вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2026 р. Cправа № 902/110/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" № 03-01/04/2026 від 01.04.2026 (вх. №01-30/3243/26 від 02.04.2026) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 березня 2026 року у справі № 902/110/26
за позовом Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія", 23000, Вінницька обл., Жмеринський р-н, місто Бар, вулиця Туніка Миколи, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 13324856
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України", 21029, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Ващука Миколи, будинок 20Б, приміщення 53, ідентифікаційний код юридичної особи 40502175 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення у розмірі 1 101 173,79 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Шиманський В.М., згідно ордеру
від відповідача - адвокат Кулішенко М.Ю., згідно ордеру
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/110/26 за позовом Малого підприємства виробничо-комерційної приватної фірми "Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.10.2024 року у розмірі 1 101 173,79 гривень, яка складається із 986 775,71 гривень збитків, завданих внаслідок пошкодження об'єкту оренди, 16 660,00 гривень орендної плати за період повернення майна з 30.09.2025 по 30.10.2025 та 97 738,08 гривень неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 31.10.2025 по 23.01.2026.
У судовому засіданні 10.03.2026 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/110/26 на 12:30 год. 25.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
13.03.2026 до суду від Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія" надійшла заява № б/н від 13.03.2026 (вх. № 01-30/2564/26 від 13.03.2026) про забезпечення позову.
Ухвалою від 16.03.2026 судом заяву Малого підприємства виробничо-комерційна приватна фірма "Вікторія" № б/н від 13.03.2026 (вх. № 01-30/2564/26 від 13.03.2026) про забезпечення позову у справі № 902/110/26 задоволено, накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" (ідентифікаційний код юридичної особи 40502175), які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" у межах суми позову 1 101 173,79 гривень.
17.03.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову № б/н від 16.03.2026 (вх. № 01-30/2644/26 від 17.03.2026).
18.03.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" надійшло клопотання про заміну одного виду заходу забезпечення позову іншим № б/н від 17.03.2026 (вх. № 01-30/2711/26 від 18.03.2026), у якому заявник просив замінити заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.03.2026 у справі № 902/110/26, а саме: арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Технології ресурси інвестиції України" та знаходяться на його банківських рахунках, у межах 1 101 173,79 гривень, на інший вид заходу забезпечення позову, а саме: накладення арешту на частину належних відповідачеві основних засобів, які зазначені у наданій суду оборотно-сальдовій відомості по рахунку 104 "Основні засоби", вартість яких втричі перевищує суму заявленого позову і без яких відповідач не зможе здійснювати свою господарську діяльність.
Ухвалою від 18.03.2026 судом прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" № б/н від 17.03.2026 (вх. № 01-30/2711/26 від 18.03.2026) про заміну одного заходу забезпечення позову іншим до розгляду, призначено вказане клопотання у справі №902/110/26 до розгляду в судовому засіданні 19.03.2026 року о 15:00 год.
Ухвалою від 19.03.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" № б/н від 17.03.2026 (вх. № 01-30/2711/26 від 18.03.2026) про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у справі № 902/110/26.
25.03.2026 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 25.03.2026 (вх. № 01-30/2958/26 від 25.03.2026).
За наслідком судового засідання 25.03.2026 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/110/26 до 14:00 год. 02.04.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
31.03.2026 від відповідача надійшло клопотання № 02/31-03/2026 від 31.03.2026 (вх. № 01-30/3190/26 від 31.03.2026) про поновлення строку на подання доказів, долучення доказів до матеріалів справи.
02.04.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" надійшло клопотання № 03-01/04/2026 від 01.04.2026 (вх. №01-30/3243/26 від 02.04.2026) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.03.2026 у справі № 902/110/26.
У судове засідання 02.04.2026 з'явилися представник позивача та представник відповідача у режимі відеоконференції.
Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.03.2026 у справі № 902/110/26 підтримав та просив його задовольнити.
Представник позивача щодо поданого відповідачем клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечив та у задоволенні клопотання просив відмовити.
З метою постановлення ухвали суду, суд оголосив перерву у судовому засіданні та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали в межах цього судового засідання.
Після перерви судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" про скасування заходів забезпечення позову, судом враховано таке.
Приписами статті 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На обгрунування клопотання про скасування заходів забезпечення позову представником відповідача зазначено щодо наявності обставин, які обґрунтовують необхідність скасування заходів забезпечення позову та підтверджують непропорційність негативних наслідків для відповідача від вжитих заходів забезпечення позову.
Відповідач зазначив, що накладення арешту на рахунки товариства у сумі заявлених позовних вимог перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Технології ресурси інвестиції України", оскільки ускладнює та/або унеможливлює виконання договірних зобов'язань перед контрагентами, оплату оренди та комунальних послуг, оплату медичних матеріалів, логістики та інших поточних витрат підприємства, яке здійснює медичну практику; залишок коштів на рахунках ТОВ "ТІАРАЙ України" у АТ "Приватбанк" становить 158 358,19 гривень, 214 694,28 гривень та 491 318,80 гривень відповідно; у зв'язку із накладеним арештом, видаткові операції за рахунками товариства є неможливими, що позбавляє відповідача можливості розпоряджатися наявними грошовими коштами, здійснювати розрахунки з контрагентами, що призводить до накопичення та збільшення кредиторської заборгованості перед контрагентами.
ТОВ "Технології ресурси інвестиції України" зауважило, що є основною юридичною особою у групі компаній, в межах якої функціонують три медичні центри та на якому акумульовано основні фінансові потоки, сконцентровано фінансове навантаження, виконання договірних зобов'язань перед контрагентами; інші суб'єкти групи не мають можливості самостійно забезпечити виконання відповідних зобов'язань. Наразі загальний обсяг кредиторської заборгованості ТОВ "ТІАРАЙ України" складає орієнтовно 2 500 000 грн (без урахування поточних операційних витрат), наявні діючі кредитні зобов'язання перед банківськими установами.
Товариством зазначено, що арешт грошових коштів на рахунках ТОВ "ТІАРАЙ України" блокує здійснення видаткових операцій, унеможливлює проведення розрахунків із контрагентами, належне виконання фінансових зобов'язань, що призводить до неможливості забезпечення безперебійної діяльності медичних закладів, що має критичного значення особливо в умовах зростаючих потреб у лікуванні та медичних послугах під час повномасштабного вторгнення.
З урахуванням наведеного, враховуючи специфіку діяльності відповідача, негативні наслідки від застосування неспівмірних на думку відповідача заходів забезпечення позову, на переконання ТОВ "Технології ресурси інвестиції України" наявні підстави для скасування вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 березня 2026 року у справі № 902/110/26 заходів забезпечення позову.
Оцінюючи обставини наведені відповідачем в обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.03.2026 у справі № 902/110/26 про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що такі обставини не є підставою для скасування вжитих судом у цій справі заходів забезпечення позову з огляду на таке.
Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 в справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Передбачене частиною 1 статті 145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, господарський суд, має право скасувати заходи забезпечення позову, якщо такі заходи вичерпали свою дію, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, чи потреба у їх збереженні відпала.
Водночас, доводи відповідача, наведені ним у клопотанні про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, фактично обгрунтовують незгоду останнього із постановленою судом ухвалою про забезпечення позову, тоді як під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що були підставою для застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 зазначив, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх вжив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
У свою чергу, наведені відповідачем аргументи на підтвердження необхідності скасування заходів забезпечення позову, не є новими обставинами або зміною підстав, які були покладені в основу ухваленого раніше рішення про забезпечення позову та не доводять, що обставини, які слугували підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову та/або потреба у забезпеченні позову після постановлення відповідної ухвали відпали.
Доводи відповідача, наведені ним у клопотанні, фактично обгрунтовують незгоду із постановленою судом ухвалою про забезпечення позову.
Разом з тим, до повноважень Господарського суду Вінницької області не входить перегляд ухвалених судових рішень шляхом їх скасування. Відповідно до чинного процесуального законодавства, судові рішення можуть переглядатися апеляційними судами та Верховним Судом.
Отже, посилання заявника на безпідставність та необґрунтованість вжитих ухвалою суду заходів забезпечення позову може бути предметом розгляду та оцінки під час апеляційного оскарження судового рішення, але не місцевим господарським судом під час вирішення питання про скасування заходу забезпечення позову у порядку статті 145 ГПК України.
Судом установлено, що відповідачем реалізовано право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.03.2026 року у справі №902/110/26 шляхом подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на вказану ухвалу.
У постанові від 21.10.2022 у справі №910/4777/21 Верховний Суд зазначив, що суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 15.08.2019 у справі №15/155-б, від 21.11.2022 у справі № 916/621/22.
У постанові від 23.04.2025 у справі №910/3427/24 Верховний Суд зазначив, що обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, має досліджуватися судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто, до набрання рішенням суду законної сили, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, при зверненні з клопотанням про скасування забезпечення позову, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Отже, звертаючись із відповідним клопотанням про скасування застосованих судом заходів забезпечення позову заявник повинен належним чином обґрунтувати, із наданням відповідних доказів, необхідність скасування відповідних заходів.
Проте, звертаючись із відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову до суду, відповідачем не наведено обґрунтувань того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову відпали чи змінились обставини, що спричинили їх застосування, що свідчить про відсутність підстав для скасування зазначених заходів.
Суд зауважує, що твердження відповідача, що застосовані заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти перешкоджають провадженню господарської діяльності та спричиняють неможливість виконання своїх зобов'язань перед контрагентами не є обставинами, які є підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
Щодо доводів відповідача, що застосований захід є неспівмірним та порушив баланс інтересів сторін суд звертає увагу, що в ухвалі про забезпечення позову суд, зокрема зазначив, що застосований захід забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошті, на які накладається арешт залишаються у володінні та користуванні відповідача, водночас тимчасово обмежується лише можливість розпоряджатися грошовими коштами у межах суми коштів на які накладено арешт, а не всіх коштів відповідача та спрямований на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі.
У постанові від 26 серпня 2025 року у справі № 910/3279/25 Верховний Суд виснував, що у випадку арешту коштів на рахунках гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з його рахунків й уникнення виконання судового рішення у майбутньому. Такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову або виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем. Відсутні будь-які підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи втручання в його господарську діяльність, адже грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися тимчасово обмежується на певний час лише щодо частини коштів, а не всіх коштів відповідача, і спрямовані на запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову у цій справі (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21, від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23).
У свою чергу, доводи відповідача про необгрунтованість заявленого позову не можуть бути підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, з огляду на те, що як під час вирішення питання про забезпечення позову, так і під час вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову або про скасування заходів забезпечення позову.
Судом установлено, що викладені відповідачем у клопотанні доводи та аргументи не є тими обставинами, з якими господарський процесуальний закон пов'язує можливість скасування заходів забезпечення позову.
За наслідками розгляду клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову судом не встановлено нових обставин або зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову як і не встановлено обставин, що вжиті судом заходи забезпечення позову вичерпали свою дію.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 березня 2026 року у справі № 902/110/26 задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу заявника на те, що положеннями частини 6 статті 145 ГПК України передбачено, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Згідно частини 4 статті 145 ГПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до вимог частини 5 статті 145 ГПК України ухвала господарського суду про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 145, 232, 234, 235 ГПК України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ресурси інвестиції України" № 03-01/04/2026 від 01.04.2026 (вх. №01-30/3243/26 від 02.04.2026) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 березня 2026 року у справі № 902/110/26 - відмовити.
2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами частини 5 статті 145, пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу суду про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.
4. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повний текст ухвали складено 06.04.2026 року
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.