшейдером до місця призначення з метою огляду наявності товару на зберіганні. Однак, зважаючи на неприбуття Позивача на місце зберігання піску для складання акту, припускає, що потреба у підтвердженні наявності у Відповідача повного об'єму товару на зберіганні, відпала.
30.09.2025 від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому повідомляється, що остання спроба мирного врегулювання здійснена 24.09.2025р. Проте, як згодом стало відомо дана пропозиція зі сторони Відповідача була відхилена. 30.09.2025р., Позивач спробував вивозити пісок із місця зберігання с. Рожни, Броварського району Київської області. Представник Відповідача був присутній в місці навантажування та зважування автомобілів, який пізніше, відмовився надати своє прізвище ім'я по-батькові, повідомив про відмову у відвантаженні та поверненні річкового піску з відповідального зберігання в транспортні засоби, які прибули під завантаження. Про вказаний факт, у присутності Генерального директора Позивача (Поклажодавець) Кобиляна В.В., Директора ТОВ "НВО "ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ" (Перевізник) Савінова О.В. директора ТОВ "ТД МАКСІГРАН" (Покупець) Бикодорова Ю.В., складено Акти відмови від передачі майна (піску) зі зберігання.
Ухвалою суду від 21.10.2025 залучено в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "ТД МАКСІГРАН".
30.10.2025 від Третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви та відзиву, в яких Третя особа просить задовольнити позовні вимоги мотивуючи тим, що на дату подачі позову до суду на відповідальному зберіганні у Відповідача залишалось 35 669,16 тон піску річкового, загальною вартістю 6 777 853,78 грн. з ПДВ. 07.10.2024 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 04-10/24 від 04.10.2024 про повернення продукції з відповідального зберігання, яка проігнорована Відповідачем, що, в свою чергу, й стало підставою для звернення до Суду з позовом про стягнення вартості майна, переданого на зберігання та безпідставно неповернутого Позивачеві з такого зберігання. При цьому, згідно з матеріалами справи, Відповідач не заперечує факт укладення Договору відповідального зберігання №2/05-2023 від 16.05.2023 та прийняття на зберігання піску річкового. Станом на дату подачі даних пояснень Відповідач не відвантажує майно зі зберігання, що підтверджується додатково долученими Позивачем до матеріалів справи документальними доказами (актами відмови від передачі майна зі зберігання та фотоматеріалами).
14.11.2025 від Відповідача надійшла заява про надання додаткових пояснень та доказів щодо обставин справи відповідно до яких, Відповідач у листі від 24 вересня 2025р. за вих. № 57 звернувся до Позивача та просив забрати зі зберігання пісок, який залишається на складах Зберігача у кількості 21 513,6 тон на загальну суму 4 087 995, 28 грн. у строк до 15.10.2025р.. На вказаний лист, Позивач надав відповідь від 02.10.2025 за № 02/10/25, в якій повідомив, що вимога Відповідача не відповідає вимогам Договору та не підлягає задоволенню через систематичну недобросовісну поведінку Відповідача. При цьому, вимога Позивача про повернення майна з відповідального зберігання саме 30 вересня 2025р. із зазначенням кількості, часу та дати повернення, від Позивача на адресу Відповідача не надходила. А тому направлення Позивачем свого перевізника до місця зберігання майна 30 вересня 2025р. без попереднього погодження дати, часу та кількості майна, що підлягає поверненню, не було розумним з боку Позивача. Надані фото, складені акти про відмову та подорожні листи не свідчать про відмову Відповідача від передачі піску.
18.11.2025 від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що представником Відповідача не заперечується факт відмови від відвантаження товару, що перебуває на зберіганні, починаючи з 30.09.2025. Проте така відмова, на думку представника Відповідача, зумовлена лише тим, що Позивач не погодив письмово попередньо повернення майна зі зберігання. Проте, Договір не містить порядку погодження часу та обсягів повернення майна зі зберігання. Натомість, сторони даного Договору усно обумовили порядок повідомлення про намір повернення піску річкового зі зберігання шляхом надсилання відповідного текстового повідомлення на телефон диспетчера Відповідача в переддень запланованого відвантаження за допомогою месенджера Viber. 17.11.2025р. Позивач направив повідомлення на месенджер та додатково на електронну пошту щодо відвантаження 18.11.2025 майна зі зберігання 18.11.2025р. 18.11.2025 Позивач здійснив спробу вивозу піску з місця зберігання, але, як і у випадку 30.09.2025, представник Відповідача, присутній в місці навантаження та зважування автомобілів, повідомив про відмову у відвантаженні, про що також було складено відповідний Акт відмови від передачі майна (піску) зі зберігання.
23.12.2025 від Відповідача надійшла заява в якій повідомлялося, що під час розгляду справи №906/1333/24, пісок річковий постійно повертався Позивачу за відповідними актами, облік руху та залишків піску відбувається постійно та обліковується за даними бухгалтерського обліку Відповідача. Отже, станом на 23.12.2025р., після повернення піску у період з 01.03.2025 по 23.12.2025 у загальній кількості 14 580,86 т на суму 2 770 654,99 грн. з ПДВ., залишок піску Позивача на відповідальному зберіганні Відповідача складає 21088,300 т.
24.12.2025 Позивач підтвердив, що дійсно, станом на 24.12.2025р., залишок піску, що знаходиться на відповідальному зберіганні у Відповідача складає 21 088,300 тони. Проте, остання партія піску, була повернута Відповідачем 29.09.2025р.
За клопотанням Відповідача та третьої особи судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні досліджено надані докази.
Від представників Сторін надійшли заяви про проведення засідання за відсутності представників Сторін.
У судовому засіданні підписано скорочене рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Сторін, господарський суд
16.11.2022 сторони уклали Договір поставки № 16/11-22 (далі Договір), за п. 1.1. відповідно до умов цього Договору Постачальник (Відповідач) зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю (Позивач) пісок річковий, падалі іменується - продукція, а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного Договору.
Відповідно до умов Договору поставки № 16/11-22:
1.2. Обсяг (кількість) кожної партії продукції (під "партією" продукції Сторони розуміють обсяг (кількість) продукції, вказаний в одній видатковій накладній), узгоджується Сторонами на підставі заявці Покупця та вказується у видатковій накладній. На підтвердження узгодження заявки Постачальник в електронній або паперовій формі виставляє рахунок-фактуру на оплату замовленої партії продукції.
2.1. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DАР (Інкотермс-2020) склад Покупця.
За домовленістю Сторін, поставка може здійснюватися на умовах EXW (Інкотермс - 2020) склад Постачальника (завантажено на транспортний засіб, що відбуває) - самовивіз транспортом Покупця.
2.2. Найменування, обсяг (кількість), бажана дата (и) та адреса поставки продукції вказується в Заявці Покупця. Заявка Покупця може надаватися в паперовій формі, електронній формі (шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника) або за допомогою засобів факсимільного зв'язку.
2.3. Датою поставки продукції вважається дата, вказана у видатковій накладній.
3.2. Загальна сума цього Договору визначається як сукупна вартість продукції, яка буде поставлена Постачальником Покупцю протягом строку дії Договору.
4.1. Оплата продукції за цим Договором здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, реквізити якого вказані в Розділі 11 цього Договору.
4.2. Покупець зобов'язаний оплатити партію продукції авансом до дати поставки замовленої партії, тобто шляхом внесення передплати в розмірі 100% вартості замовленої партії продукції.
На виконання умов Договору поставки Покупець придбав у Постачальника пісок річковий у кількості 41 300,00 тон за ціною 190,02 грн. з ПДВ за (158,35 грн. ціна без ПДВ + 20% ПДВ = 190,02 грн. ціна з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами: від 16.05.2023 № РН-0000440 на суму 1 121 118,00 грн, від 16.05.2023 № РН-0000587 на суму 1 121 118,00 грн, від 16.05.2023 № РН-0000588 на суму 1 121 118,00 грн., від 16.05.2023 № РН-0000589 на суму 1 121 118,00 грн., від 16.05.2023 № РН-0000590 на суму 1 121 118,00 грн., від 16.05.2023 № РН-0000591 на суму 1 121 118,00 грн., від 16.05.2023 № РН-0000592 на суму 1 121 118,00 грн.
Позивач в період з 16.05.2023 по 18.10.2024 оплатив 7 847 826,00 грн., що підтверджується банківською випискою.
В той же день 16.05.2023 Позивач (Поклажодавець) з Відповідачем (Зберігач) уклали Договір № 2/05-2023 відповідального зберігання, за п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору майно (надалі іменується - майно), найменування, вартість та кількість якого в кожному окремому випадку визначається в актах приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, за якими таке майно передається Поклажодавцем на відповідальне зберігання Зберігачу.
Відповідно до умов Договору № 2/05-2023:
1.2. Зберігання переданого Поклажодавцем майна здійснюється на складах Зберігача.
2.1. Зберігач зобов'язаний:
2.1. вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна в період дії цього Договору;
2.1.2. зберігати майно з виконанням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна Поклажодавця;
2.1.3. нести відповідальність за втрату майна Поклажодавця, що знаходиться у Зберігача, з моменту одержання майна від Поклажодавця до закінчення його зберігання;
2.1.4. повернути майно Поклажодавцю за актом приймання-передачі не пізніше 30 (тридцяти) днів після припинення / розірвання Договору / отримання вимога від Поклажодавця щодо повернення майна.
2.2. Зберігач не має права користуватись майном, крім випадків, узгоджених з Поклажодавцем, за умови, що таке узгодження оформляється письмово.
2.3. Майно не може бути передане Зберігачем в оренду та/або заставу та/або відчужене будь-який спосіб.
3.2. Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні. Повернення майна зі зберігання здійснюється повністю або частинами згідно актів приймання-передачі майна з відповідального зберігання.
4.1. Договірна вартість наданих послуг та обсяг фактично наданих послуг визначається в Акті приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт), які узгоджуються і підписується Сторонами.
4.3. Акт оформляє та надає Поклажодавцю Зберігач. Поклажодавець протягом 10 днів з моменту отримання Акту зобов'язаний підписати і повернути Зберігачу один примірник Акту. Якщо протягом 10 днів з моменту отримання Акту Поклажодавець не повернув підписаний, примірник Акту та не надав письмові заперечення, послуга вважаються прийнятими Поклажодавцем в обсязі, якій вказаний в такому Акті.
4.4. Оплата за надані послуги проводиться Поклажодавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Зберігача у вигляді післяплати наданих послуг зберігання протягом 30 днів з моменту повернення майна Поклажодавцю.
4.5. Вартість зберігання за цим Договором становить 600,00 грн (шістсот гривень 00 копійок) з ПДВ за місяць зберігання.
4.6. Загальна вартість Договору визначається сумою вартості послуг за всіма Актами, підписаними Сторонами під час дії цього Договором.
Відповідно до акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання Позивач передав, а Відповідач прийняв на тимчасове відповідальне зберігання пісок річковий у кількості 41 300,00 т загальною вартістю 7 847 826,00 грн. з ПДВ.
За твердженнями Позивача, в період з 09.06.2023 по 19.03.2024 Відповідач (Зберігач) повернув з тимчасового відповідального зберігання пісок річковий в загальній кількості 5 630,840 т загальною вартістю 1 069 972,22 грн. з ПДВ (5630,840 т х 190,02 грн. з ПДВ за 1 т = 1 069 972,22 грн. з ПДВ), що підтверджується актами повернення майна підписаними Сторона без заперечень.
07.10.2024 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 04-10/24 від 04.10.2024 про повернення продукції з відповідального зберігання у кількості 35 669,16 т піску річкового.
За твердженнями Позивача Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення.
Після відкриття провадження у справі Відповідач повернув частину майна зі зберігання, а саме: 13 314,32 т піску річкового вартістю 2 529 987,08 грн.
У зв'язку з цим Позивач подав заява про зміну предмету позову, в якій просив зобов'язати Відповідача повернути залишок майна зі зберігання за Договором № 2/05-2023 від 16.05.2023р. у кількості 22 354,84 т піску річкового загальною вартістю 4 247 866,70 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування в даній справі є факт укладення Договору відповідального зберігання, факт передачі майна на відповідальне зберігання, факт повернення/неповернення майна з відповідального зберігання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Договір зберігання укладається в письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦК України).
За приписами ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч. 1 ст. 953 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
На підтвердження позовних вимог Позивач надав копії: Договору поставки, видаткових накладних, банківської виписки, Договору відповідального зберігання, актів приймання-передачі майна на відповідальне зберігання, актів повернення з відповідального зберігання, вимоги, актів здачі-прийняття робіт та інші докази та документи.
Перевіривши надані сторонами докази, суд приймає позицію Позивача та не погоджується з Відповідачем.
Так, Позивач, на підставі укладеного Сторонами Договору відповідального зберігання майна № 2/05-2023 від 16.05.2023, передав Відповідачеві на зберігання пісок річковий у кількості 41 300,00 т на загальну суму 7 847 826,00 грн, разом із ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.05.2023.
07.10.2024 та 17.11.2025 Позивач звертався до Відповідача з вимогами про повернення переданого на зберігання майна.
Відповідач частково повернув майно, передане на відповідальне зберігання, проте доказів повернення піску в кількості 22 354,84 т матеріали справи не містять.
Однак, після подачі Позивачем заяви про зміну предмету позову, Відповідач частково повернув пісок річковий у кількості 1 266,54 т, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 24122025-1 від 24.12.2025 та карткою рахунку № 281 за період з 16.05.2023 по 24.12.2025 та не заперечується Сторонами.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про повернення 1 266,54 тон піску річкового, підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Заперечення Відповідача щодо відсутності заявки на повернення майна, як того вимагають умови Договору не приймаються судом з огляду на те, що відповідно до п.2.1.4 Договору Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавця за актом приймання-передачі не пізніше 30 днів після припинення/розірвання Договору/отримання вимоги від Поклажодавця щодо повернення майна.
Матеріали справи містять вимоги Позивача від 04.10.2024 та 17.11.2025, крім того зазначена вимога визначена Позивачем у позовних вимогах та неодноразово заявлялася в судовому засіданні.
Доказів повернення річкового піску у кількості 21 088,300 т матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання Відповідача повернути Позивачеві 21 088,300 т піску річкового із відповідального зберігання на виконання умов Договору відповідального зберігання № 2/05-2023 від 16.05.2023 р.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв'язку із поданням заяви про зміну предмету позову та закриттям провадження у справі в частині повернення 1266,54 т піску за відсутністю предмета спору, поверненню з державного бюджету Позивачеві підлягає 36 785,03 грн. судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до зазначеного порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до ст. 129 ГПК України інша частина судового збору покладається на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІГРАН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" про повернення піску річкового в частині 1 266,54 тон.
Решту позову задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" (49083, м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок, 40а, код 32658487) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІГРАН" (03022, місто Київ, вул. М. Максимовича, будинок 6, кімната 22, код 38684795) із відповідального зберігання 21 088,300 тон піску річкового, відповідно до умов Договору відповідального зберігання № 2/05-2023 від 16.05.2023 р.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 06.04.2026
Суддя С.Г. Юзіков